Населення Сполучених Штатів Америки
Населення Сполучених Штатів Америки. Чисельність населення країни у 2024 році становила 335 893 238 осіб (3-тє місце у світі)[1]. Чисельність американців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 12,49 ‰ (158-ме місце у світі), смертність — 8,15 ‰ (93-тє місце у світі), природний приріст — 0,78 % (141-ше місце у світі) . Природний рухВідтворенняНароджуваність у Сполучених Штатах Америки, станом на 2015 рік, дорівнювала 12,49 ‰ (158-ме місце у світі)[2]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,87 дитини на одну жінку (142-ге місце у світі)[2]. Рівень застосування контрацепції — 76,4 % (станом на 2010 рік)[2]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 25,6 року (оцінка на 2011 рік)[2]. Смертність у Сполучених Штатах Америки 2015 року становила 8,15 ‰ (93-тє місце у світі)[2]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,78 % (141-ше місце у світі)[2]. Вікова структураСередній вік населення Сполучених Штатів Америки становить 37,9 року (62-ге місце у світі): для чоловіків — 36,6, для жінок — 39,3 року[2]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 79,68 року (43-тє місце у світі); для чоловіків — 77,32 року, для жінок — 81,97 року[2]. Вікова структура населення США, станом на 2015 рік, виглядала таким чином:
Шлюбність — розлучуваністьКоефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,8; коефіцієнт розлучуваності — 3,6; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 53 (дані за 2011 рік)[3][4]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 29 років, жінки — 27 років, загалом — 28 років (дані за 2014 рік)[5]. Статевий склад населенняСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 35,2 особи/км² (181-ше місце у світі)[2]. Населення країни розміщене диспропорційно: густо населений схід, західне тихоокеанське узбережжя і південні штати, малонаселений гірський західний регіон, пустельний південний. Міські агломерації групуються навколо узбережжя Великих озер (Чикаго, Детройт), Нова Англія (Бостон, Нью-Йорк, Філадельфія), південно-східне узбережжя, південь, південний захід (Сан-Франциско, Лос-Анджелес), північний захід (Сіетл). Населення штату Аляска концентрується вздовж південно-східного узбережжя (Анкоридж). Населення штату Гаваї концентрується на острові Оаху.
УрбанізаціяСполучені Штати Америки надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 81,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,02 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[2]. Головні міські агломерації держави:
МіграціїРічний рівень імміграції 2015 року становив 3,86 ‰ (34-те місце у світі)[2]. Цей показник не враховує різниці між законними та незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. У формуванні населення країни виняткова роль належить міграціям. З початку XIX століття до країни переселилися з інших частин світу 60 млн осіб. У наш час, попри різні обмеження, щорічний потік населення становить 600—800 тис. осіб. США поповнюють свої людські ресурси мігрантами як дешевою робочою силою, а також спеціалістами високої кваліфікації. Імміграція розглядається як позитивне явище, що урізноманітнює можливості країни. Біженці й вимушені переселенціСтаном на 2015 рік у країні постійно перебувало 18,38 тис. біженців з М'янми; за цей же рік було прийнято 69,9 тис. біженців: 12,67 тис. з Іраку, 8,86 тис. з Сомалі, 7,9 тис. з Демократичної Республіки Конго, 5,75 тис. з Бутану, 3,11 тис. з Ірану, 1,68 тис. з Сирії[2]. Сполучені Штати Америки є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[9]. Расово-етнічний складЕтнічний склад населення країни строкатий. Головні етноси країни: білі — 79,96 %, темношкірі — 12,85 %, азійці — 4,43 %, індіанці та корінні народи Аляски — 0,97 %, гавайці та інші тихоокеанці — 0,18 %, мішаних рас — 1,61 % населення (оцінювальні дані за 2007 рік)[2]. Бюро перепису населення США зараховує до іспаномовного латиноамериканського населення (15,1 % населення) усіх вихідців з Мексики, Карибського регіону та Південної Америки, які можуть бути будь-якої раси, відноситись до будь-якої етнічної групи. Початковими елементами етносу американців були аборигени-індіанці, європейські іммігранти (англійці, ірландці, шотландці, німці, нідерландці, скандинави) і негри-раби з Африки. З-поміж європейців найбільше було вихідців з Британських островів, що забезпечило верховенство англійської мови та культури. З кінця XIX ст. серед іммігрантів стали переважати вихідці з Південної та Східної Європи (італійці, іспанці, португальці, греки, українці, росіяни), а нині — вихідці з латинської Америки та Азії. Нові переселенці помітно відрізнялися своєю мовою і культурою від попередніх. Вони селилися компактними групами й тільки в містах, у яких до певної міри зберігали свою етнічну відокремленість. Сучасна американська нація — це передусім результат етнічного змішання і злиття переселенців з різних частин світу, і особливо з Європи та Африки. Населення США представляє всі три головні раси людства — монголоїдну, європеоїдну і негроїдну. На відміну від багатьох країн у США при перепису виділяються всього шість етнічних категорій, які називаються «расами»: білі, чорні або афроамериканці, американські індіанці та народності Аляски, азійці, народності Гаваїв та інших островів Тихого Океану та інші «раси». Білі — це нащадки європейців, переселенців з різних країн Європи: Великої Британії, Франції, Ірландії, Італії, Іспанії, Португалії, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Бельгії, України, Білорусі, Росії тощо. Афроамериканці — нащадки рабів, завезених з Африки у XVIII столітті. Іспаномовні складають близько 15,1 % населення США. Американське Бюро перепису населення розглядає вихідців з Латинської Америки (включаючи уродженців Куби, Мексики, Пуерто-Рико), що нині проживають у США, як представників різних етнічних груп (білі, чорні, азійці тощо). Уродженці інших країн завжди становили значну частину постійного населення США. За даними Бюро перепису населення США, у 2005 році в країні проживало 35,7 млн уродженців інших країн. Майже 11 млн осіб з них становили мексиканці, 4,9 млн осіб — народжені в Європі, приблизно по 1,4 млн осіб — народжені в Китаї або Індії.
Українська діаспораІммігранти-українці переселялися в Новий Світ у пошуках кращої долі або з політичних причин. Спочатку це були селяни, робітники. Після Другої світової війни значною стала також частка інтелігенції. На відміну від Канади українці в США зразу ж осідали в містах. Нині кількість громадян США українського походження становить, за різними оцінками, від 0,5 до 1 млн осіб. Проживають вони здебільшого в штатах Пенсільванія, Нью-Йорк і Нью-Джерсі. Є в США й іммігранти — євреї з України. МовиОфіційна мова діловодства й судочинства, законодавчо визначена офіційною в 31 штаті з 50 і на Віргінських островах і Пуерто-Рико[10]: англійська — розмовляє 79,2 % населення країни. Інші поширені мови: іспанська — 12,9 %, інші індоєвропейські мови — 3,8 %, азійсько-тихоокеанські — 3,3 %, інші мови — 0,9 % (дані на 2011 рік). На Гаваях гавайська визначена офіційною мовою штату. Найбільш багатомовний штат — Каліфорнія, де зареєстровано 207 мов у повсякденному вжитку. «Найодноманітніший» зі всіх штатів — Вайомінг — 56 мов. У Нью-Йорку говорять на 129 мовах, а в Лос-Анджелесі — на 137. Конгрес США час від часу розглядає законопроєкт щодо затвердження англійської офіційною мовою країни, але він не набирає потрібного числа голосів. Останній раз голосування щодо «Акта про єдність англійської мови» проводилося в 2003 році. Основним лобістом на користь ухвалення законопроєкту є Фонд англійської мови США. Водночас автори доповіді не вважають за необхідне узаконювати на федеральному рівні іспанську мову, якою активно користуються 28 млн жителів США. Згідно з даними бюро перепису населення США, у 2002 році в США проживало близько 37,4 млн американців латиноамериканського походження — при цьому за рік їх число зросло на 1,3 млн. У багатьох компаніях південної Флориди, південної Каліфорнії і Техасу знання іспанської є обов'язковою умовою при прийомі на роботу.
РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 51,3 %, римо-католицтво — 23,9 %, мормони — 1,7 %, інші течії християнства — 1,6 %, юдаїзм — 1,7 %, буддизм — 0,7 %, іслам — 0,6 %, не визначились — 2,5 %, не сповідують жодної, або атеїсти — 16,1 % (станом на 2007 рік)[2]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,2 % ВВП країни, станом на 2011 рік (63-тє місце у світі)[2]. Середня тривалість освіти становить 17 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 17 років (станом на 2014 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 2,45 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[2]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[2]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 17,1 % ВВП країни (1-ше місце у світі)[2]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,87 ‰ (167-ме місце у світі); хлопчиків — 6,37 ‰, дівчаток — 5,35 ‰[2]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 14 випадків на 100 тис. народжень (136-те місце у світі)[2]. Сполучені Штати Америки входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняКількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[2]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[2]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 35 % (18-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 0,5 % (оцінка на 2012 рік)[2]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,4 % населення в містах і 98,2 % в сільській місцевості; загалом 99,2 % населення країни[2]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[2]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 478,4 км³ на рік, або 1,583 тонни на одного мешканця на рік: з яких 14 % припадає на побутові, 46 % — на промислові, 40 % — на сільськогосподарські потреби[2]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 28,6 %; частка осіб похилого віку — 22,3 %, або 4,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[2]. Загалом ці показники характеризують рівень попиту державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 15,1 % населення країни[2]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає наступним чином: нижній дециль — 2 %, верхній дециль — 30 % (станом на 2007 рік)[2]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[2]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 239,58 млн унікальних інтернет-користувачів (3-тє місце у світі), що становило 74,6 % загальної кількості населення країни[2]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 156,4 млн осіб (4-те місце у світі)[2]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,7 %; промисловість, транспорт, видобувна галузь — 20,3 %; управління — 37,3 %; торгівля — 24,2 %; інші сфери послуг — 17,6 % (станом на 2009 рік)[2]. Безробіття 2015 року дорівнювало 5,2 % працездатного населення, 2014 року — 6,2 % (56-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 13,4 %, серед юнаків — 14,5 %, серед дівчат — 12,2 % (68-ме місце у світі)[2]. КриміналНаркотикиНайбільший у світі споживач колумбійського кокаїну й героїну (доставляється через Мексику і карибські країни), мексиканського героїну й марихуани, екстазі й мексиканського метамфетаміну; невеликі постачі південно-східноазійського героїну. Нелегальне вирощування марихуани, депресантів, стимуляторів, галюциногенів, метамфетамінів. Важливий світовий центр відмивання грошей[2]. Торгівля людьмиЗгідно з щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сполучених Штатів Америки докладає усіх можливих зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава перебуває у списку першого рівня[12][13].
Див. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia