Населення Ісландії
Населення Ісландії. Чисельність населення країни 2015 року становила 331,9 тис. осіб (179-те місце у світі)[1]. Чисельність ісландців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,91 ‰ (140-ве місце у світі), смертність — 6,28 ‰ (155-те місце у світі), природний приріст — 1,21 % (100-те місце у світі) . ІсторіяІсландія була заселена у IX—X століттях і з тих пір її населяли переважно нащадки перших поселенців; пізніша імміграція на острів була обмежена. До середини XX століття більшість населення жило на ізольованих фермах. В історії країни неодноразово відбувалися різкі скорочення числа жителів через епідемії, виверження вулканів, землетрусів і голоду. У XX столітті спостерігалися постійний приріст населення (1,5% на рік) і міграція сільських жителів до міст. На початку XXI століття 95% жителів живуть в містах і селищах. У північній частині країни поселення зосереджені уздовж узбережжя й у долинах річок. 20% території Ісландії заселене. Природний рухВідтворенняНароджуваність у Ісландії, станом на 2015 рік, дорівнює 13,91 ‰ (140-ве місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,02 дитини на одну жінку (119-те місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27 року (оцінка на 2011 рік)[1]. Смертність у Ісландії 2015 року становила 6,28 ‰ (155-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,21 % (100-те місце у світі)[1]. Вікова структураСередній вік населення Ісландії становить 36,3 року (72-ге місце у світі): для чоловіків — 35,7, для жінок — 36,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,97 року (6-те місце у світі), для чоловіків — 80,81 року, для жінок — 85,22 року[1]. Вікова структура населення Ісландії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
Шлюбність — розлучуваністьКоефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,9; коефіцієнт розлучуваності — 1,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 37 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 34,6 року, жінки — 32,7 року, загалом — 33,7 року (дані за 2011 рік)[3]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 3,3 особи/км² (233-тєє місце у світі)[1]. Населення острова майже повністю міське, більша частина якого проживає в столиці Рейк'явіку, або навколо нього; невеликі агломерації розташовані уздовж західного й північного узбережжя. Близько 60 % жителів зосереджено в південно-західній частині країни. УрбанізаціяІсландія надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 94,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,25 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Населені пункти розташовані головним чином уздовж узбережжя й у глибині фіордів. У центральній частині острова зустрічаються лише хутори (по 20—30 чоловік); більшість же проживає в містах і рибальських селищах. Головні міста держави: Рейк'явік (столиця) — 184,0 тис. осіб (дані за 2014 рік), що становить приблизно 40% населення країни; Акурейрі, Коупавоґур, Гапнарфіордюр, Ісафіордюр, Еїльстадір, Хебн, Сіглюфіордюр, Вестманнаеяр[1].
МіграціїРічний рівень імміграції 2015 року становив 4,43 ‰ (29-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенціУ країні мешкає 131 особа без громадянства[1]. Ісландія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: гомогенна суміш нащадків скандинавів і кельтів — 94 %, іноземного походження — 6 % населення[1]. Українська діаспораМовиОфіційна мова[5]: ісландська. Інші поширені мови: англійська, скандинавські мови, німецька. Ісландія, як член Ради Європи, 7 травня 1999 року підписала, але не ратифікувала Європейську хартію регіональних мов[6]. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: лютеранство (Церква Ісландії — державна церква) 73,8 %, римо-католицтво — 3,6 %, Вільна церква Рейк'явіка — 2,9 %, Вільна церква Гапнарфіордюра — 2 %, незалежна конгрегація — 1 %, п'ятидесятництво — 3,9 %, не сповідують жодної — 5,6 %, не визначились — 7,2 % (станом на 2015 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 7 % ВВП країни, станом на 2011 рік (14-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 19 років, для хлопців — до 18 років, для дівчат — до 20 років (станом на 2012 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 3,48 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,9 % ВВП країни (38-ме місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 2,06 ‰ (223-тє місце у світі); хлопчиків — 2,2 ‰, дівчаток — 1,91 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 3 випадків на 100 тис. народжень (177-ме місце у світі)[1]. Ісландія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняКількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 23,9 % (76-те місце у світі)[1]. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 98,7 %, у сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 98,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,17 км³ на рік, або 539,2 тонни на одного мешканця на рік: з яких 49 % припадає на побутові, 8 % — на промислові, 42 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 51,6 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 30,8 %; частка осіб похилого віку — 20,8 %, або 4,8 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 326 тис. унікальних інтернет-користувачів (141-ше місце у світі), що становило 98,2 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 190,500 осіб (175-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 4,8 %; промисловість і будівництво — 22,2 %; сфера послуг — 73 % (2008)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 3,8 % працездатного населення, 2014 року — 3,6 % (33-тє місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 9,8 %, серед юнаків — 12,9 %, серед дівчат — 6,6 % (85-те місце у світі)[1]. КриміналТоргівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Ісландії докладає всіх можливих зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає всім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава перебуває у списку першого рівня[7][8].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання
|