Населення Австралії
Населення Австралії. Кількість населення країни 2015 року становила 24,312 млн осіб (56-те місце у світі)[1][2]. Кількість австралійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 12,15 ‰ (162-ге місце у світі), смертність — 7,14 ‰ (126-те місце у світі), природний приріст — 1,07 % (114-те місце у світі) . ІсторіяНаселення Австралії почало зростати 1788 року, коли англійці чисельністю 8,59 тис. осіб заснували першу колонію Сідней. На той час кількість корінного населення континенту, за різними підрахунками, сягала 0,75—1 млн осіб[3][4]. Пізніше населення континенту збільшувалось завдяки численним хвилям імміграції і за 100 років досягло 2,98 млн осіб некорінного походження[3]. Природний рухВідтворенняНароджуваність в Австралії, станом на 2015 рік, дорівнює 12,15 ‰ (162-ге місце у світі)[2]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,77 дитини на одну жінку (159-те місце у світі)[2]. Рівень застосування контрацепції 72,3 % (станом на 2005 рік)[2]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 30,5 року (оцінка на 2006 рік)[2]. Смертність в Австралії 2015 року становила 7,14 ‰ (126-те місце у світі)[2]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,07 % (114-те місце у світі)[2]. На кінець червня 2013 року швидкість зростання населення становила 1,76 %[1]:
Вікова структураСередній вік населення Австралії становить 38,6 року (58-ме місце у світі): для чоловіків — 37,8, для жінок — 39,4 року[2]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,15 року, що є однією з найвищих у світі (13-те місце у світі), для чоловіків — 79,7 року, для жінок — 84,74 року[2]. Вікова структура населення Австралії, станом на 2015 рік, має такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьКоефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,4; коефіцієнт розлучуваності — 2,3; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 43 (дані за 2010 рік)[5][6]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 31,5 року, жінки — 29,6 року, загалом — 30,6 року (дані за 2014 рік)[7]. РозселенняГустота населення країни у 2015 році становила 3,1 особи/км² (234-те місце у світі)[2]. Населення зосереджене в основному в міських районах (89 %), Австралія є однією з найбільш урбанізованих країн світу. УрбанізаціяАвстралія надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 89,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,47 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[2]. Головні міста держави: Сідней — 4,505 млн осіб, Мельбурн — 4,203 млн осіб, Брисбен — 2,202 млн осіб, Перт — 1,861 млн осіб, Аделаїда — 1,256 млн осіб, Канберра (столиця) — 423,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[2].
МіграціїЗа даними Австралійського бюро статистики, 2006 року налічувалось 4,95 млн жителів, які народилися за межами Австралії, що становить 24 % загальної кількості населення[8]. Річний рівень імміграції 2015 року становив 5,65 ‰ (23-тє місце у світі)[2]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенціСтаном на 2015 рік, в країні постійно перебуває 7,78 тис. біженців з Афганістану і 5,2 тис. з Ірану[2]. Австралія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[9]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: британці — 25,9 %, австралійці — 25,4 %, ірландці — 7,5 %, шотландці — 6,4 %, італійці — 3,3 %, німці — 3,2 %, китайці — 3,1 %, індійці — 1,4 %, греки — 1,4 %, голландці — 1,2 %, австралійські аборигени — 5 %, інші — 15,4 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[2]. Майже третина респондентів зазначали приналежність своїх батьків до двох або більше етносів. У зв'язку з імміграцією європейська складова частина населення скорочується у відсотках. Корінне населенняНайбільш ранні, достовірно відомі, відомості про прибуття корінних австралійців на континент Австралія датуються близько 40 000 років тому. Найімовірніше, поселенці прибули із островів Індонезії і Нової Гвінеї[10]. Австралія, можливо, була помічена португальськими мореплавцями у 1701 році, і голландські мореплавці висаджувалися на узбережжі сучасної Західної Австралії кілька разів протягом 17-го століття. Капітан Джеймс Кук оголосив, що східне узбережжя належить Королівству Великої Британії у 1770 році, також згодом закріпилося за Британією і західне узбережжя. Корінного населення в той час було від 315 000 до 750 000[3], які належали до близько 500 племен, що розмовляли різними мовами. Згідно з переписом 2006 року, 407 700 респондентів заявили, що вони є аборигенами, 29 512 заявили, що вони жителі островів протоки Торреса, а ще 17 811 заявили, що вони одночасно і аборигени, і остров'яни протоки Торреса. Після поправки на недооблік станом на кінець червня 2006 р. кількість корінного населення оцінили як 517 200 осіб, що становить близько 2,5 % населення[3]. Українська діаспораМовиОфіційна мова[11]: англійська (особливий варіант, відомий як австралійська англійська) — розмовляє 76,8 % населення країни. Інші поширені мови: китайська — 2,8 %, італійська — 1,4 %, арабська — 1,3 %, грецька — 1,2 %, в'єтнамська — 1,1 %, інші мови — 10,4 %, не визначено — 5 % (дані 2011 року). Значна частка іммігрантів першого і другого покоління говорять двома мовами. Вважають, що до часу перших контактів європейців з австралійськими аборигенами ті розмовляли 200—300 різними мовами. Дотепер з них збереглося лише близько 70, причому приблизно 50 загрожує зникнення. Мови австралійських аборигенів є основними в спілкуванні приблизно для 50 тис. осіб (0,02 %). РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 30,1 % (англіканство — 17,1 %, Об'єднана церква Австралії — 5,0 %, пресвітеріанство і реформізм — 2,8 %, баптизм — 1,6 %, лютеранство — 1,2 %, п'ятидесятництво — 1,1 %, інший протестантизм — 1,3 %), католицтво — 25,3 % (римо-католицтво — 25,1 %, інші гілки католицтва — 0,2 %), інші течії християнства — 2,9 %, православ'я — 2,8 %, буддизм — 2,5 %, іслам — 2,2 %, індуїзм — 1,3 %, інші — 1,3 %, не сповідують жодної — 22,3 %, не визначились — 9,3 % (станом на 2011 рік)[2]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,3 % ВВП країни, станом на 2013 рік (56-те місце у світі)[2]. Середня тривалість освіти становить 20 років, для хлопців — до 20 років, для дівчат — до 21 років (станом на 2013 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 3,27 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[2]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах 2010 року — 3,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[2]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,4 % ВВП країни (37-ме місце у світі)[2]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,37 ‰ (188-ме місце у світі); хлопчиків — 4,67 ‰, дівчаток — 4,04 ‰[2]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 6 випадків на 100 тис. народжень (164-те місце у світі)[2]. Австралія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). Захворювання2013 року зареєстровано 28,2 тис. хворих на СНІД (74-те місце в світі), це 0,17 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (100-те місце у світі)[2]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (105-те місце у світі)[2]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 29,9 % (44-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 0,2 % (оцінка на 2007 рік)[2]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[2]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[2]. Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 22,58 км³ на рік, або 1,152 тонни на одного мешканця на рік: з яких 27 % припадає на побутові, 18 % — на промислові, 55 % — на сільськогосподарські потреби[2]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 28,2 %; частка осіб похилого віку — 22,7 %, або 4,4 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[2]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності відсутні. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2 %, верхній дециль — 25,4 % (станом на 1994 рік)[2]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[2]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 19,238 млн унікальних інтернет-користувачів (28-ме місце у світі), що становило 84,6 % загальної кількості населення країни[2]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 12,5 млн осіб (45-те місце у світі)[2]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 3,6 %; промисловість і будівництво — 21,1 %; сфера послуг — 75,3 % (станом на 2009 рік)[2]. Безробіття 2015 року дорівнювало 6,2 % працездатного населення, 2014 року — 6,1 % (70-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 13,3 %, серед юнаків — 14,1 %, серед дівчат — 12,5 % (93-тє місце у світі)[2]. КриміналНаркотикиЗначне споживання кокаїну й амфетамінів. Острів Тасманія виступає одним з найбільших світових постачальників легальних опіатів. Уряд підтримує суворий контроль над районами вирощування опійного маку і виробництва опіатів[2]. Торгівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Австралії докладає усіх можливих зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава перебуває у списку першого рівня[12][13].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідженняДемографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ: Переписи
Див. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання
|