Населення Гренади
Населення Гренади. Чисельність населення країни 2015 року становила 110,7 тис. осіб (191-ше місце у світі)[1]. Чисельність гренадців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,03 ‰ (120-те місце у світі), смертність — 8,08 ‰ (96-те місце у світі), природний приріст — 0,48 % (161-ше місце у світі) . Природний рухВідтворенняНароджуваність у Гренаді, станом на 2015 рік, дорівнює 16,03 ‰ (120-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,06 дитини на одну жінку (112-те місце у світі)[1]. Смертність у Гренаді 2015 року становила 8,08 ‰ (96-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,48 % (161-ше місце у світі)[1]. Вікова структураСередній вік населення Гренади становить 30,9 року (109-те місце у світі): для чоловіків — 30,9, для жінок — 31 рік[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,05 року (125-те місце у світі), для чоловіків — 71,47 року, для жінок — 76,88 року[1]. Вікова структура населення Гренади, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьКоефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,0; коефіцієнт розлучуваності — 1,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 22 (2001)[2][3]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 314,2 особи/км² (46-те місце у світі)[1]. Третина населення острова мешкає в столиці, місті Сент-Джордж, більшість поселень тяжіє до морського узбережжя. УрбанізаціяГренада середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 35,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,33 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Сент-Джорджес (столиця) — 38,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 3,13 ‰ (182-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: африканці — 89,4 %, мішаного походження — 8,2 %, індійці — 1,6 %, інші — 0,9 % населення (оціночні дані за 2001 рік)[1]. Українська діаспораМовиОфіційна мова[4]: англійська. Інші поширені мови: місцева говірка французької. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 44,6 %, протестантизм — 43,5 % (англіканство — 11,5 %, п'ятидесятництво — 11,3 %, адвентизм — 10,5 %, баптизм — 2,9 %, Церква Бога — 2,6 %, методизм — 1,8 %, євангелізм — 1,6 %, інші — 1,3 %), свідки Єгови — 1,1 %, растафаріанство — 1,1 %, інші — 6,2 %, не сповідують жодної — 3,6 % (станом на 2015 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. (112-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2009 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями у країні на рівні 0,66 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,1 % ВВП країни (97-ме місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 10,21 ‰ (136-те місце у світі); хлопчиків — 9,59 ‰, дівчаток — 10,9 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 27 випадків на 100 тис. народжень (134-те місце у світі)[1]. Гренада входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняСтаном на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1]. Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 24,6 % (78-ме місце у світі)[1]. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99 % населення в містах і 95,3 % в сільській місцевості; загалом 96,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,5 %, в сільській місцевості — 98,3 %, загалом по країні — 98 % (станом на 2015 рік)[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 39,9 %; частка осіб похилого віку — 10,8 %, або 9,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2008 року перебувало 38 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1]. Станом на 2012 рік, в країні 11,12 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 80 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 60 тис. унікальних інтернет-користувачів (183-тє місце у світі), що становило 53,8 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2013 року становили 59,9 тис. осіб (188-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 11 %; промисловість і будівництво — 20 %; сфера послуг — 69 % (станом на 2008 рік)[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 33,5 %, 2008 року — 25 % (191-ше місце у світі)[1]. КриміналНаркотикиНезначне вирощування марихуани, невеликий перевалочний пункт для марихуани і героїну до США[1]. Торгівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Гренади докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна перебуває у списку другого рівня[5][6].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідженняДемографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
Переписи
Див. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia