Населення Есватіні

Населення Свазіленду M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність1,435 млн осіб
Густота74,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції0 ‰
Природний рух
Природний приріст▲1,11 %
Народжуваність24,67 ‰
Фертильність2,8 дітей на 1 жінку
Смертність13,56 ‰
Смертність немовлят52,57 ‰
Вікова структура
 • до 14 років35,99 %
 • 15–64 років60,17 %
 • старіші за 65 років3,84 %
Середня тривалість життя51,05 року
 • чоловіків51,6 року
 • жінок50,5 року
Статева структура
загалом1 чол./жін.
при народженні1,03 чол./жін.
до 15 років1,02 чол./жін.
15–64 років1,07 чол./жін.
після 65 років0,64 чол./жін.
Етнічні групи
Націясвазілендці
Мови
Офіційнаанглійська, сісваті

Населення Свазіленду. Чисельність населення країни 2015 року становила 1,435 млн осіб (155-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність свазілендців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 24,67 ‰ (55-те місце у світі), смертність — 13,56 ‰ (14-те місце у світі), природний приріст — 1,11 % (111-те місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність в Свазіленді, станом на 2015 рік, дорівнює 24,67 ‰ (55-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,8 дитини на одну жінку (63-тє місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 65,2 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,8 року, медіанний вік для жінок — 20—24 роки (оцінка на 2007 рік)[1].

Смертність в Свазіленді 2015 року становила 13,56 ‰ (14-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,11 % (111-те місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Свазіленду, 2020 рік (англ.)

Середній вік населення Свазіленду становить 21,4 року (183-тє місце у світі): для чоловіків — 21,2, для жінок — 21,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 51,05 року (221-ше місце у світі), для чоловіків — 51,6 року, для жінок — 50,5 року[1].

Вікова структура населення Свазіленду, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 35,99 % (261 213 чоловіків, 255 489 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 22,26 % (161 626 чоловіків, 157 990 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 33,64 % (249 233 чоловіка, 233 703 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,26 % (24 229 чоловіків, 36 968 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,84 % (21 582 чоловіка, 33 580 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 74,8 особи/км² (136-те місце у світі)[1].

Урбанізація

Докладніше: Міста Свазіленду

Свазіленд середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 21,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,32 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Мбабане (столиця) — 66,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


 
№ Назва Район Населення
Манзіні
Манзіні
Мбабане
Мбабане 		1 Манзіні Манзіні 110 537 Біг-Бенд
Біг-Бенд
Малкернс
Малкернс
2 Мбабане Хохо 76 218
3 Біг-Бенд Лубомбо 10 342
4 Малкернс Манзіні 9 724
5 Нлангано Шиселвені 9 016
6 Млуме Лубомбо 8 652
7 Хлуті Шиселвені 6 763
8 Сітекі Лубомбо 6 152
9 Піґз-Пік Хохо 5 750
10 Лобамба Хохо 4 557

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (82-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Свазіленд є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[2].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
африканці
  
 97%
європейці
  
 3%
Докладніше: Народи Свазіленду

Головні етноси країни: африканці — 97 %, європейці — 3 %.

Українська діаспора

Докладніше: Українці Свазіленду

Українська громада Свазіленду є зовсім маленькою, вона складається з 6 осіб: 2 дорослих та 4 дітей, 3 з яких є афро-українцями.

Олена Дламіні народилася у Києві у 1965 році, за фахом вона архітектор, закінчила Київський інженерно-будівельний інститут, спеціальність — дизайн внутрішніх приміщень. У 1993 році, в Києві, вона одружилась із африканським студентом і принцом — Фелізве Дламіні, який в Державному університеті ім. Тараса Шевченка вивчав міжнародне право. Родина має трьох дітей: Тараса (1988), Стівена (1993) та Кріса (1998).[3] З 2000 року Фелізве Дламіні обіймає посаду начальника Королівського протоколу, він контролює щоденний робочий графік короля Свазіленду Мсваті III. Олена Дламіні є власницею приватної фірми «Рамашка», яка займається архітектурою та дизайном внутрішніх приміщень.[4][5]

Мови

Мови Свазіленду (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
 %
сісваті
  
 %
Докладніше: Мови Свазіленду

Офіційні мови[6]: англійська й сісваті.

Релігії

Релігії в Свазіленді (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
Церква Сіону
  
 40%
католики
  
 20%
мусульмани
  
 10%
інші
  
 30%
Докладніше: Релігія в Свазіленді

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: Церква Сіону — 40 % (суміш християнства і традиційних племінних практик), римо-католицтво — 20 %, іслам — 10 %, інші — 30 % (англіканство, бахаїзм, методизм, мормони, юдаїзм)[1].

Освіта

Докладніше: Освіта в Свазіленді

Рівень письменності 2015 року становив 87,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 87,4 % — серед чоловіків, 87,5 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становить 8,6 % ВВП країни, станом на 2011 рік (12-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я в Свазіленді

Забезпеченість лікарями у країні на рівні 0,17 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,3 % ВВП країни (49-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 52,57 ‰ (33-тє місце у світі); хлопчиків — 56,49 ‰, дівчаток — 48,53 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 389 випадків на 100 тис. народжень (36-те місце у світі)[1].

Свазіленд входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами у країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, шистосомози (станом на 2016 рік)[1].

2014 року зареєстровано 214,3 тис. хворих на СНІД (26-те місце в світі), це 27,73 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (1-ше місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 3,5 тис. осіб (41-ше місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 14,8 % (98-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 5,8 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 93,6 % населення в містах і 68,9 % в сільській місцевості; загалом 74,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 63,1 %, в сільській місцевості — 56 %, загалом по країні — 57,5 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 1,04 км³ на рік, або 962,1 тонни на одного мешканця на рік: з яких 4 % припадає на побутові, 2 % — на промислові, 94 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 69,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 63,2 %; частка осіб похилого віку — 6,1 %, або 16,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2006 року перебувало 69 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,7 %, верхній дециль — 40,1 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 900 тис. осіб не має доступу до електромереж; 27 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 40 %, у сільській місцевості — 24 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 436 тис. унікальних інтернет-користувачів (137-ме місце у світі), що становило 30,4 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2013 року становили 446,1 тис. осіб (158-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 70 %; промисловість, будівництво, сфера послуг — 30 %[1]. Безробіття 2016 року дорівнювало 40 % працездатного населення (195-те місце у світі)[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Свазіленді

Торгівля людьми

Докладніше: Торгівля людьми в Свазіленді

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Свазіленду докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act's) не в повній мірі, країна перебуває у списку другого рівня[7][8].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,66 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,64 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Свазіленду[9]
Рік Населення Зміна
1950 273 000 —
1960 349 000 +27.8%
1970 446 000 +27.8%
1980 603 000 +35.2%
1990 863 000 +43.1%
2000 1 064 000 +23.3%
2010 1 186 000 +11.5%

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ.

Переписи

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Swaziland : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  3. ↑ Оксана Худояр. Король обирає жінку серед 70 тисяч голих дівчат. Газета по-українськи, 08 лютого 2012. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
  4. ↑ Ramashka Architects [Архівовано 8 травня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  5. ↑ King Mswati III impressed by Ramashka Architects' KM III VVIP work. Swazi Observer, 25 August 2016 [Архівовано 20 травня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  8. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  9. ↑ (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2010 Revision.

Література

Українською

Російською

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Есватіні