|
Населення Макао
Населення Макао. Чисельність населення країни 2015 року становила 592,7 тис. осіб (170-те місце у світі)[1]. Згідно з даними статистичного бюро Макао, в країні мешкає 646,8 тис. осіб. Чисельність макайців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 8,88 ‰ (211-те місце у світі), смертність — 4,22 ‰ (205-те місце у світі), природний приріст — 0,8 % (138-ме місце у світі) Природний рухВідтворенняНароджуваність у Макао, станом на 2015 рік, дорівнює 8,88 ‰ (211-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 0,94 дитини на одну жінку (223-тє місце у світі)[1]. Смертність у Макао 2015 року становила 4,22 ‰ (205-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,8 % (138-ме місце у світі)[1]. Вікова структура Середній вік населення Макао становить 38,7 року (59-те місце у світі): для чоловіків — 39,1, для жінок — 38,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 84,51 року (4-те місце у світі), для чоловіків — 81,55 року, для жінок — 87,61 року[1]. Вікова структура населення Макао, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьРозселенняГустота населення країни 2015 року становила 19652,4 особи/км² (1-ше місце у світі)[1]. УрбанізаціяМакао надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 100 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,78 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. МіграціїРічний рівень імміграції 2015 року становив 3,37 ‰ (37-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: китайці — 92,4 %, португальці — 0,6 %, маканці (китайсько-португальські метиси) — 5,9 %, іншого мішаного походження — 1,1 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1]. Українська діаспораМовиОфіційні мови[2]: китайська (кантонський діалект — розмовляє 83,3 % населення території, мандаринський — 5 %, хоккін — 3,7 %, інші діалекти — 2 %), португальська — 0,7 %. Інші поширені мови: англійська — 2,3 %, тагальська — 1,7 %, інші мови — 1,3 % (дані на 2011 рік). РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: буддизм — 50 %, римо-католицтво — 15 %, інші, або не сповідують жодної — 35 % (оцінка 1997 року)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 96,2 % дорослого населення (віком від 15 років): 98 % — серед чоловіків, 94,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,1 % ВВП країни, станом на 2013 рік (148-ме місце у світі)[1]. Охорона здоров'яСмертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,12 ‰ (214-те місце у світі); хлопчиків — 3,27 ‰, дівчаток — 2,95 ‰[1]. ЗахворюванняКількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 28,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 16,7 %; частка осіб похилого віку — 11,5 %, або 8,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1]. Станом на 2012 рік, у країні 59,74 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 91 %, у сільській місцевості — 72 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 460 тис. унікальних інтернет-користувачів (150-те місце у світі), що становило 77,6 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2014 року становили 394,8 тис. осіб (159-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: промисловість — 2,5 %; будівництво — 9,8 %; транспорт і зв'язок — 4,4 %; торгівля — 12,4 %; ресторани й готелі — 15 %; розважальна індустрія (казино) — 25,9 %; громадський сектор — 7,1 %; фінансові установи — 2,6 %; інша сфера послуг — 20,3 % (станом на 2015 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 1,9 % працездатного населення, 2012 року — 1,7 % (10-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 5,3 %, серед юнаків — 5,9 %, серед дівчат — 4,5 % (123-тє місце у світі)[1]. КриміналНаркотики Перевалочний пункт для наркотиків, що прямують до континентального Китаю; споживач опіатів і метамфетаміну[1].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Макао
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
