Населення Латвії

Населення Латвії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	1,875,757 млн осіб
Густота	31,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції	6,26 ‰
Природний рух
Природний приріст	▼-1,06 %
Народжуваність	10 ‰
Фертильність	1,5 дітей на 1 жінку
Смертність	14,31 ‰
Смертність немовлят	5,36 ‰
Вікова структура
• до 14 років	14,86 %
• 15–64 років	66,16 %
• старіші за 65 років	18,98 %
Середня тривалість життя	74,23 року
• чоловіків	69,62 року
• жінок	79,07 року
Статева структура
загалом	0,85 чол./жін.
при народженні	1,05 чол./жін.
до 15 років	1,05 чол./жін.
15–64 років	0,98 чол./жін.
після 65 років	0,48 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	латиші
Найбільший етнос	латиші
Нацменшини	росіяни, білоруси, українці, поляки
Мови
Офіційна	латиська
Також у побуті	російська, польська, українська, білоруська

Населення Латвії. Чисельність населення країни 2015 року становила 1,986 млн осіб (147-ме місце у світі)[1]. Чисельність латвійців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 10 ‰ (194-те місце у світі), смертність — 14,31 ‰ (5-те місце у світі), природний приріст — -1,06 % (231-ше місце у світі) .

Історія

Згідно з даними першого офіційного перепису, проведеного в Латвії у складі Російської імперії 1897 року, латиші становили 68,34 % від загальної чисельності населення, що загалом нараховувало 1 930 тисяч; росіяни — 8 %, євреї — 6,36 %, балтійські німці — 7,12 %, білоруси — 4,12 % поляки — 3,37 %[2][3][4]. Решта — литовці, ліви, естонці, цигани і представники інших національностей[5]. 5 традиційних національних громад Латвії, сформованих до Першої світової війни: латиші, росіяни, поляки, євреї (нечисленні після голокосту, двох хвиль масової репатріації в Ізраїль, а також еміграції в США і Німеччини), німці (нечисленні після вимушеної репатріації до Німеччини в 1939-1941 роках). Частка росіян постійно зростала з кінця XIX століття і до розпаду СРСР 1991 року, особливо інтенсивно в радянський період.

Сьогодні латиші складають трохи більше 62 % населення Латвії. 24,7 % налічують росіяни — найбільша національна меншина Латвії[6]. У деяких великих латвійських містах (напр. Даугавпілс, Рига і Резекне) латишів проживає менше, ніж представників інших національностей разом узятих — росіян, українців, білорусів, поляків та ін. Сьогоднішній національний склад населення Латвії багато в чому є результатом масової імміграції за радянських часів, яка призвела до скорочення частки латишів з 77 % (1 467 035 осіб) 1935 року до 52 % (1 387 757 осіб) 1989 року[7].

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Латвії, станом на 2015 рік, дорівнює 10 ‰ (194-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,5 дитини на одну жінку (195-те місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,4 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Латвії 2015 року становила 14,31 ‰ (5-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -1,06 % (депопуляція) (231-ше місце у світі)[1].

Природний рух населення Латвії в 1920—2015 роках[8][9]

Рік	Чисельність населення (тис. осіб)	Живих народжень	Смертей	Природний приріст	Народжуваність (‰)	Смертність (‰)	Природний приріст (‰)	Фертильність	Смертність немовлят (‰)	Середня тривалість життя (чоловіки)	Середня тривалість життя (жінки)
1920	1 727	29 434	33 891	−4 457	17,0	19,6	−2,6		128,4
1921	1 850	36 420	25 331	11 089	19,7	13,7	6,0		93,2
1922	1 883	41 146	27 553	13 593	21,9	14,6	7,2		90,8
1923	1 909	41 796	26 080	15 716	21,9	13,7	8,2		88,4
1924	1 845	41 172	28 399	12 773	22,3	15,4	6,9		100,8
1925	1 857	41 314	27 683	13 631	22,3	14,9	7,3		107,2
1926	1 871	41 073	27 557	13 516	22,0	14,7	7,2		87,9
1927	1 883	41 610	28 941	12 669	22,1	15,4	6,7		95,7
1928	1 895	39 126	27 299	11 827	20,7	14,4	6,2		96,3
1929	1 900	35 673	28 512	7 161	18,8	15,0	3,8		106,7
1930	1 910	37 835	27 110	10 725	19,8	14,2	5,6		90,0
1931	1 920	36 972	26 891	10 081	19,3	14,0	5,3		86,3
1932	1 931	37 366	26 342	11 024	19,4	13,6	5,7		89,3
1933	1 939	34 576	26 319	8 257	17,8	13,6	4,3		76,4
1934	1 947	33 383	27 065	6 318	17,2	13,9	3,2		95,1
1935	1 953	34 419	27 660	6 759	17,6	14,2	3,5		78,9
1936	1 961	35 468	27 646	7 822	18,1	14,1	4,0		80,1
1937	1 968	34 863	28 083	6 780	17,7	14,3	3,4		85,0
1938	1 978	36 386	26 703	9 683	18,4	13,5	4,9		68,1
1939	2 000	36 932	27 827	9 105	18,5	13,9	4,6		70,2
1940	1 940	37 493	30 355	7 138	19,3	15,7	3,6		73,2
1941	1 755	36 295	30 434	5 861	20,7	17,3	3,4		81,7
1942		36 370	29 940	6 430					81,1
1943		35 915	29 904	6 011					93,4
1944
1945		26 217	32 230	−6 013					111,1
1946	1 636	30 544	32 266	−1 722	18,7	19,7	−1,1		93,9
1947	1 787	34 832	32 435	2 397	19,5	18,2	1,3		108,7
1948	1 872	35 402	26 500	8 902	18,9	14,2	4,8		79,3
1949	1 886	35 671	25 640	10 031	18,9	13,6	5,3		83,3
1950	1 887	33 137	24 250	8 887	17,6	12,9	4,7		70,0
1951	1 895	32 764	23 898	8 866	17,3	12,6	4,7		69,6
1952	1 906	32 278	22 680	9 598	16,9	11,9	5,0		52,9
1953	1 926	30 986	22 761	8 225	16,1	11,8	4,3		46,8
1954	1 953	33 202	22 500	10 702	17,0	11,5	5,5		45,9
1955	1 981	32 968	21 330	11 638	16,6	10,8	5,9		42,0
1956	2 018	32 590	20 339	12 251	16,1	10,1	6,1		33,9
1957	2 054	33 714	21 087	12 627	16,4	10,3	6,1		32,3
1958	2 073	35 068	20 910	14 158	16,9	10,1	6,8		29,5
1959	2 092	35 028	22 601	12 427	16,7	10,8	5,9	1,94	30,8
1960	2 121	35 468	21 314	14 154	16,7	10,0	6,7	1,99	27,0
1961	2 153	35 993	21 759	14 234	16,7	10,1	6,6	2,01	24,1
1962	2 182	35 061	23 592	11 469	16,1	10,8	5,3	1,91	24,2
1963	2 211	33 843	22 703	11 140	15,3	10,3	5,0	1,85	25,9
1964	2 241	33 053	21 165	11 888	14,7	9,4	5,3	1,79	22,0
1965	2 266	31 212	22 780	8 432	13,8	10,1	3,7	1,74	18,9
1966	2 283	31 974	23 350	8 624	14,0	10,2	3,8	1,76	17,0
1967	2 301	32 232	24 362	7 870	14,0	10,6	3,4	1,80	17,3
1968	2 324	32 693	25 104	7 589	14,1	10,8	3,3	1,83	18,9
1969	2 343	32 915	26 229	6 686	14,0	11,2	2,9	1,88	17,7
1970	2 359	34 333	26 546	7 787	14,6	11,3	3,3	2,01	17,7
1971	2 376	35 239	26 275	8 964	14,8	11,1	3,8	2,04	15,9
1972	2 396	35 007	27 296	7 711	14,6	11,4	3,2	2,03	16,0
1973	2 416	34 008	28 139	5 869	14,1	11,6	2,4	1,96	15,8
1974	2 437	34 920	28 143	6 777	14,3	11,5	2,8	2,00	18,4
1975	2 456	34 810	30 042	4 768	14,2	12,2	1,9	1,96	20,3
1976	2 470	34 644	30 373	4 271	14,0	12,3	1,7	1,93	20,1
1977	2 485	34 240	30 869	3 371	13,8	12,4	1,4	1,88	18,3
1978	2 498	34 258	31 261	2 997	13,7	12,5	1,2	1,85	18,1
1979	2 506	34 683	32 162	2 521	13,8	12,8	1,0	1,87	18,3
1980	2 512	35 534	32 100	3 434	14,1	12,8	1,4	1,90	15,3
1981	2 519	35 732	32 090	3 642	14,2	12,7	1,4	1,90	16,0
1982	2 531	37 477	31 234	6 243	14,8	12,3	2,5	1,98	13,9
1983	2 546	40 572	32 330	8 242	15,9	12,7	3,2	2,13	15,9
1984	2 562	40 847	33 406	7 441	15,9	13,0	2,9	2,15	12,9
1985	2 579	39 571	34 166	5 405	15,3	13,2	2,1	2,09	13,0
1986	2 600	41 960	31 328	10 632	16,1	12,0	4,1	2,22	12,8
1987	2 627	42 135	32 150	9 985	16,0	12,2	3,8	2,21	11,3
1988	2 653	41 275	32 421	8 854	15,6	12,2	3,3	2,16	11,0	66,3	75,0
1989	2 667	38 922	32 584	6 338	14,6	12,2	2,4	2,04	11,3	65,3	75,2
1990	2 663	37 918	34 812	3 106	14,2	13,1	1,2	2,00	13,7	64,2	74,6
1991	2 651	34 633	34 749	−116	13,1	13,1	−0,0	1,85	15,7	63,8	74,8
1992	2 614	31 569	35 420	−3 851	12,1	13,6	−1,5	1,74	17,6	63,3	74,8
1993	2 563	26 759	39 197	−12 438	10,4	15,3	−4,9	1,52	16,2	61,6	73,8
1994	2 521	24 256	41 757	−17 501	9,6	16,6	−6,9	1,41	15,7	60,7	72,9
1995	2 485	21 595	38 931	−17 336	8,7	15,7	−7,0	1,27	18,8	60,8	73,1
1996	2 457	19 782	34 320	−14 538	8,1	14,0	−5,9	1,18	15,9	63,9	75,6
1997	2 433	18 830	33 533	−14 703	7,7	13,8	−6,0	1,13	15,3	64,2	75,9
1998	2 410	18 410	34 200	−15 790	7,6	14,2	−6,6	1,11	15,0	64,1	75,5
1999	2 390	19 396	32 844	−13 448	8,1	13,7	−5,6	1,18	11,3	64,9	76,2
2000	2 373	20 248	32 205	−11 957	8,5	13,6	−5,0	1,24	10,3	64,8	76,0
2001	2 355	19 664	32 991	−13 327	8,3	14,0	−5,7	1,21	11,0	64,5	75,7
2002	2 320	20 044	32 498	−12 454	8,7	14,1	−5,3	1,25	9,8	64,7	76,1
2003	2 299	21 006	32 437	−11 431	9,2	14,2	−4,9	1,32	9,4	65,6	76,0
2004	2 277	20 334	32 024	−11 690	9,1	14,2	−5,1	1,29	9,3	65,9	76,3
2005	2 250	21 497	32 777	−11 280	9,8	14,6	−4,9	1,39	7,7	65,2	76,5
2006	2 228	22 264	33 098	−10 834	10,3	14,9	−4,7	1,46	7,4	65,2	76,3
2007	2 209	23 273	33 042	−9 769	10,9	15,0	−4,3	1,54	8,5	65,3	76,2
2008	2 192	23 948	31 006	−7 058	11,2	14,2	−3,1	1,59	6,6	66,7	77,7
2009	2 163	21 677	29 897	−8 220	10,3	14,0	−3,6	1,47	7,6	67,7	77,8
2010	2 121	19 219	30 040	−10 821	9,4	14,3	−4,8	1,36	5,6	68,1	78,1
2011	2 075	18 825	28 540	−9 715	9,1	13,9	−4,8	1,34	6,6	68,7	78,7
2012	2 041	19 897	29 025	−9 128	9,8	14,2	−4,4	1,44	6,3	69,1	78,9
2013	2 005	20 596	28 691	−8 095	10,2	14,3	−4,0	1,52	4,4	69,5	79,0
2014	1 995	21 746	28 466	−6 720	10,8	14,3	−3,5	1,65	3,8	69,1	79,3
2015	1 986	21 979	28 319	−6 330	11,0	14,3	-3,3	1,70	4,1	69,7	79,3
2016	1 969	21 763	28 294	−6 531	11,0	14,4	-3,4

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Латвії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Латвії становить 43,3 року (18-те місце у світі): для чоловіків — 39,5, для жінок — 46,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,23 року (123-тє місце у світі), для чоловіків — 69,62 року, для жінок — 79,07 року[1].

Вікова структура населення Латвії, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

• діти віком до 14 років — 14,86 % (151 296 чоловіків, 143 968 жінок);
• молодь віком 15-24 роки — 10,47 % (107 301 чоловік, 100 779 жінок);
• дорослі віком 25-54 роки — 42,25 % (414 648 чоловіків, 424 745 жінок);
• особи передпохилого віку (55-64 роки) — 13,44 % (117 851 чоловік, 149 063 жінки);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,98 % (122 507 чоловіків, 254 547 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,2; коефіцієнт розлучуваності — 2,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 52 (дані за 2010 рік)[10]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,6 року, жінки — 28,2 року, загалом — 29,4 року (дані за 2014 рік)[11].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 31,7 особи/км² (183-тє місце у світі)[1]. Більша частина населення країни розміщується в центральній частині, навколо головного морського порту й столиці (Рига). Невеличкі міські поселення розпорошені усією територією країни.

Урбанізація

Латвія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 67,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,67 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Рига (столиця) — 621,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 6,26 ‰ (200-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Латвія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[12].

Апатриди

У країні мешкає 252,2 тис. осіб без громадянства[1]. Негромадянами були визначені мешканці країни, що не жили в ній до початку радянської окупації країни 1940 року. Негромадяни не мають права голосувати на виборах, займати державні посади, або служити у війську, проте вони не обмежені в правах без перешкод перетинати кордони в зони дії Шенгенської угоди. Натуралізація відбувається після 5 років постійного проживання в країні й складання іспитів на знання мови, історії, державного гімну. Діти негромадян, народжені після відновлення незалежності Латвії, також мають право отримати громадянства після складання іспиту.[1]. Значна частина негромадян, однак, або не володіють мовою в належній мірі, або не бажають витрачати час і гроші на натуралізацію, або відмовляються від процедури з ідейних міркувань. Влада Латвії, зі свого боку, стверджує, що негромадяни, що проживають тут, не повинні вважатися національними меншинами, а тому на них не поширюється Конвенція про захист прав національних меншин. Питання російськомовних негромадян Латвії регулярно піднімається Росією задля досягнення власних політичних цілей.

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2013 рік)[1]
Етнос:			Відсоток:
латиші			61.1%
росіяни			26.2%
білоруси			3.5%
українці			2.3%
поляки			2.2%
литовці			1.3%
інші			3.4%

Головні етноси країни: латиші — 61,1 %, росіяни — 26,2 %, білоруси — 3,5 %, українці — 2,3 %, поляки — 2,2 %, литовці — 1,3 %, інші — 3,4 % населення (оціночні дані за 2013 рік)[1].

Етнічний склад населення Латвії в 1897—2020 роках

Етнос	Перепис 1897[13]		Перепис 1925[14]		Перепис 1935[14]		Перепис 1959[15]		Перепис 1970[16]		Перепис 1979[17]		Перепис 1989[18]		Перепис 2000[19]		Перепис 2011[20]		Статистичні дані 2020[6]
	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%
Латиші	1 318 617	68,34	1 354 126	73,4	1 472 612	75,5	1 297 881	62,0	1 341 805	56,8	1 344 105	53,7	1 387 757	52,0	1 370 703	57,7	1 284 194	62,1	1 192 333	62,5
Росіяни	154 561	8,0	193 648	10,5	206 499	10,6	556 448	26,6	704 599	29,8	821 464	32,8	905 515	34,0	703 243	29,6	556 422	26,9	471 206	24,7
Білоруси	79 541	4,12	38 010	2,1	26 867	1,4	61 587	2,9	94 898	4,0	111 505	4,5	119 702	4,5	97 150	4,1	68 174	3,3	60 097	3,1
Українці[21][22]	987	0,05	512	0,0	1 844	0,1	29 440	1,4	53 461	2,3	66 703	2,7	92 101	3,5	63 644	2,7	45 699	2,2	42 929	2,3
Поляки	65 088	3,37	51 143	2,8	48 949	2,5	59 774	2,9	63 045	2,7	62 690	2,5	60 416	2,3	59 505	2,5	44 783	2,2	37 968	2,0
Литовці	25 888[23]	1,34	23 192	1,3	22 913	1,2	32 383	1,6	40 589	1,7	37 818	1,5	34 630	1,3	33 430	1,4	24 426	1,2	21 938	1,1
Євреї	122 700	6,36	95 675	5,2	93 479	4,8	36 592	1,8	36 680	1,6	28 331	1,1	22 897	0,9	10 385	0,4	6 416	0,3	—
Цигани	1 942	0,1	2 870	0,2	3 839	0,2	4 301	0,2	5 427	0,2	6 134	0,3	7 044	0,3	8 205	0,3	6 452	0,3	4 891	0,3
Німці	137 312	7,12	70 964	3,8	62 144	3,2	1 609	0,1	5 413	0,2	3 299	0,1	3 783	0,1	3 465	0,1	3 023	0,1	2 476	0,1
Естонці	17 991	0,93	7 893	0,4	7 014	0,4	4 610	0,2	4 334	0,2	3 681	0,2	3 312	0,1	2 652	0,1	2 000	0,1	1 607	0,1
Ліви			1 268	0,1	944	0,0	185	0,0	48	0,0	107	0,0	135	0,0	177	0,0	—		—
Інші	4 823	0,25	5 504	0,3	3 398	0,2	8 648	0,4	13 828	0,6	16 979	0,7	29 275	1,1	24 824	1,1	26 298	1,3	72 230	3,8
Загалом	1 929 387		1 844 805		1 950 502		2 093 458		2 364 127		2 502 816		2 666 567		2 377 383		2 067 887		1 907 675

• 
  Співвідношення чисельність латишів, росіян та ін. в Латвії (англ.)
• 
  Тренд чисельність латишів і росіян (англ.)
• 
  Тренд чисельності інших народів (англ.)

Діаграми

Перепис 1920 року	Перепис 1925 року	Перепис 1930 року	Перепис 1935 року	Перепис 1959 року
Латиші (72.76%)    Росіяни (7.82%)    Євреї (4.99%)    Білоруси (4.74%)    Німці (3.64%)    Поляки (3.42%)    Литовці (1.60%)    Естонці (0.55%)    Українці (0.07%)	Латиші (73.40%)    Росіяни (10.50%)    Євреї (5.19%)    Німці (3.85%)    Поляки (2.77%)    Білоруси (2.06%)    Литовці (1.26%)    Естонці (0.43%)    Українці (0.03%)	Латиші (73.42%)    Росіяни (10.62%)    Євреї (4.97%)    Німці (3.68%)    Поляки (3.12%)    Білоруси (1.90%)    Литовці (1.36%)    Естонці (0.41%)    Українці (0.09%)	Латиші (75.50%)    Росіяни (10.59%)    Євреї (4.79%)    Німці (3.19%)    Поляки (2.51%)    Білоруси (1.38%)    Литовці (1.17%)    Естонці (0.36%)    Українці (0.09%)	Латиші (62.00%)    Росіяни (26.58%)    Білоруси (2.94%)    Поляки (2.86%)    Євреї (1.75%)    Литовці (1.55%)    Українці (1.41%)    Естонці (0.22%)    Німці (0.08%)
Перепис 1970 року	Перепис 1979 року	Перепис 1989 року	Перепис 2000 року	Перепис 2011 року
Латиші (56.76%)    Росіяни  (29.80%)    Білоруси (4.01%)    Поляки (2.67%)    Українці (2.26%)    Литовці (1.72%)    Євреї (1.55%)    Німці (0.23%)    Естонці (0.18%)	Латиші (53.7%)    Росіяни  (32.82%)    Білоруси (4.46%)    Поляки (2.5%)    Українці (2.66%)    Литовці (1.51%)    Євреї (1.13%)    Німці (0.13%)    Естонці (0.2%)	Латиші (52.04%)    Росіяни  (33.96%)    Білоруси (4.49%)    Поляки (2.27%)    Українці (3.45%)    Литовці (1.3%)    Євреї (0.86%)    Німці (0.14%)    Естонці (0.12%)	Латиші (57.7%)    Росіяни  (29.6%)    Білоруси (4.1%)    Поляки (2.5%)    Українці (2.7%)    Литовці (1.4%)    Євреї (0.4%)    Німці (0.1%)    Естонці (0.1%)	Латиші (62.1%)    Росіяни  (26.9%)    Білоруси (3.3%)    Поляки (2.2%)    Українці (2.2%)    Литовці (1.2%)    Євреї (0.3%)    Німці (0.1%)    Естонці (0.1%)

Українська діаспора

Мови

Мови Латвії (2012 рік)[1]
Мова:			Відсоток:
латиська			56.3%
російська			33.8%
інші			0.6%

Офіційна мова[24]: латиська, нею розмовляє 56,3 % населення держави. У побуті широко представлені також російська — 33,8 %, інші мови (польська, українська, білоруська) — 0,6 % (дані на 2011 рік). Латиською мовою (крім тих, для яких вона є рідною) володіє 49,8 % населення, російською (крім тих, для яких вона є рідною) — 69,9 %. Латвія, як член Ради Європи, не підписала Європейську хартію регіональних мов[25].

Релігії

Релігії в Латвії (2008 рік)[1]
Віросповідання:			Відсоток:
лютерани			19.6%
православні			15.3%
християни			1%
інші			0.4%
агностики			63.7%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: лютеранство — 19,6 %, православ'я — 15,3 %, інші течії християнства — 1 %, інші — 0,4 %, не визначились — 63,7 % (станом на 2006 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,9 % — серед чоловіків, 99,9 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту складають 4,9 % від ВВП країни, станом на 2013 рік (77-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 17 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,58 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 5,9 % від ВВП країни (110-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,36 ‰ (174-те місце у світі); хлопчиків — 5,76 ‰, дівчаток — 4,95 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 18 випадків на 100 тис. народжень (120-те місце у світі)[1].

Латвія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: кліщовий енцефаліт (станом на 2016 рік)[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 25,6 % (62-ге місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,8 % населення в містах і 98,3 % в сільській місцевості; загалом 99,3 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 90,8 %, в сільській місцевості — 81,5 %, загалом по країні — 87,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2007 рік, дорівнює 0,42 км³ на рік, або 177,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 42 % припадає на побутові, 45 % — на промислові, 13 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 52,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 22,7 %; частка осіб похилого віку — 29,5 %, або 3,4 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності відсутні. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає наступним чином: нижній дециль — 2,7 %, верхній дециль — 27,6 % (станом на 2008 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,573 млн унікальних інтернет-користувачів (110-те місце у світі), що становило 79,2 % від загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 993,5 тис. осіб (143-тє місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 8,8 %; промисловість і будівництво — 24 %; сфера послуг — 67,2 % (станом на 2010 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 8,7 % працездатного населення, 2014 року — 8,9 % (102-ге місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 19,6 %, серед юнаків — 19,4 %, серед дівчат — 20 % (28-ме місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Транзитна країна і країна-споживач кокаїну, синтетичних наркотиків, опіатів і марихуани з Південно-Західної Азії, Західної Європи, Латинської Америки, Балканських країн; незважаючи на поліпшення національного законодавства, країна уразлива до відмивання грошей через порівняно слабке регулювання офшорних компаній і ігорного бізнесу; в країні активно діє кримінал з країн СНД (контрафактна продукція, корупція, рекет, викрадення автомобілів, проституція)[1].

Торгівля людьми

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Латвії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[26][27].

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15-24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25-54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55-64 років — 0,79 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці старше за 64 роки — 0,48 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Латвії
Рік	Населення	Зміна
1950	1 887 000	—
1955	1 981 000	+5.0%
1960	2 121 000	+7.1%
1965	2 266 000	+6.8%
1970	2 359 000	+4.1%
1975	2 456 000	+4.1%
1980	2 512 000	+2.3%
1985	2 579 000	+2.7%
1990	2 663 000	+3.3%
1995	2 485 000	−6.7%
2000	2 373 000	−4.5%
2005	2 250 000	−5.2%
2010	2 121 000	−5.7%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[8].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• Центральне статистичне управління Латвії (латис. Centrālā statistikas pārvalde).

Переписи

Перший перепис в країні був проведений урядом Російської імперії 1897 року. На той час територія Латвії була розподілена між трьома губерніями: Курляндською, Ліфляндською і Вітебською[2][3][4]. Після проголошення незалежності Латвійської Республіки уряд молодої держави встиг до окупації радянською владою провести два загальнонаціональні переписи 1925 і 1935 років[14]. Радянська влада на території створеної Латвійської РСР провела 4 загальнодержавних переписи 1959, 1970, 1979 і 1989 років[15][16][17][18]. Після відновлення незалежності Латвії 1991 року, латвійський уряд провів два загальнонаціональних переписи 2000 і 2011 років[20].

Див. також

• Населення Землі
• Населення Європи
• Населення Європейського Союзу

Примітки

1. Latvia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
2. (рос.) Курляндська губернія [Архівовано 22 червня 2011 у Wayback Machine.] — Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку, губерниям и областям.
3. (рос.) Ліфляндська губернія [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.] — Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку, губерниям и областям.
4. (рос.) Вітебська губернія [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] — Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку, губерниям и областям.
5. (рос.) Тульский М., Ушацкис У. Итоги переписи населения Латвии. [Архівовано 19 червня 2010 у Wayback Machine.] — Демоскоп Weekly, 2000 рік.
6. IRG080. Iedzīvotāju skaits pēc tautības reģionos, republikas pilsētās, 21 attīstības centrā un novados gada sākumā. Statistikas datubāzes. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
7. (латис.) [1] [Архівовано 29 червня 2007 у Wayback Machine.]
8. (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2012 Revision. [Архівовано 6 травня 2011 у Wayback Machine.]
9. Population of Latvia. [Архівовано 27 травня 2012 у Archive.is] — Latvijas Statistika.
10. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
11. ' Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
12. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
13. (рос.) Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России (Російська) . demoscope.ru. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 24 жовтня 2010 року.
14. (англ.) Ethnicities in region of Latvia. Statistics. roots-saknes.lv. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 2 січня 2010 року.
15. (рос.) Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по республикам СССР (Російська) . demoscope.ru. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 2 січня 2010 року.
16. (рос.) Всесоюзная перепись населения 1970 года. Национальный состав населения по республикам СССР (Російська) . demoscope.ru. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 2 січня 2010 року.
17. (рос.) Всесоюзная перепись населения 1979 года. Национальный состав населения по республикам СССР (Російська) . demoscope.ru. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 2 січня 2010 року.
18. (рос.) Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по республикам СССР (Російська) . demoscope.ru. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 2 січня 2010 року.
19. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 24 листопада 2010.
20. 2011.gada tautas skaitīšana — Galvenie rādītāji [Архівовано 29 січня 2012 у Wayback Machine.] — Centrālā statistikas pārvalde, квітень 2014 року.
21. (рос.) Численность и удельный вес украинцев в Латвии, 1897—2011 гг. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов: монография / А. В. Завьялов. — Иркутск: Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
22. (рос.) Численность и удельный вес украинцев в муниципальных образованиях Латвии, 2011 г. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов: монография / А. В. Завьялов. — Иркутск: Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
23. «Литовську» і «жмудську» мови пораховано разом.
24. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
25. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
26. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
27. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

• (рос.) Латвия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Латвия // Страны и народы. Советский Союз. Республики Прибалтики. Белоруссия. Украина. Молдавия / Редкол. : Г. М. Лаппо (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1984. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. Latvia : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Латвії.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Latvia. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Латвії.
• Latvia. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Латвії.
• Latvia. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Латвії від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in EU‎ : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
• (рос.) Выборка данных переписей населения балтийских стран 2000—2001 гг. [Архівовано 26 квітня 2008 у Wayback Machine.]

Географія   Європа   Латвія   Соціологія   Етнологія   Медицина   Освіта   Релігія