Населення Азербайджану

Населення Азербайджану
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	9,780 млн осіб
Густота	118,0 особи/км²
Коефіцієнт міграції	0 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲0,96 %
Народжуваність	16,64 ‰
Фертильність	1,91 дітей на 1 жінку
Смертність	7,07 ‰
Смертність немовлят	25,68 ‰
Вікова структура
• до 14 років	22,72 %
• 15–64 років	70,91 %
• старіші за 65 років	6,37 %
Середня тривалість життя	72,2 року
• чоловіків	69,19 року
• жінок	75,54 року
Статева структура
загалом	0,98 чол./жін.
при народженні	1,11 чол./жін.
до 15 років	1,15 чол./жін.
15–64 років	0,96 чол./жін.
після 65 років	0,62 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	азербайджанці
Найбільший етнос	азербайджанці
Нацменшини	лезгіни, росіяни, вірмени
Мови
Офіційна	азербайджанська
Також у побуті	російська, вірменська

Населення Азербайджану. Чисельність населення країни 2015 року становила 9,780 млн осіб (92-ге місце у світі)[1]. Чисельність азербайджанців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,64 ‰ (112-те місце у світі), смертність — 7,07 ‰ (132-ге місце у світі), природний приріст — 0,96 % (121-ше місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Азербайджані, станом на 2015 рік, дорівнює 16,64 ‰ (112-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,91 дитини на одну жінку (135-те місце у світі)[1]. Згідно з даними Програми досліджень демографії та здоров'я, 2006 року народжуваність (CBR) становила 17,2 ‰, коефіцієнт фертильності (TFR) — 2,0; по містах ці показники дорівнювали 15,6 і 1,8, відповідно; по селах — 19,3 і 2,3, відповідно.

Рівень застосування контрацепції 51,1 % (станом на 2006 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 23,4 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Азербайджані 2015 року становила 7,07 ‰ (132-ге місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,96 % (121-ше місце у світі)[1].

Природний рух населення Азербайджану в 1946—2015 роках[2]

Рік	Чисельність населення (тис. осіб)	Живих народжень	Смертей	Природний приріст	Народжуваність (‰)	Смертність (‰)	Природний приріст (‰)	Фертильність
1946	2 737,5	62 727	23 233	39 494	22,9	8,5	14,4
1947	2 719,9	80 046	23 509	56 537	29,4	8,6	20,8
1948	2 716,0	78 324	26 632	51 692	28,8	9,8	19,0
1949	2 795,8	83 760	29 102	54 658	30,0	10,4	19,6
1950	2 896,2	90 280	27 746	62 534	31,2	9,6	21,6
1951	2 995,0	100 979	27 331	73 648	33,7	9,1	24,6
1952	3 102,9	106 687	30 244	76 443	34,4	9,7	24,6
1953	3 170,6	101 378	29 707	71 671	32,0	9,4	22,6
1954	3 234,6	117 428	28 855	88 573	36,3	8,9	27,4
1955	3 326,0	125 599	25 074	100 525	37,8	7,5	30,2
1956	3 429,6	134 594	23 931	110 663	39,2	7,0	32,3
1957	3 539,7	139 529	25 667	113 862	39,4	7,3	32,2
1958	3 644,0	147 534	27 119	120 415	40,5	7,4	33,0
1959	3 754,3	155 872	26 086	129 786	41,5	6,9	34,6
1960	3 894,5	165 849	25 918	139 931	42,6	6,7	35,9
1961	4 045,8	170 504	27 295	143 209	42,1	6,7	35,4	5,2
1962	4 168,2	168 341	30 901	137 440	40,4	7,4	33,0	5,2
1963	4 293,6	175 033	30 230	144 803	40,8	7,0	33,7	5,4
1964	4 439,3	176 546	31 841	144 705	39,8	7,2	32,6	5,5
1965	4 574,7	167 429	29 095	138 334	36,6	6,4	30,2	5,5
1966	4 708,2	166 545	31 657	134 888	35,4	6,7	28,6	5,3
1967	4 832,0	157 270	32 338	124 932	32,5	6,7	25,9	5,1
1968	4 948,5	158 962	32 950	126 012	32,1	6,7	25,5	5,0
1969	5 061,1	148 078	35 428	112 650	29,3	7,0	22,3	4,8
1970	5 169,9	150 976	34 506	116 470	29,2	6,7	22,5	4,7
1971	5 283,0	146 261	34 236	112 025	27,7	6,5	21,2	4,6
1972	5 391,5	137 752	35 658	102 094	25,6	6,6	18,9	4,1
1973	5 493,9	138 569	34 770	103 799	25,2	6,3	18,9	4,1
1974	5 594,1	139 084	36 082	103 002	24,9	6,5	18,4	4,0
1975	5 689,1	141 857	39 291	102 566	24,9	6,9	18,0	3,7
1976	5 781,0	147 199	38 029	109 170	25,5	6,6	18,9	3,9
1977	5 876,2	146 822	39 035	107 787	25,0	6,6	18,3	3,8
1978	5 974,2	148 812	39 936	108 876	24,9	6,7	18,2	3,6
1979	6 069,3	153 080	43 022	110 058	25,2	7,1	18,1	3,5
1980	6 160,5	154 974	43 064	111 910	25,2	7,0	18,2	3,3
1981	6 257,8	164 577	42 898	121 679	26,3	6,9	19,4	3,2
1982	6 357,6	160 425	42 376	118 049	25,2	6,7	18,6	3,1
1983	6 459,8	168 644	42 944	125 700	26,1	6,6	19,5	3,0
1984	6 567,9	174 437	44 845	129 592	26,6	6,8	19,7	3,0
1985	6 670,2	177 657	45 179	132 478	26,6	6,8	19,9	2,9
1986	6 770,3	186 609	45 344	141 265	27,6	6,7	20,9	2,9
1987	6 875,4	184 585	45 744	138 841	26,8	6,7	20,2	2,9
1988	6 972,9	184 350	47 485	136 865	26,4	6,8	19,6	2,8
1989	7 074,8	181 631	44 016	137 615	25,7	6,2	19,5	2,8
1990	7 175,2	182 989	42 819	140 170	25,5	6,0	19,5	2,77
1991	7 271,3	190 353	44 659	145 694	26,2	6,1	20,0	2,9
1992	7 382,1	181 361	51 258	130 103	24,6	6,9	17,6	2,7
1993	7 494,8	174 618	52 809	121 809	23,3	7,0	16,3	2,7
1994	7 596,6	159 761	54 921	104 840	21,0	7,2	13,8	2,5
1995	7 684,9	143 315	50 828	92 487	18,6	6,6	12,0	2,29
1996	7 763,0	129 247	48 242	81 005	16,6	6,2	10,4	2,10
1997	7 838,3	132 052	46 962	85 090	16,8	6,0	10,9	2,10
1998	7 912,0	123 996	46 299	77 697	15,7	5,9	9,8	2,00
1999	7 990,1	117 539	46 295	71 244	14,7	5,8	8,9	2,00
2000	8 073,6	116 994	46 701	70 293	14,7	5,9	8,8	1,99
2001	8 152,9	110 356	45 284	65 072	13,7	5,6	8,1	1,83
2002	8 230,3	110 715	46 522	64 193	13,7	5,7	8,0	1,84
2003	8 309,2	113 467	49 001	64 466	13,9	6,0	7,9	1,91
2004	8 398,3	131 609	49 568	82 041	15,9	6,0	9,9	2,10
2005	8 447,4	141 901	51 962	89 939	16,9	6,2	10,7	2,33
2006	8 553,1	148 946	52 248	96 698	17,5	6,2	11,3	2,33
2007	8 666,1	151 963	53 655	98 308	17,7	6,2	11,5	2,33
2008	8 779,9	152 086	52 710	99 376	17,4	6,0	11,4	2,25
2009	8 897,0	152 139	52 514	99 625	17,2	5,9	11,3	2,26
2010	8 997,6	165 643	53 580	112 063	18,5	6,0	12,5	2,27
2011	9 111,1	176 072	53 762	122 310	19,4	5,9	13,5	2,38
2012	9 235,1	174 469	55 017	119 452	19,0	6,0	13,0	2,34
2013	9 356,5	172 671	54 383	118 288	18,6	5,8	12,8	2,22
2014	9 477,1	170 503	55 648	114 855	18,1	5,9	12,2	2,18
2015	9 593,0	166 210	54 697	111 513	17,4	5,7	11,7	2,12

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Азербайджану, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Азербайджану становить 30,9 року (107-ме місце у світі): для чоловіків — 29,3, для жінок — 32,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,2 року (143-тє місце у світі), для чоловіків — 69,19 року, для жінок — 75,54 року[1].

Вікова структура населення Азербайджану, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

• діти віком до 14 років — 22,72 % (1 190 101 чоловік, 1 031 631 жінки);
• молодь віком 15—24 роки — 16,69 % (847 738 чоловіків, 784 379 жінок);
• дорослі віком 25—54 роки — 45,17 % (2 158 226 чоловіків, 2 259 284 жінки);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 9,06 % (409 137 чоловіків, 477 078 жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 6,37 % (237 547 чоловіків, 385 658 жінок)[1].

Вікова структура населення 2012 року (більш детально)[3]

Вікова група	Чоловіки	Жінки	Загалом	%
0—4	424 224	364 639	788 863	8,49
5—9	331 543	290 248	621 791	6,69
10—14	349 403	309 664	659 067	7,09
15—19	427 434	395 702	823 136	8,85
20—24	471 966	468 961	940 927	10,12
25—29	436 352	449 314	885 666	9,53
30—34	374 627	377 208	751 835	8,09
35—39	308 030	321 923	629 953	6,78
40—44	312 384	337 501	649 885	6,99
45—49	317 396	348 790	666 186	7,17
50—54	309 238	332 171	641 409	6,90
55—59	202 120	223 269	425 389	4,58
60—64	128 100	148 800	276 900	2,98
65—69	57 499	72 190	129 689	1,40
70—74	72 995	99 345	172 340	1,85
75—79	55 132	78 468	133 600	1,44
80—84	27 839	40 680	68 519	0,74
85—89	7 756	14 359	22 115	0,24
90—94	1 759	4 441	6 200	0,07
95—99	294	1 109	1 403	0,02
100+	48	863	911	0,01
Загалом	4 616 139	4 679 645	9 295 784	100

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 9,7; коефіцієнт розлучуваності — 1,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 12 (дані за 2011 рік)[4][5]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 27,7 року, жінки — 23,7 року, загалом — 25,7 року (дані за 2014 рік)[6].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 118 осіб/км² (100-те місце у світі)[1].

Урбанізація

Ріст сільського населення Азербайджану в порівнянні з загальним, 1958—2006 роки

Азербайджан високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 54,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,56 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Баку (столиця) — 2,374 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Співвідношення міського і сільського населення країни (кількість у тис. осіб)[7]

Рік	1897	1908	1917	1920	1923	1930	1940	1941	1942	1943	1944	1945	1946	1947	1948	1949	1950	1960	1970	1980	1990	2000	2009	2010	2016
Міське	305,1	-	560,2	405,8	486,0	750,9	1212,0	1239,8	1195,5	1138,1	1105,8	1118,5	1159,9	1163,1	1110,1	1149,1	1252,3	1835,2	2564,6	3247,5	3847,3	4116,4	4818,7	-
Сільське	1501,6	-	1793,5	1546,4	1377,0	1818,6	2062,0	2092,0	1961,6	1780,0	1670,9	1587,1	1574,6	1577,4	1589,2	1583,5	1606,6	1980,5	2552,5	2866,8	3284,6	3916,4	4078,6	-
Загалом	1806,7	2014,3	2353,7	1952,2	1863,0	2569,5	3274,0	3331,8	3157,1	2918,1	2776,7	2705,6	2734,5	2740,5	2699,3	2732,6	2858,9	3815,7	5117,1	6114,3	7131,9	8032,8	8896,9	9000,0[8]	9747,0[9][10]

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (109-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, у країні налічується 618,22 тис. внутрішньо переміщених осіб під час війни в Нагорному Карабасі, переважно етнічні азербайджанці, курди, росіяни і турки. Половина з них мешкає в Баку.

У країні перебуває 3,58 тис. осіб без громадянства[1].

Азербайджан є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[11].

Етнічний склад

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос:			Відсоток:
азербайджанці			91.6%
лезгіни			2%
росіяни			1.3%
вірмени			1.3%
талиши			1.3%
інші			2.4%

Головні етноси країни: азербайджанці — 91,6 %, лезгіни — 2 %, росіяни — 1,3 %, вірмени — 1,3 %, талиши — 1,3 %, інші — 2,4 % населення (оціночні дані за 2009 рік)[1]. Сепаратистський регіон Нагірного Карабаху населений виключно етнічними вірменами.

Динаміка етнічної картини Азербайджану в 1926—2009 роках[12][13]

Етнічна група	Перепис 1926[14]		Перепис 1939[15]		Перепис 1959[16]		Перепис 1970[17]		Перепис 1979[18]		Перепис 1989[19]		Перепис 1999[19]		Перепис 2009[20]
	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%
Азербайджанці	1 437 977	62,1	1 870 471	58,4	2 494 381	67,5	3 776 778	73,8	4 708 832	78,1	5 804 980	82,7	7 205 464	90,6	8 172 800	91,6
Лезгини	37 263	1,6	111 666	3,5	98 211	2,7	137 250	2,7	158 057	2,6	171 395	2,4	178 021	2,2	180 300	2,02
Вірмени[21]	282 004	12,2	388 025	12,1	442 089	12,0	483 520	9,4	475 486	7,9	390 505	5,6	120 745	1,5	120 300	1,35
Росіяни	220 545	9,5	528 318	16,5	501 282	13,6	510 059	10,0	475 255	7,9	392 304	5,6	141 687	1,8	119 300	1,35
Талиші	77 323	3,3	87 510	2,7	85	0,0					21 169	0,3	76 841	1,0	112 000	1,26
Аварці	19 104	0,8	15 740	0,5	17 254	0,5	30 735	0,6	35 991	0,6	44 072	0,6	50 871	0,6	49 800	0,56
Турки	95	0,0	600	0,0	202	0,0	8 491	0,2	7 926	0,1	17 705	0,3	43 454	0,5	38 000	0 43
Татари	9 948	0,4	27 591	0,9	29 370	0,8	31 353	0,6	31 204	0,5	28 019	0,4	30 011	0,4	25 900	0 29
Тати	28 443	1,2	2 289	0,1	5 887	0,2	7 769	0,2	8 848	0,1	10 239	0,1	10 922	0,1	25 200	0,28
Українці	18 241	0,8	23 643	0,7	25 778	0,7	29 160	0,6	26 402	0,4	32 345	0,5	28 984	0,4	21 500	0 24
Цахури	15 552	0,7	6 464	0,2	2 876	0,1	6 208	0,1	8 546	0,1	13 318	0,2	15 877	0,2	12 300	0,14
Удіни	2 445	0,1			3 202	0,1	5 492	0,1	5 841	0,1	6 125	0,1	4 152	0,1	3 800	0,04
Грузини	9 500	0,4	10 196	0,3	9 526	0,3	13 595	0,3	11 412	0,2	14 197	0,2	14 877	0,2	9 900	0,11
Євреї	20 578	0,9	41 245	1,3	40 198	1,1	48 652	1,0	35 487	0,6	30 792	0,4	8 916	0,1	9 100	0,1
Курди[22]	41 193	1,8	6 005	0,2	1 487	0,0	5 488	0,1	5 676	0,1	12 226	0,2	13 075	0,2	6 100	0,07
Інші	94 360	4,1	85 387	2,7	25 889	0,7	22 531	0,4	31 552	0,5	31 787	0,5	9 541	0,1	9 500	0,11
Загалом	2 314 571		3 205 150		3 697 717		5 117 081		6 026 515		7 021 178		7 953 438		8 922 400

Українська діаспора

Мови

Мови Азербайджану (2012 рік)[1]
Мова:			Відсоток:
азербайджанська			92.5%
російська			1.4%
вірменська			1.4%
інші			4.7%

Офіційна мова[23]: азербайджанська — розмовляє 92,5 % населення країни. Інші поширені мови: російська — 1,4 %, вірменська — 1,4 %, інші мови — 4,7 % (оцінка 2009 року). Азербайджан, як член Ради Європи, 21 грудня 2001 року підписав, але не ратифікував Європейську хартію регіональних мов[24].

Релігії

Релігії в Азербайджані (2009 рік)[1]
Віросповідання:			Відсоток:
мусульмани			96.9%
християни			3%
інші			0.1%
агностики			0.1%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 96,9 % (превалює шиїзм), християнство — 3 %, інші — 0,1 %, не визначились — 0,1 % (станом на 2010 рік)[1]. Віднесення до тієї чи іншої релігії в країні досить номінальне, лише незначна частина населення дотримується релігійних практик.

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,9 % — серед чоловіків, 99,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,5 % ВВП країни, станом на 2013 рік (158-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,4 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6 % ВВП країни (128-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 25,68 ‰ (70-те місце у світі); хлопчиків — 26,52 ‰, дівчаток — 24,74 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 25 випадків на 100 тис. народжень (113-те місце у світі)[1].

Азербайджан входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2014 року зареєстровано 8,4 тис. хворих на СНІД (100-те місце у світі), це 0,14 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (106-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 400 осіб (92-ге місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 22,2 % (71-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 4,9 % (оцінка на 2013 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 94,7 % населення в містах і 77,8 % в сільській місцевості; загалом 87 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 91,6 %, в сільській місцевості — 86,6 %, загалом по країні — 89,3 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 12,21 км³ на рік, або 1,384 тонни на одного мешканця на рік: з яких 4 % — на промислові, 18 % — на промислові, 78 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 38 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 30,3 %; частка осіб похилого віку — 7,8 %, або 12,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 6 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,4 %, верхній дециль — 27,4 % (станом на 2008 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 7,531 млн унікальних інтернет-користувачів (60-те місце у світі), що становило 77 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 4,899 млн осіб (86-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 38,3 %; промисловість і будівництво — 12,1 %; сфера послуг — 49,6 % (2008)[1]. 144,39 тис. дітей у віці від 5 до 17 років (7 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 5,3 % працездатного населення, 2014 року — 5,4 % (57-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 13,8 %, серед юнаків — 12 %, серед дівчат — 15,6 % (83-тє місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Обмежене вирощування марихуани й опійного маку, переважно на ринок СНД; урядом проводяться програми викорінення нелегального вирощування наркотичних рослин; транзитна країна для наркотрафіку південно-західноазійських опіатів, що прямують до Російської Федерації і Європи[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Азербайджану докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[25][26].

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,11 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,15 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці за 64 роки — 0,62 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Азербайджану
Рік	Населення	Зміна
1950	2 896 200	—
1955	3 326 000	+14.8%
1960	3 894 500	+17.1%
1965	4 574 700	+17.5%
1970	5 169 900	+13.0%
1975	5 689 100	+10.0%
1980	6 160 500	+8.3%
1985	6 670 200	+8.3%
1990	7 175 200	+7.6%
1995	7 684 900	+7.1%
2000	8 073 600	+5.1%
2005	8 447 400	+4.6%
2010	8 997 600	+6.5%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[2].

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• .

Переписи

Див. також

• Населення Землі
• Населення Азії

Примітки

1. Azerbaijan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
2. ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
3. (англ.) 2012 Demographic Yearbook. UN Department of Economic and Social Affairs.
4. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 21 June. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
5. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 21 June. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
6. Mean age at first marriage by sex : [англ.] // United Nations Economic Commission for Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — вік першого шлюбу за країною, за статтю.
7. (азерб.) Demoqrafik göstəricilər — Əhalinin sayının dəyişilməsi [Архівовано 6 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
8. (азерб.) Azərbaycanın 9 milyonuncu vətəndaşı anadan olub. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
9. (рос.) Названа численность населения Азербайджана. [Архівовано 2018-06-20 у Wayback Machine.] — Meydan.tv, 14 липня 2016 року.
10. (рос.) Население Азербайджана достигло 9 млн. 47 тыс.
11. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
12. (азерб.) (англ.) Statistical Yearbook of Azerbaijan 2006, State Statistical Committee, Baku, table 2.6, p. 69.
13. (англ.) The Population of Azerbaijan. [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan.
14. (рос.) Закавказская СФСР. Азербайджанская ССР. // Том 10-16. Таблица VI. Население по полу, народности. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—1929.
15. (рос.) Разработочная таблица ф. 15А. Национальный состав населения по СССР, республикам, областям, районам. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 966—1001.
16. (рос.) Таблица 3,4 Распределение населения по национальности и родному языку. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 1566а-1566д.
17. (рос.) Таблица 7с. Распределение населения по национальности, родному и второму языку. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 3998-4185.
18. (рос.) Таблица 9с. Распределение населения по национальности и родному языку. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 6174-6238.
19. (рос.) Таблица 9с. Распределение населения по национальности и родному языку. Рабочий архив Госкомстата России.
20. (англ.) Censuses of Republic of Azerbaijan 1979, 1989, 1999, 2009.
21. Майже всі Вірмени живуть у сепаратистському регіоні Нагірного Карабаху від початку 1990-х.
22. Майже всі Курди живуть у Курдистанському повіті, території між Вірменією та Нагірним Карабахом. У кінці 1930-х радянська влада депортувала більшість курдського населення Азербайджану до Казахстану.
23. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
24. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
25. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
26. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-XXI, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

• (рос.) Азербайджан // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Азербайджан // Страны и народы. Советский Союз. Республики Закавказья. Республики Средней Азии. Казахстан / Редкол. : Т. А. Жданко (отв. ред., ред.-сост.) и др. — М. : «Мысль», 1984. — 382 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Азербайджану.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Azerbaijan. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Азербайджану.
• Azerbaijan. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Азербайджану.
• Azerbaijan. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Азербайджану від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in Azerbaijan : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.

Географія   Азія   Азербайджан   Соціологія   Етнологія   Медицина   Освіта   Релігія