Населення Острова Мен. Чисельність населення країни 2015 року становила 87,5 тис. осіб (200-те місце у світі)[1]. Чисельність менців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 11,1 ‰ (177-ме місце у світі), смертність — 10,06 ‰ (44-те місце у світі), природний приріст — 0,76 % (145-те місце у світі) .
Середній вік населення Острова Мен становить 43,9 року (10-те місце у світі): для чоловіків — 43,2, для жінок — 44,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 81,09 року (27-ме місце у світі), для чоловіків — 79,41 року, для жінок — 82,9 року[1].
діти віком до 14 років — 16,3 % (7 488 чоловіків, 6 778 жінок);
молодь віком 15—24 роки — 11,81 % (5 380 чоловіків, 4 956 жінок);
дорослі віком 25—54 роки — 39,27 % (17 153 чоловіка, 17 223 жінки);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,83 % (5 668 чоловіків, 5 560 жінок);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 19,81 % (8 077 чоловіків, 9 261 жінки)[1].
Шлюбність — розлучуваність
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 154 особи/км² (78-ме місце у світі)[1]. Більшість населення острова концентрується в містах південного сходу, найбільшим з яких є Дуглас.
Урбанізація
Острів Мен високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 52,1 % населення країни (станом на 2014 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,8 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста країни: Дуглас (столиця) — 29,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
Річний рівень імміграції 2015 року становив 6,56 ‰ (19-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Головні етноси країни: менці (народність скандинавсько-кельтського походження), британці. Расова картина має такий вигляд: білі — 96,5 %, британці-азіати — 1,9 %, інші — 1,5 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,11 ‰ (190-те місце у світі); хлопчиків — 4,08 ‰, дівчаток — 4,15 ‰[1].
Захворювання
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Загальні трудові ресурси 2006 року становили 41,79 тис. осіб (195-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 2 %; промисловість — 5 %; будівництво — 8 %; комунальні підприємства — 1 %; транспорт і зв'язок — 9 %; торгівля — 11 %; професійні послуги — 20 %; адміністрація — 7 %; фінанси — 23 %; туризм — 1 %; інша сфера послуг — 14 % (станом на 2006 рік)[1]. Безробіття 2011 року дорівнювало 2 % працездатного населення, 2010 року — 1,8 % (13-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 10,1 %, серед юнаків — 11,8 %, серед дівчат — 8,2 % (118-те місце у світі)[1].
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
при народженні — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,11 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15-24 років — 1,09 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25-54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55-64 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці старше за 64 роки — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
↑Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
(рос.)Великобритания // Страны и народы. Зарубежная Европа. Западная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 381 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.)Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.)Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
