Населення Мадагаскару

Населення Мадагаскару
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	23,812 млн осіб
Густота	41,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції	0 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲2,58 %
Народжуваність	32,61 ‰
Фертильність	4,2 дітей на 1 жінку
Смертність	6,81 ‰
Смертність немовлят	43,67 ‰
Вікова структура
• до 14 років	40,45 %
• 15–64 років	56,33 %
• старіші за 65 років	3,22 %
Середня тривалість життя	65,55 року
• чоловіків	64,09 року
• жінок	67,05 року
Статева структура
загалом	1 чол./жін.
при народженні	1,03 чол./жін.
до 15 років	1,02 чол./жін.
15–64 років	1 чол./жін.
після 65 років	0,83 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	мальгаші
Мови
Офіційна	французька, малагасійська

Населення Мадагаскару. Чисельність населення країни 2015 року становила 23,812 млн осіб (52-ге місце у світі)[1]. Чисельність мальгашів стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 32,61 ‰ (33-тє місце у світі), смертність — 6,81 ‰ (138-ме місце у світі), природний приріст — 2,58 % (21-ше місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Мадагаскарі, станом на 2015 рік, дорівнює 32,61 ‰ (33-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,2 дитини на одну жінку (33-тє місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 39,9 % (станом на 2008/09 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,4 року, медіанний вік для жінок — 20—24 роки (оцінка на 2009 рік)[1].

Смертність у Мадагаскарі 2015 року становила 6,81 ‰ (138-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,58 % (21-ше місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Мадагаскару, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Мадагаскару становить 19,5 року (196-те місце у світі): для чоловіків — 19,3, для жінок — 19,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 65,55 року (175-те місце у світі), для чоловіків — 64,09 року, для жінок — 67,05 року[1].

Вікова структура населення Мадагаскару, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

• діти віком до 14 років — 40,45 % (4 856 231 чоловік, 4 775 025 жінок);
• молодь віком 15—24 роки — 20,53 % (2 450 164 чоловіки, 2 439 035 жінок);
• дорослі віком 25—54 роки — 31,56 % (3 760 230 чоловіків, 3 755 775 жінок);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,24 % (488 315 чоловіків, 521 690 жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,22 % (347 151 чоловік, 419 065 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 22,3 року, жінки — 18,4 року, загалом — 20,4 року (дані за 2008 рік)[2].

Розселення

Густота населення Мадагаскару

Густота населення країни 2015 року становила 41,7 особи/км² (177-ме місце у світі)[1].

Урбанізація

Мадагаскар середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 35,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,69 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Антананаріву (столиця) — 2,61 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (90-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, у країні налічується 21,475 тис. внутрішньо переміщених осіб через повені[1].

Мадагаскар є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос:			Відсоток:
мальгаші			%
французи			%
індійці			%
креоли			%
коморці			%

Головні етноси країни: мальгаші, мішаного походження, французи, індійці, креоли, коморці.

• 
  Етнічна мапа Мадагаскару (англ.)

Українська діаспора

Мови

Мови Мадагаскару (2015 рік)[1]
Мова:			Відсоток:
французька			%
малагасійська			%
англійська			%

Офіційні мови[4]: французька, малагасійська. Як мова ділового спілкування дуже поширена англійська.

Релігії

Релігії в Мадагаскарі (2009 рік)[1]
Віросповідання:			Відсоток:
християни			80%
традиційні вірування			18%
мусульмани			3%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: християство, місцеві вірування, іслам[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 64,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 66,7 % — серед чоловіків, 62,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,1 % ВВП країни, станом на 2013 рік (150-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 10 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,16 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2007 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3 % ВВП країни (158-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 43,67 ‰ (47-ме місце у світі); хлопчиків — 47,59 ‰, дівчаток — 39,63 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 353 випадків на 100 тис. народжень (48-ме місце у світі)[1].

Мадагаскар входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року зареєстровано 39,1 тис. хворих на СНІД (62-ге місце в світі), це 0,29 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (82-ге місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 3,2 тис. осіб (43-тє місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 4,6 % (187-ме місце у світі);

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 81,6 % населення в містах і 35,3 % у сільській місцевості; загалом 51,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 18 %, в сільській місцевості — 8,7 %, загалом по країні — 12 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 16,5 км³ на рік, або 1,010 тонни на одного мешканця на рік: з яких 2 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 97 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 80,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 75,2 %; частка осіб похилого віку — 5,1 %, або 19,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 75,3 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,2 %, верхній дециль — 34,7 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2013 рік у країні 19,5 млн осіб не мало доступу до електромереж; 15 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 37 %, у сільській місцевості — 4 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 994 тис. унікальних інтернет-користувачів (31-ше місце у світі), що становило 4,2 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 12,57 млн осіб (44-те місце у світі)[1]. 1,827 млн дітей у віці від 5 до 17 років (28 % загальної кількості) 2007 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 3,6 % працездатного населення серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 2,6 %, серед юнаків — 2,2 %, серед дівчат — 3 % (133-тє місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Нелегальний виробник марихуани (як культурної, так і дикої форм), переважно для внутрішнього споживання; перевалочний пункт для героїну[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Мадагаскару докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[5][6].

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці за 64 роки — 0,83 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Мадагаскару[7]
Рік	Населення	Зміна
1950	4 084 000	—
1960	5 104 000	+25.0%
1970	6 549 000	+28.3%
1980	8 609 000	+31.5%
1990	11 281 000	+31.0%
2000	15 364 000	+36.2%
2010	20 714 000	+34.8%

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• .

Переписи

Див. також

• Населення Землі
• Населення Африки

Примітки

1. Madagascar : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
2. ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 29 January. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
7. (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2010 Revision.

Література

Українською

• Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

• (рос.) Мадагаскар // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Мадагаскар // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Т. 2. — 671 с.
• (рос.) Мадагаскар // Страны и народы. Африка. Восточная и Южная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1981. — 269 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. Madagascar : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Мадагаскару.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Madagascar. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Мадагаскару.
• Madagascar. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Мадагаскару.
• Madagascar. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Мадагаскару від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in Madagascar : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.

Географія   Африка   Мадагаскар   Соціологія   Етнологія   Медицина   Освіта   Релігія