Населення Грузії

Населення Грузії
Динаміка чисельності населення країни
Чисельність	4,93 млн осіб
Густота	57,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції	2,7 ‰
Природний рух
Природний приріст	▼-0,08 %
Народжуваність	12,74 ‰
Фертильність	1,76 дітей на 1 жінку
Смертність	10,82 ‰
Смертність немовлят	16,15 ‰
Вікова структура
• до 14 років	17,73 %
• 15–64 років	66,74 %
• старіші за 65 років	15,53 %
Середня тривалість життя	75,95 року
• чоловіків	71,85 року
• жінок	80,36 року
Статева структура
загалом	0,92 чол./жін.
при народженні	1,08 чол./жін.
до 15 років	1,11 чол./жін.
15–64 років	0,94 чол./жін.
після 65 років	0,64 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	грузини
Найбільший етнос	грузини
Нацменшини	абхази, осетини, азербайджанці, вірмени, росіяни
Мови
Офіційна	грузинська
Також у побуті	абхазька мова, російська, вірменська, азербайджанська

Населення Грузії. Чисельність населення країни 2015 року становила 4,93 млн осіб (122-ге місце у світі)[1][2]. Чисельність грузин стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 12,74 ‰ (155-те місце у світі), смертність — 10,82 ‰ (34-те місце у світі), природний приріст — -0,08 % (204-те місце у світі) .

Природний рух

Демографічне становище в Грузії є надзвичайно гострим. Населення Грузії щороку зменшується, в основному за рахунок етнічних грузин: якщо за офіційними даними населення Грузії 1989 року становило більше 5,4 млн осіб, 2007 року населення країни становило близько 4,3 млн осіб[3]. Про існуючу демографічну проблему говорить й зниження базових показників, сумарний коефіцієнт народжуваності дітей у 1969—1970 роках дорівнював 2,2 дитини, 1989 року — 2,1 дитини, а 2005 року — 1,3 дитини, що недостатньо для чисельного оновлення покоління батьків. Також систематично скорочується нетто коефіцієнт. У 1989 році він дорівнював 1,003, тобто одна жінка у віці відтворення народжувала приблизно одну дівчинку, на заміну кожних 1000 матерів йшли 1003 дівчаток. В останні роки цей показник значно скоротився і 2004 року становив 0,662, а це означає, що на заміну кожних 1000 матерів йдуть всього 662 дівчаток.

Відтворення

Народжуваність у Грузії, станом на 2015 рік, дорівнює 12,74 ‰ (155-те місце у світі)[1]. У порівнянні з 1980 роком народжуваність впала вдвічі — 2005 року народилися 46 тис. дітей. За офіційними даними найбільша кількість дітей — 104 тис., народилась 1961 року. У 1960—1990 роках щорічно в середньому народжувалися 93 тис. дітей[4].

Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,76 дитини на одну жінку (161-ше місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 53,4 % (станом на 2010 рік)[1]. На початку 2000-х років більшість грузинських сімей мали одну дитину. Зокрема в Грузії в 1960 році частка сімей де народжувалася третя і більше дитина становила 36,5 %, то у 2007 році цей показник дорівнює 10,8 %. Особливо висока частка перших дітей у сім'ї. Наприклад, у 2007 році 29 883 дітей були первістками у матерів (60,6 %). Аналогічний показник 1960 року становив лише 34,7 %. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 24 року (оцінка на 2011 рік без врахування населення Абхазії та Південної Осетії)[1].

Смертність у Грузії 2015 року становила 10,82 ‰ (34-те місце у світі)[1]. У Грузії традиційно був низький рівень смертності як у порівнянні з сусідніми, так і європейськими країнами, але останнім часом цей показник значно зріс. Зокрема, якщо 1960 року на 1000 осіб населення померло 6,5, то цей показник 2004 року вже дорівнював 11,3.

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,08 % (депопуляція) (204-те місце у світі)[1].

Рік	Чисельність населення (тис. осіб)	Живих народжень	Смертей	Природний приріст	Народжуваність (‰)	Смертність (‰)	Природний приріст (‰)	Фертильність
1950	3 527	82 900	27 000	55 900	23,5	7,7	15,9
1951	3 585	86 800	26 900	59 900	24,2	7,5	16,7
1952	3 646	85 700	26 600	59 100	23,5	7,3	16,2
1953	3 710	87 200	26 300	60 900	23,5	7,1	16,4
1954	3 775	91 400	26 000	65 400	24,2	6,9	17,3
1955	3 840	92 500	25 700	66 800	24,1	6,7	17,4
1956	3 904	89 800	26 500	63 300	23,0	6,8	16,2
1957	3 967	89 700	27 000	62 700	22,6	6,8	15,8
1958	4 031	93 100	27 400	65 700	23,1	6,8	16,3
1959	4 095	98 300	27 400	70 900	24,0	6,7	17,3
1960	4 160	102 866	27 015	51 866	24,7	6,5	18,2	2,65
1961	4 224	104 429	27 621	53 429	24,7	6,5	18,2	2,65
1962	4 291	101 717	30 394	51 717	23,7	7,1	16,6	2,63
1963	4 357	100 326	29 620	51 326	23,0	6,8	16,2	2,62
1964	4 420	97 433	29 708	48 433	22,0	6,7	15,3	2,62
1965	4 478	94 987	31 291	46 987	21,2	7,0	14,2	2,60
1966	4 531	92 026	30 389	44 026	20,3	6,7	13,6	2,57
1967	4 577	89 302	32 904	42 302	19,5	7,2	12,3	2,53
1968	4 619	89 660	32 416	43 660	19,4	7,0	12,4	2,52
1969	4 662	87 069	35 169	41 069	18,7	7,5	11,2	2,45
1970	4 706	90 207	34 283	45 207	19,2	7,3	11,9	2,62
1971	4 753	90 396	35 325	45 396	19,0	7,4	11,6	2,61
1972	4 798	86 402	36 409	41 402	18,0	7,6	10,4	2,53
1973	4 837	88 577	35 911	44 577	18,3	7,4	10,9	2,58
1974	4 876	89 761	37 145	45 761	18,4	7,6	10,8	2,59
1975	4 908	89 712	39 292	45 712	18,3	8,0	10,3	2,52
1976	4 940	90 605	38 875	46 605	18,3	7,9	10,4	2,52
1977	4 972	89 028	40 139	45 028	17,9	8,1	9,8	2,33
1978	4 990	88 766	40 239	45 766	17,8	8,1	9,8	2,31
1979	5 017	89 803	41 907	47 896	17,8	8,4	9,5	2,34
1980	5 056	89 458	43 346	46 112	17,6	8,6	9,1	2,26
1981	5 086	92 501	43 961	48 540	18,1	8,6	9,5	2,29
1982	5 117	91 784	42 734	49 050	17,9	8,4	9,6	2,25
1983	5 151	92 660	43 301	49 359	18,0	8,4	9,6	2,20
1984	5 184	95 841	45 787	50 054	18,5	8,8	9,7	2,24
1985	5 218	97 739	46 153	51 586	18,7	8,8	9,9	2,27
1986	5 250	98 155	46 354	51 801	18,7	8,8	9,9	2,26
1987	5 300	94 595	46 332	48 263	17,8	8,7	9,1	2,19
1988	5 367	91 905	47 544	44 361	17,1	8,9	8,3	2,13
1989	5 413	91 138	47 077	44 061	16,8	8,7	8,1	2,15
1990	5 439	92 815	50 721	43 895	17,1	9,3	8,1	2,29
1991	5 460	89 091	52 416	36 675	16,3	9,6	6,7	2,07
1992	5 408	72 631	55 076	17 555	13,4	10,2	3,2	1,72

Без Абхазії та Південної Осетії

Рік	Чисельність населення (тис. осіб)	Живих народжень	Смертей	Природний приріст	Народжуваність (‰)	Смертність (‰)	Природний приріст (‰)	Фертильність
1993	4 854	55 594	56 270	−676	11,5	11,6	−0,1	1,48
1994	4 862	57 311	50 516	6 795	11,8	10,4	1,4	1,52
1995	4 734	56 341	47 609	8 732	11,9	10,1	1,8	1,54
1996	4 616	55 000	47 136	7 864	11,9	10,2	1,7	1,55
1997	4 532	54 000	47 575	6 425	11,9	10,5	1,4	1,60
1998	4 487	51 526	47 321	4 205	11,5	10,5	0,9	1,41
1999	4 453	48 695	47 184	1 511	10,9	10,6	0,3	1,44
2000	4 418	48 800	47 410	1 390	11,0	10,7	0,3	1,51
2001	4 386	47 589	46 218	1 371	10,8	10,5	0,3	1,44
2002	4 357	46 605	46 446	159	10,7	10,7	0,0	1,42
2003	4 329	46 194	46 055	139	10,7	10,6	0,0	1,41
2004	4 318	49 572	48 793	779	11,5	11,3	0,2	1,55
2005	4 321	46 512	40 721	5 791	10,7	9,3	1,3	1,38
2006	4 401	47 795	42 255	5 540	10,8	9,6	1,2	1,44
2007	4 394	49 287	41 178	8 109	11,2	9,4	1,8	1,47
2008	4 382	56 565	43 011	13 554	12,9	9,8	3,1	1,66
2009	4 385	63 377	46 625	16 752	14,4	10,6	3,8	1,86
2010	4 436	62 585	47 864	14 721	14,1	10,8	3,3	1,83
2011	4 469	58 014	49 818	8 196	12,9	11,1	1,8	1,70
2012	4 497	57 031	49 348	7 683	12,7	11,0	1,7	1,68
2013	4 483	57 878	48 553	9 325	12,9	10,8	2,1	1,73
2014	3 720	60 635	49 087	11 548	16,3	13,2	3,1
2015	3 729	59 249	49 121	10 128	15,9	13,2	2,7

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Грузії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Грузії становить 38 років (61-ше місце у світі): для чоловіків — 35,1, для жінок — 40,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,95 року (91-ше місце у світі), для чоловіків — 71,85 року, для жінок — 80,36 року[1]. Зменшується група молодого віку і зростає частка населення пенсійного віку (вище 65 років). Ці процеси особливо проявили себе в після розпаду Радянського Союзу, і більше всього серед етнічних грузинів.

Вікова структура населення Грузії, станом на 2015 рік, має такий вигляд:

• діти віком до 14 років — 17,73 % (460 376 чоловіків, 414 028 жінок);
• молодь віком 15—24 роки — 13,35 % (344 179 чоловіків, 314 321 жінка);
• дорослі віком 25—54 роки — 40,93 % (978 151 чоловік, 1 040 364 жінки);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,45 % (275 586 чоловіків, 338 524 жінки);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 15,53 % (299 876 чоловіків, 465 821 жінка)[1].

Вікова структура більш детально

Вікова група	Чоловіки	Жінки	Разом	%
0—4	152 650	137 150	289 800	6,45
5—9	123 200	110 150	233 350	5,20
10—14	125 850	113 000	238 850	5,32
15—19	151 600	142 000	293 600	6,54
20—24	186 250	181 950	368 200	8,20
25—29	181 250	178 300	359 550	8,01
30—34	164 650	166 100	330 750	7,37
35—39	153 900	159 800	313 700	6,99
40—44	145 300	156 800	302 100	6,73
45—49	145 550	166 700	312 250	6,95
50—54	151 550	176 000	327 550	7,29
55—59	123 800	148 600	272 400	6,07
60—64	101 950	128 350	230 300	5,13
65—69	54 950	74 950	129 900	2,89
70—74	74 350	117 600	191 950	4,27
75—79	53 750	85 700	139 450	3,11
80—84	33 600	59 900	93 500	2,08
85+	17 150	46 350	63 500	1,41
Загалом	2 141 300	2 349 400	4 490 700	100

За даними Національного департаменту статистики Грузії у 2006 році 13 % мешканців, це особи у віці 65 років і старші, тоді як на початку 1990-х років таких становило близько 8 %[5]. У той час, на початок 2009 року, частка населення Грузії за 65 років становила 16,4 %. І то доля жіночого населення країни в цій віковій категорії на 50 % перевищує чоловічу[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,9; коефіцієнт розлучуваності — 1,3; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 19 (дані за 2011 рік)[6][7]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 30,1 року, жінки — 26,9 року, загалом — 28,5 року (дані за 2014 рік)[8].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 57,6 особи/км² (147-ме місце у світі)[1]. Населення територією держави розміщене нерівномірно, переважна його частина проживає в низовинних і передгірних районах.

• 
  Густота населення за муніципалітетами, 2014 рік (англ.)
• 
  Розміщення населення за регіонами, 2014 рік (анаморфна карта) (англ.)

Урбанізація

Грузія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 53,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,1 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. У другій половині XX століття міське населення країни значно зросло, так 1981 року його питома частка збільшилася в порівнянні з 1940 роком удвічі і становила 52 %. 1989 року питома частка міського населення зросла до 56 %, але 2007 року вона повернулась до відмітки 52 %. Головні міста держави: Тбілісі (столиця) — 1,15 млн осіб (дані за 2015 рік)[1]. Переважають міста з чисельністю населення до 50 тис. осіб.

Динаміка населення найбільших міст держави

Номер	Назва		Населення				Підпорядкування
	українською	грузинською	Перепис 1989	Перепис 2002	Оцінка 2005	Оцінка 2008
1	Тбілісі	თბილისი	1 243 150	1 073 345	1 049 498	1 131 618	Тбілісі
2	Кутаїсі	ქუთაისი	232 510	185 965	178 338	196 939	Імеретія
3	Батумі	ბათუმი	136 930	121 806	118 282	122 094	Аджарія
4	Руставі	რუსთავი	159 016	116 384	109 865	121 272	Квемо Картлі
5	Зуґдіді	ზუგდიდი	49 614	68 894	73 006	84 563	Мегрелія-Гірська Сванетія
6	Поті	ფოთი	50 569	47 149	46 107	47 929	Мегрелія-Гірська Сванетія
7	Ґорі	გორი	67 787	49 516	46 676	47 502	Шида Картлі
8	Сухумі	სოხუმი	121 406		81 546	41 222	Абхазія
9	Цхінвалі	ცხინვალი	42 934		33 724		Південна Осетія
10	Самтредія	სამტრედია	34 255	29 761	28 748	30 005	Імеретія

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 2,7 ‰ (176-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

У країні налічується 268,4 тис. внутрішньо переміщених осіб, в результаті збройних конфліктів 1990-х (Абхазія і Південна Осетія) і 2008 років (Південна Осетія)[1].

У країні перебуває 627 осіб без громадянства[1].

Грузія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[9].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2002 рік)[1]
Етнос:			Відсоток:
грузини			83.8%
азербайджанці			6.5%
вірмени			5.7%
росіяни			1.5%
інші			2.5%

Головні етноси країни: грузини — 83,8 %, азербайджанці — 6,5 %, вірмени — 5,7 %, росіяни — 1,5 %, інші — 2,5 % населення (оціночні дані за 2002 рік)[1].

• 
  Етнічний склад регіонів Грузії (англ.)
• 
  Розселення азербайджанців (англ.)(англ.)
• 
  Розселення вірмен (рос.)

Зміна етнічної картини населення Грузії за 1926—2014 роки

Етнічні групи	Перепис 1926[10]		Перепис 1939[11]		Перепис 1959[12]		Перепис 1970[13]		Перепис 1979[14]		Перепис 1989[15]		Перепис 2002		Перепис 2014
	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%
Грузини	1 788 186	66,8	2 173 922	61,4	2 600 588	64,3	3 130 741	66,8	3 433 011	68,8	3 787 393	70,7	3 661 173	83,8	3 224 564	86,8
Азербайджанці	137 921	5,2	188 058	5,3	153 600	3,8	217 758	4,6	255 678	5,1	307 556	5,7	284 761	6,5	233 024	6,3
Вірмени	307 018	11,5	415 013	11,7	442 916	11,0	452 309	9,7	448 000	9,0	437 211	8,1	248 929	5,7	168 102	4,5
Росіяни	96 085	3,6	308 684	8,7	407 886	10,1	396 694	8,5	371 608	7,4	341 172	6,3	67 671	1,5	26 453	0,7
Осетини	113 298	4,2	147 677	4,2	141 178	3,5	150 185	3,2	160 497	3,2	164 055	3,0	38 028	0,9	14 385	0,4
Єзиди	2 262	0,1	12 915	0,4	16 212	0,4	20 690	0,4	25 688	0,5	33 331	0,6	18 329	0,4	12 174	0,3
Курди	7 955	0,3											2 514	0,1	…	…
Греки	54 051	2,0	84 636	2,4	72 938	1,8	89 246	1,9	95 105	1,9	100 324	1,9	15 166	0,3	5 544	0,2
Українці	14 356	0,5	45 595	1,3	52 236	1,3	49 622	1,1	45 036	0,9	52 443	1,0	7 039	0,2	6 034	0,2
Абхази	56 847	2,1	57 805	1,6	62 878	1,6	79 449	1,7	85 285	1,7	95 853	1,8	3 527	0,1	…	…
Ассирійці	2 904	0,1	4 707	0,1	5 005	0,1	5 617	0,1	5 286	0,1	6 206	0,1	3 299	0,1	2 377	0,1
Євреї	30 389	1,1	42 300	1,2	51 582	1,3	55 382	1,2	28 298	0,6	24 795	0,5	2 333	0,1	…	…
Інші	65 961	2,5	58 711	1,7	37 015	0,9	38 665	0,8	39 690	0,8	50 502	0,9	18 766	0,5	14 346	0,4
Разом	2 677 233		3 540 023		4 044 045		4 686 358		4 993 182		5 400 841		4 371 535		3 713 804

Українська діаспора

Мови

Мови Грузії (2015 рік)[1]
Мова:			Відсоток:
грузинська			71%
російська			9%
вірменська			7%
азербайджанська			6%
інші			7%

Офіційні мови[16]: грузинська — розмовляє 71 % населення країни, абхазька мова офіційна в Абхазії. Інші поширені мови: російська — 9 %, вірменська — 7 %, азербайджанська — 6 %, інші мови — 7 %. Грузія, як член Ради Європи, не підписала Європейську хартію регіональних мов[17].

Релігії

Релігії в Грузії (2012 рік)[1]
Віросповідання:			Відсоток:
православні			87.9%
мусульмани			9.9%
католики			0.8%
інші			0.8%
атеїсти			0.7%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: православ'я (державна релігія) — 83,9 %, іслам — 9,9 %, григоріанство — 3,9 %, католицтво — 0,8 %, інші — 0,8 %, не сповідують жодної — 0,7 % (згідно з переписом 2002 року)[1]. 2011 року був прийнятий закон, який зрівняв у правах усі офіційно зареєстровані конфесії на території Європейського Союзу.

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,8 % — серед чоловіків, 99,7 % — серед жінок[1].

Державні витрати на освіту становлять 2 % ВВП країни, станом на 2012 рік (167-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 4,27 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,4 % ВВП країни (34-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 16,15 ‰ (100-те місце у світі); хлопчиків — 18,31 ‰, дівчаток — 13,82 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 36 випадків на 100 тис. народжень (91-ше місце у світі)[1]. Дитяча смертність 2004 року на кожні 1000 народжених 23,8 смертей. Однак, цей показник за даними Департаменту статистики Грузії 2007 року значно зменшився, і становив 13,3 дитини на кожні 1000 народжених. Є велика ймовірність того, що це не точний показник, якщо врахувати приклад дані 2005 року, коли в Грузії з допомогою фонду населення ООН було проведено дослідження репродуктивного здоров'я населення. За цим дослідженням коефіцієнт смертності дітей дитячого віку на 1000 народжених живими дорівнював 29,0, тоді як за офіційними даними влади, в тому ж році з 1000 народжених живими померли 19,7 дітей[4].

Грузія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2014 року зареєстровано 6,6 тис. хворих на СНІД (106-те місце у світі), це 0,28 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (86-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (119-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 22,1 % (82-ге місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 1,1 % (оцінка на 2009 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 95,2 %, в сільській місцевості — 75,9 %, загалом по країні — 86,3 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 1,81 км³ на рік, або 410,6 тонни на одного мешканця на рік: з яких 20 % припадає на побутові, 22 % — на промислові, 58 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 45,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 25,2 %; частка осіб похилого віку — 20,4 %, або 4,9 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 9,2 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2 %, верхній дециль — 31,3 % (станом на 2008 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,227 млн унікальних інтернет-користувачів (91-ше місце у світі), що становило 45,2 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2011 року становили 1,959 млн осіб (123-тє місце у світі); 2006 року — 2,02 млн осіб (54 % населення країни)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 55,6 %; промисловість і будівництво — 8,9 %; сфера послуг — 35,5 % (станом на 2006 рік)[1]. 121,65 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (18 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 16,7 % працездатного населення (158-ме місце у світі), 2006 року — 13,6 %; серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 35,6 %, серед юнаків — 35,3 %, серед дівчат — 36,4 % (23-тє місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Незначне вирощування конопель і опійного маку, переважно для домашнього вжитку; територія країни використовується як перевалочний пункт на шляху опіатів з Центральної Азії до Західної Європи і Російської Федерації[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Грузії докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[18][19].

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,11 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці за 64 роки — 0,64 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 0,92 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Грузії
Рік	Населення	Зміна
1950	3 527 000	—
1955	3 840 000	+8.9%
1960	4 160 000	+8.3%
1965	4 478 000	+7.6%
1970	4 706 000	+5.1%
1975	4 908 000	+4.3%
1980	5 056 000	+3.0%
1985	5 218 000	+3.2%
1990	5 439 000	+4.2%
1995	4 734 000	−13.0%
2000	4 418 000	−6.7%
2005	4 321 000	−2.2%
2010	4 436 000	+2.7%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[20].

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• Статистичне управління Грузії.

Переписи

Див. також

• Населення Землі
• Населення Європи
• Населення Азії

Примітки

1. Georgia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
2. (груз.) საქართველოს სტატისტიკა [Архівовано 13 листопада 2009 у Wayback Machine.] — дані Статистичного управління Республіки Грузія.
3. Статистичні дані не враховують Абхазію і колишню Південну Осетію
4. (рос.)Демографическое положение в Грузии.
5. (рос.)Демографическая ситуация в Грузии начала выправлятся.
6. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 23 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
7. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 23 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
8. Mean age at first marriage by sex : [англ.] // United Nations Economic Commission for Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — вік першого шлюбу за країною, за статтю.
9. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
10. (рос.) Том 10-16. Таблица VI. Население по полу, народности. / Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—1929.
11. (рос.) Разработочная таблица ф. 15А. Национальный состав населения по СССР, республикам, областям, районам. / Всесоюзная перепись населения 1939 года. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, единица хранения 966—1001.
12. (рос.) Таблица 3.4 Распределение населения по национальности и родному языку. / Всесоюзная перепись населения 1959 года. РГАЭ Р, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 1566а -1566д.
13. (рос.) Таблица 7с. Распределение населения по национальности, родному и второму языку. / Всесоюзная перепись населения 1970 года. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 3998-4185.
14. (рос.) Таблица 9с. Распределение населения по национальности и родному языку. / Всесоюзная перепись населения 1979 года. РГАЭ РФ, фонд 1562, опись 336, ед. хр. 6174-6238.
15. (рос.) Таблица 9с. Распределение населения по национальности и родному языку. / Всесоюзная перепись населения 1989 года. Рабочий архив Госкомстата России.
16. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
17. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
18. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
19. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
20. ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

• (рос.) Грузия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Грузия // Страны и народы. Советский Союз. Республики Закавказья. Республики Средней Азии. Казахстан / Редкол. : Т. А. Жданко (отв. ред., ред.-сост.) и др. — М. : «Мысль», 1984. — 382 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. Georgia : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Грузії.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Georgia. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Грузії.
• Georgia. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Грузії.
• Georgia. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Грузії від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in Georgia : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.

Географія   Європа   Азія   Грузія   Соціологія   Етнологія   Медицина   Освіта   Релігія