Населення Кірибаті
Населення Кірибаті. Чисельність населення країни 2015 року становила 105,7 тис. осіб (193-тє місце у світі)[1]. Чисельність кірибатійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 21,46 ‰ (75-те місце у світі), смертність — 7,12 ‰ (127-ме місце у світі), природний приріст — 1,15 % (105-те місце у світі) . Природний рухВідтворенняНароджуваність у Кірибаті, станом на 2015 рік, дорівнює 21,46 ‰ (75-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,48 дитини на одну жінку (79-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 22,3 % (станом на 2009 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 23,1 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2009 рік)[1]. Смертність у Кірибаті 2015 року становила 7,12 ‰ (127-ме місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,15 % (105-те місце у світі)[1]. Вікова структураСередній вік населення Кірибаті становить 24,3 року (160-те місце у світі): для чоловіків — 23,4, для жінок — 25,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 65,81 року (174-те місце у світі), для чоловіків — 63,36 року, для жінок — 68,39 року[1]. Вікова структура населення Кірибаті, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьСередній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 23,6 року, жінки — 20,1 року, загалом — 21,9 року (дані за 2009 рік)[2]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 138,8 особи/км² (79-те місце у світі)[1]. УрбанізаціяКірибаті середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 44,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,78 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Тарава (столиця) — 46,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 2,87 ‰ (179-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: кірибаті — 89,5 %, мішаного походження — 9,7 %, тувалуанці — 0,1 %, інші — 0,8 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1]. Українська діаспораМовиОфіційні мови[3]: кірибаті, англійська. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 55,8 %, пресвітеріанство — 33,5 %, мормони — 4,7 %, бахаїзм — 2,3 %, адвентизм — 2 %, інші — 1,5 %, не сповідують жодної — 0,2 %, не визначились — 0,05 % (станом на 2010 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. (4-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 12 років (станом на 2015 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями у країні на рівні 0,38 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками у стаціонарах — 1,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 10,2 % ВВП країни (17-те місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 34,26 ‰ (62-ге місце у світі); хлопчиків — 35,48 ‰, дівчаток — 32,99 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 90 випадків на 100 тис. народжень (155-те місце у світі)[1]. Кірибаті входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняКількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 40,1 % (8-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 14,9 % (оцінка на 2009 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 87,3 % населення в містах і 50,6 % в сільській місцевості; загалом 66,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 51,2 %, в сільській місцевості — 30,6 %, загалом по країні — 39,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 63 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 57 %; частка осіб похилого віку — 6 %, або 16,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1]. Станом на 2012 рік, у країні 43,89 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 77 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 14 тис. унікальних інтернет-користувачів (204-те місце у світі), що становило 13 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2012 року становили 39,0 тис. осіб без врахування самозайнятого на присадибних ділянках населення (198-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 15 %; промисловість і будівництво — 10 %; сфера послуг — 75 % (2010)[1]. Безробіття 2010 року дорівнювало 30,6 % працездатного населення, 2005 року — 6,1 % (189-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 54 %, серед юнаків — 47,6 %, серед дівчат — 61,8 %[1]. КриміналТоргівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Кірибаті докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[4][5].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідженняДемографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
Переписи
Див. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia