Центральна Азія

Центральна Азія
Центральна Азія
	Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція)
Крайні точки:
	Центральна Азія у Вікісховищі

Центра́льна А́зія — великий регіон Азії, який не має виходу до моря. Попри певну невизначеність його кордонів, виділяються загальні характеристики даного регіону — Центральна Азія історично завжди асоціювалася з кочовими народами та Великим шовковим шляхом. Центральна Азія завжди була місцем, де сходилися люди, товари та ідеї з різних кінців Євразійського континенту — Європи, Близького Сходу, Південної та Східної Азії.

Уперше виділив Центральну Азію як окремий регіон світу географ Александер фон Гумбольдт (1843).

У загальній історії Центральної Азії, підготовленій ЮНЕСКО, визначення регіону ґрунтується на його кліматичних особливостях, і сам регіон включає Монголію, Західний Китай, Пенджаб, північну Індію та північний Пакистан, північно-східний Іран, Афганістан, райони азійської Росії південніше тайгової зони та п'ять колишніх радянських середньоазійських республік.

Існує й інший метод визначення кордонів Центральної Азії — виходячи з етнічного складу населення (за основу беруться райони, де мешкають східно-тюркські народи, монголи та тибетці). Сюди входять Сіньцзян, тюркомовні регіони Південного Сибіру, п'ять колишніх радянських республік (хоча Таджикистан населений іраномовними народами) і афганський Туркестан.

Загальна статистика

Герб	Назва офіційна назва	Назва державною мовою	Форма правління	Валюта	Столиця	Площа^[1]	Населення^[2]
	Казахстан Республіка Казахстан	каз. Қазақстан (Қазақстан Республикасы)	Республіка	Казахстанський тенге	Астана	2 724 900	19 644,0
	Киргизстан Киргизька Республіка	кирг. Кыргызстан (Кыргыз Республикасы)	Республіка	Сом	Бішкек	199 951	6 977,0
	Таджикистан Республіка Таджикистан	тадж. Тоҷикистон (Ҷумҳурии Тоҷикистон)	Республіка	Сомоні	Душанбе	143 100	9 934,4
	Туркменістан Республіка Туркменістан	туркм. Türkmenistan (Türkmenistan Döwleti)	Республіка	Туркменський манат	Ашгабат	488 100	6 218,4
link=https://uk.wikipedia.org/wiki/wiki/Файл:Emblem of Uzbekistan.svg	Узбекистан Республіка Узбекистан	узб. O’zbekiston (O‘zbekiston Respublikasi)	Республіка	Узбецький сом	Ташкент	447 400	35 600,0

Центральна Азія чи Середня Азія?

В українській географічній науці існує також поняття Середньої Азії, яке було запроваджене в СРСР для позначення Узбекистану, Туркменістану, Таджикистану і Киргизстану (іноді також Казахстану).

У багатьох виданнях та мовах немає відмінностей між поняттями «Середня Азія» та «Центральна Азія», що іноді призводить до труднощів при перекладі та різних непорозумінь. Під «Середньою Азією» розумілися тільки 4 колишніх радянських республіки — Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан, виключаючи Казахстан. Така обставина пояснюється розподілом СРСР на економічні райони. В ті часи в Центральній Азії були два радянські економічні райони — Середньоазійський економічний район і Казахстанський економічний район. Звідси й розподіл на Середню Азію та Казахстан. У 1992 році Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв на спільній зустрічі голів держав Середньої Азії в Південно-Казахстанській області у місцевості Ордабаси запропонував відмовитися від поняття «Середня Азія та Казахстан» на користь іншого — «Центральна Азія». Зважаючи на це, нині щодо колишніх радянських азійських республік доречніше використовувати топонім Центральна Азія, що й відображено в сучасних словниках^[3], посібниках^[4]. За Національними (державними) статистичними класифікаціями (класифікаторами) (див. Класифікація країн світу. Додаток Г), вираз Central Asia українською слід передавати як Центральна Азія^[5].

Геополітична ситуація і лідерство

Центральноазійські республіки — Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Киргизстан — проголосили незалежність на початку 1990-х років (розпад СРСР). У всіх державах утвердили нові конституції, сформували органи державної влади. В основі моделі суспільного устрою незалежних держав Центральної Азії, які виникли на пострадянському просторі, — збереження давніх та племінних традицій у поєднанні з сучасними реаліями^[6].

У політиці в центральноазійських країнах простежується своєрідна тенденція становлення суворих режимів, які очолюють харизматичні лідери.

Авторитарним лідером, приміром, був президент Узбекистану Іслам Карімов. Йому належать слова: «У нашій республіці можуть бути або демократія, або порядок. Я обрав порядок»^[6].

Див. також

Примітки

↑ Країни за площею. CIA. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 4 листопада 2012 року.(англ.)
↑ Країни за населенням. CIA. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 4 листопада 2012 року.(англ.)
↑ Центральная Азия [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Геоэкономический словарь-справочник / В. А. Дергачев. — Одесса: ИПРЭЭИ НАН України, 2004.]
↑ Економічна і соціальна географія світу: навч. посіб. для студ. геогр. спец. вищ. навч. закл. / О. Шаблій та ін. ; ред. С. П. Кузик. — Л. : Світ, 2002. — 672 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 668. — ISBN 966-603-178-7
↑ Національні (державні) статистичні класифікації (класифікатори). Класифікація країн світу. Додаток Г. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 14 лютого 2017.
↑ ^а ^б Фелікс Рудич. Політичний клас у сучасній Україні: передумови становлення (Частина 1) // Віче № 9, 2009. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.

Література

Пострадянські республіки Центральної Азії в умовах геополітичних викликів наприкінці ХХ — початку XXI ст. : монографія / Б. С. Левик ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Донецьк: ТОВ «Схід. видавн. дім», 2014. — 188 с. — Бібліогр.: с. 165—187. — ISBN 978-966-317-235-4.

(рос.) Синицын В. М. Центральная Азия. — М. : Гос. изд-во географической литературы, 1959. — 456 с. — 4000 прим.
(рос.) Синицын В. М. [1] / АН СССР. М-во геологии и охраны недр. Лаборатория геологии угля. — М.—Л. : Изд-во АН СССР. Ленингр. отд-ние, 1962. — 268 с. — 1400 прим. Архівовано з джерела 17 квітня 2021