|
Населення Барбадосу
Населення Барбадосу. Чисельність населення країни 2015 року становила 290,6 тис. осіб (181-ше місце у світі)[1]. Чисельність барбадосців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 11,87 ‰ (168-ме місце у світі), смертність — 8,44 ‰ (80-те місце у світі), природний приріст — 0,31 % (173-тє місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність у Барбадосі, станом на 2015 рік, дорівнює 11,87 ‰ (168-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,68 дитини на одну жінку (174-те місце у світі)[1]. Смертність у Барбадосі 2015 року становила 8,44 ‰ (80-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,31 % (173-тє місце у світі)[1]. Вікова структура Середній вік населення Барбадосу становить 38,3 року (60-те місце у світі): для чоловіків — 37,2, для жінок — 39,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,18 року (104-те місце у світі), для чоловіків — 72,82 року, для жінок — 77,56 року[1]. Вікова структура населення Барбадосу, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьРозселенняГустота населення країни 2015 року становила 661,0 особи/км² (18-те місце у світі)[1]. Найбільш густонаселена країна Карибських островів. УрбанізаціяБарбадос середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 31,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,13 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Бриджтаун (столиця) — 90,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 0,3 ‰ (128-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: темношкірі — 92,4 %, білі — 2,7 %, мішаного походження — 3,1 %, індійці — 1,3 %, інші — 0,4 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1]. Українська діаспораМовиОфіційна мова[2]: англійська. Інші поширені мови: бейджен-креол (мова креолів, заснована на англійській). РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 66,4 % (англіканство — 23,9 %, інші — п'ятидесятництво — 19,5 %, адвентизм — 5,9 %, методизм — 4,2 %, весліянствої — 3,4 %, назарейці — 3,2 %, Церква Бога — 2,4 %, баптизм — 1,8 %, чеські брати — 1,2 %, інші — протестантизм — 0,9 %), римо-католицтво — 3,8 %, інші течії християнства — 5,4 % (свідки Єгови — 2,0 %, інші — 3,4 %), растафаріанство — 1 %, інші — 1,5 %, не сповідують жодної — 20,6 %, не визначились — 1,2 % (станом на 2010 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 6,7 % ВВП країни, станом на 2014 рік (54-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 17 років (станом на 2011 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями у країні на рівні 1,81 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2005 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками у стаціонарах — 6,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,5 % ВВП країни (104-те місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 10,42 ‰ (133-тє місце у світі); хлопчиків — 11,52 ‰, дівчаток — 9,31 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 27 випадків на 100 тис. народжень (106-те місце у світі)[1]. Барбадос входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняСтаном на серпень 2016 року в країні зареєстровано випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1]. 2012 року зареєстровано 1,5 тис. хворих на СНІД (118-те місце у світі), це 0,88 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (50-те місце у світі)[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 33,2 % (14-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 3,5 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,7 % населення в містах і 99,7 % в сільській місцевості; загалом 99,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 96,2 %, в сільській місцевості — 96,2 %, загалом по країні — 96,2 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 0,1 км³ на рік, або 371,3 тонни на одного мешканця на рік: з яких 20 % припадає на побутові, 26 % — на промислові, 54 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 29,1 %; частка осіб похилого віку — 21,3 %, або 4,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1]. Станом на 2015 рік, в країні 29,15 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 80 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 221 тис. унікальних інтернет-користувачів (152-ге місце у світі), що становило 76,1 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 142 тис. осіб (179-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 10 %; промисловість і будівництво — 15 %; сфера послуг — 75 % (станом на 1996 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 10,8 % працездатного населення, 2014 року — 11,5 % (123-тє місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 29,6 %, серед юнаків — 27,7 %, серед дівчат — 31,9 % КриміналНаркотики Один з транзитних пунктів для наркотрафіку до Європи й США; відомий офшорний центр відмивання грошей[1]. Торгівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Барбадосу докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[3][4].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідженняДемографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Багамские Острова
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Барбадосу
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
