|
Військово-морські сили Грузії
Військово-морські сили Грузії (груз. საქართველოს სამხედრო საზღვაო ძალები) — один з видів збройних сил Грузії, що існував з 1991 до 2009 року. Напередодні війни 2008 року ВМС Грузії налічували 19 кораблів й суден, 531 особа особового складу, 181 з яких були офіцери, 200 сержанти, 114 призовники та 36 цивільних. Проте після значних втрат, яких вони зазнали під час російсько-грузинської війни 2008 року, у 2009 році було прийняте рішення про їх об'єднання й переведення особового складу й вцілілих кораблів до складу берегової охорони й у підпорядкування Міністерству внутрішніх справ.[1] ІсторіяНезважаючи на розташування Грузії на узбережжі Чорного моря й історичний зв'язок з морською торгівлею, вона фактично ніколи не мала скільки-небудь значного флоту. Перша спроба побудови національного військового флоту припадає на недовготривалу незалежність країни, як Грузинська Демократична Республіка від 1918 до 1921 року. ВМС Грузії в той час складалися з флагмана, кількох парусних човнів і кількох буксирів реквізованих у портах під час Громадянської війни в Росії. Радянське вторгнення 1921 року та поразка Грузинської Демократичної Республіки припинили спроби відбудови державності, а Грузія була включена до складу Радянського Союзу. Станом на 1990 рік територіальні води Грузії охоронялися розташованою у Поті 184-ю бригадою берегової охорони Радянського Чорноморського флоту. Менші пункти базування розташовувалися у містах Очамчире, Батумі, Анаклія та Сухумі. Після розпаду СРСР, потійська бригада була повністю виведена з Грузії у 1992 році, залишивши тільки 6 суден. Однак, російські прикордонні війська продовжували патрулювати грузинську берегову лінію до 1998 року. Після відновлення незалежності У лютому 1990 року Кабінет міністрів Грузії видав указ про створення спеціальної комісії з проблем будівництва збройних сил. Одна з її груп, на чолі з капітаном Олександром Джавахішвілі[en], колишнім командиром радянського атомного підводного човна, була відповідальна за побудову військово-морського флоту. Після розпаду СРСР, Грузія, яка на той час не входила до складу СНД, не була включена у процес початкових російсько-українських перемовин щодо розподілу Чорноморського флоту в січні 1992 року. Таким чином, із початком у 1992 році сепаратистської війни у Абхазії, Грузія не мала ефективних військово-морських сил та цілісної системи оборони. За час війни було здійснено тільки дві значні військово-морські операції, які включали евакуацію 173 жінок і дітей з Бічвінти (Піцунда) в серпні 1992 року і знищення табору про-абхазького чеченського польового командира Шаміля Басаєва в Гудауті у квітні 1993 року. 7 липня 1993, день, коли грузинський тральник «Гантіаді» під командою Шукрі Копаліані, патрулюючи поблизу Тамиша, здобув перемогу над декількома абхазькими човнами, відзначався як День ВМС Грузії. Військово-морське будівництво розпочалося з оснащення риболовних суден зенітними гарматами малих калібрів й кулеметами. У 1996 році Грузія відновила свої вимоги щодо її частини колишнього Радянського Чорноморського флоту й російська відмова виділити Грузії частину колишнього ВМФ СРСР стала ще однією кісткою розбрату в Грузинсько-російських відносинах[en], які прогресивно погіршувались. На цей раз, Україна підтримала претензії Тбілісі, передавши кілька патрульних катерів ВМС Грузії й розпочавши підготовку грузинських екіпажів, проте не змогла включити в остаточну угоду щодо розподілу флоту питання передачі Грузії кораблів, які раніше базувалися у Поті. Пізніше, решту частини претензій Грузії до Росії було вирішено обміняти на часткове списання боргів за газ. Грузія була однією з країн-засновників та основних членів Чорноморської військово-морської групи (BLACKSEAFOR). Пізніше, в 1990-ті роки, Грузія за допомогою країн-членів НАТО, в основному Туреччини й Греції, вдалося створити невеликі військово-морські сили. Проте, протягом свого існування грузинський флот залишався, з усіх боків, найбільш незначним компонентом збройних сил без будь-якої чіткої оперативної доктрини та з нестачею ресурсів необхідних для підтримки безпеки мореплавства або проведення навчальних місій. Після конфлікту 2008 року між Росією й Грузією, в якому Грузія втратила більшу частину своїх військово-морських сил, було прийнято рішення про об'єднання ВМС Грузії з береговою охороною. З 2009 року було утворено об'єднану Берегову охорону прикордонної поліції Грузії. Бази
Корабельний склад (1992—2008)
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png){kind=small}
