Населення Британських Віргінських Островів. Чисельність населення країни 2015 року становила 33,5 тис. осіб (215-те місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 10,91 ‰ (179-те місце у світі), смертність — 4,99 ‰ (190-те місце у світі), природний приріст — 2,32 % (33-тє місце у світі) .
Середній вік населення Британських Віргінських Островів становить 36,2 року (73-тє місце у світі): для чоловіків — 36, для жінок — 36,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,46 року (57-ме місце у світі), для чоловіків — 77,12 року, для жінок — 79,87 року[1].
діти віком до 14 років — 17,01 % (2798 чоловіків, 2891 жінка);
молодь віком 15—24 роки — 14,14 % (2255 чоловіків, 2476 жінок);
дорослі віком 25—54 роки — 49,64 % (7840 чоловіків, 8767 жінок);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 10,97 % (1797 чоловіків, 1871 жінка);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,24 % (1343 чоловіки, 1415 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 200,8 особи/км² (68-ме місце у світі)[1]. Населення островів розміщується на островах Тортола, Анегада, Вірджін-Горда і Яст-ван-Дайк.
Британські Віргінські Острови середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 46,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,8 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста країни: Род-Таун (столиця) — 13,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
Міграції
Річний рівень імміграції 2015 року становив 17,28 ‰ (2-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Головні етноси країни: темношкірі — 82 %, білі — 6,8 %, мішаного походження — 5,9 %, індійці — 3 %, інші — 2,3 % населення (оціночні дані за 2001 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.
Державні витрати на освіту становлять 4,4 % ВВП країни, станом на 2010 рік (96-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 14 років (станом на 2014 рік).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 12,98 ‰ (116-те місце у світі); хлопчиків — 14,79 ‰, дівчаток — 11,09 ‰[1].
Захворювання
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98 % населення в містах і 98 % в сільській місцевості; загалом 98 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,5 %, в сільській місцевості — 97,5 %, загалом по країні — 97,5 % (станом на 2015 рік)[1].
Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 14,6 тис. унікальних інтернет-користувачів (207-ме місце у світі), що становило 43,6 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2004 року становили 12,77 тис. осіб (216-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,6 %; промисловість і будівництво — 40 %; сфера послуг — 59,4 % (станом на 2005 рік)[1]. Безробіття 2010 року дорівнювало 8,7 % (103-тє місце у світі)[1].
Перевантажний пункт для південноамериканських наркотиків, що прямують до США і Європи; великий офшорний фінансовий центр, уразливий до відмивання грошей[1].
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 0,91 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,92 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
↑Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У цьому випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
(рос.)Виргинские острова (Брит.) // Страны и народы. Америка. Общий обзор Латинской Америки. Средняя Америка / Редкол. : отв. ред. В. В. Вольский, Я. Г. Машбиц и др. — М. : «Мысль», 1981. — 333 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.)Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.)Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
