Населення Американських Віргінських Островів
Населення Американських Віргінських Островів. Чисельність населення країни 2015 року становила 103,5 тис. осіб (195-те місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабілізувалась і незначно зменшується, народжуваність 2015 року становила 10,31 ‰ (189-те місце у світі), смертність — 8,54 ‰ (76-те місце у світі), природний приріст — -0,59 % (226-те місце у світі) . Природний рухВідтворенняНароджуваність на Американських Віргінських Островах, станом на 2015 рік, дорівнює 10,31 ‰ (189-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,74 дитини на одну жінку (167-ме місце у світі)[1]. Смертність на Американських Віргінських Островах 2015 року становила 8,54 ‰ (76-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив −0,59 % (депопуляція) (226-те місце у світі)[1]. Вікова структураСередній вік населення Американських Віргінських Островів становить 45,6 року (5-те місце у світі): для чоловіків — 45,9, для жінок — 45,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 79,89 року (41-ше місце у світі), для чоловіків — 76,84 року, для жінок — 83,11 року[1]. Вікова структура населення Віргінських Островів, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьРозселенняГустота населення країни 2015 року становила 303,7 особи/км² (44-те місце у світі)[1]. Населення островів спорадичне, найбільше скупчення навколо Шарлотти Амалії на острові Сен-Томас і Крістіанстеда на острові Сен-Круз. УрбанізаціяАмериканські Віргінські Острови надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 95,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,25 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста країни: Шарлотта-Амалія (столиця) — 52,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 7,67 ‰ (206-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: темношкірі — 76 %, білі — 15,6 %, азіати — 1,4 %, інші — 4,9 %, мішаного походження — 2,1 %, самоідентифікуються як латиноси — 17,4 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1]. Українська діаспораМовиОфіційна мова[2]: англійська — розмовляє 71,6 % населення островів. Інші поширені мови: іспанська та іспанська-креольська — 17,2 %, французька і французька-креольська — 8,6 %, інші мови — 2,5 % (оцінка 2010 року). РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 59 % (баптизм — 42 %, англіканство — 17 %), римо-католицтво — 34 %, інші — 7 % (станом на 2015 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок[1]. Охорона здоров'яСмертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 6,64 ‰ (162-ге місце у світі); хлопчиків — 7,35 ‰, дівчаток — 5,89 ‰[1]. ЗахворюванняСтаном на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1]. Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % у сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 96,4 %, в сільській місцевості — 96,4 %, загалом по країні — 96,4 % (станом на 2015 рік)[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 61,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 32,8 %; частка осіб похилого віку — 28,4 %, або 3,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2002 року перебувало 28,9 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1]. Станом на 2012 рік, у країні 10,29 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 91 %, у сільській місцевості — 80 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 57 тис. унікальних інтернет-користувачів (195-те місце у світі), що становило 54,8 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2012 року становили 50,58 тис. осіб (193-тє місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1 %; промисловість і будівництво — 19 %; сфера послуг — 80 % (станом на 2003 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 13 % працездатного населення (141-ше місце у світі)[1]. Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідженняДемографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання
|