Населення Гуаму. Чисельність населення країни 2015 року становила 161,8 тис. осіб (188-ме місце у світі)[1]. Чисельність гуамців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,82 ‰ (109-те місце у світі), смертність — 5,12 ‰ (184-те місце у світі), природний приріст — 0,54 % (156-те місце у світі) .
Смертність на Гуамі 2015 року становила 5,12 ‰ (184-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,54 % (156-те місце у світі)[1].
Вікова структура
Середній вік населення Гуаму становить 30,4 року (111-те місце у світі): для чоловіків — 29,8, для жінок — 30,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,98 року (50-те місце у світі), для чоловіків — 75,94 року, для жінок — 82,21 року[1].
Гуам надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 94,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,36 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста країни: Хагатна (столиця) — 143,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
Річний рівень еміграції 2015 року становив 6,34 ‰ (202-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Офіційна мова[2]: англійська — розмовляє 43,6 % населення острова. Інші поширені мови: філіппінська — 21,2 %, чаморро 17,8 %, інші тихоокеанські мови — 10 %, азійські мови — 6,3 %, інші мови — 1,1 % (оцінка 2010 року).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 85 %, інші — 15 % (оцінка 1999 року)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,41 ‰ (171-ше місце у світі); хлопчиків — 5,81 ‰, дівчаток — 4,99 ‰[1].
Захворювання
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,5 % населення в містах і 99,5 % в сільській місцевості; загалом 99,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 89,8 %, в сільській місцевості — 89,8 %, загалом по країні — 89,8 % (станом на 2015 рік)[1].
Соціально-економічне становище
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 52 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 38,7 %; частка осіб похилого віку — 13,3 %, або 7,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2001 року перебувало 23 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, у країні 66,72 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 60 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 118 тис. унікальних інтернет-користувачів (168-ме місце у світі), що становило 73,1 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2012 року становили 70,49 тис. осіб, без врахування військового персоналу (186-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,3 %; промисловість і будівництво — 21,6 %; сфера послуг — 78,1 % (2013)[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 8,4 % працездатного населення, 2010 року — 8,2 % (97-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 29,4 %, серед юнаків — 29,7 %, серед дівчат — 28,9 % (25-те місце у світі)[1].
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,84 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних (Бюро перепису населення США) і наукових установ Сполучених Штатів Америки.
↑Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
(рос.)Гуам // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.)Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.)Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.