Анціранана
![]() Анціранана (до 1975 року Дієго-Суарес/Діогу-Суаріш) — місто на північному кінці Мадагаскару, столиця регіону Діана і провінції Анціранана. КліматМісто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — грудень із середньою температурою 27.8 °C (82 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 24.4 °С (76 °F).[4]
Історія![]() Місто було назване на честь Діогу Суаріша (порт. Diogo Soares, французьке прочитання — Дієго Суарес), португальського мореплавця, який відвідав бухту в 1543 році[5]. У 1880-х роках бухта приглянулася Франції, яка хотіла створити у ній вугільну базу для своїх пароплавів. Після першої Франко-малагасійскої війни королева Ранавалуна III підписала мирний договір від 17 грудня 1885 року, віддаючи Франції протекторат над бухтою і навколишньою територією, а також над островами Носсі-Бе і Нусі-Бураха, раніше Сент-Марі — острів Святої Марії (малаг. Nosy Boraha, фр. Île Sainte-Marie). Колоніальна адміністрація почала управляти Мадагаскаром з 1896 року. Друга ескадра тихоокеанського флоту Російської імперії поповнила провізію в Дієго-Суаресі перед Цусімською битвою в 1905 році. Дієго-Суарес був однією з точок вторгнення союзних сил, коли вони захопили Мадагаскар в 1942 році. Існувала небезпека, що Японія буде тиснути на Режим Віші для використання Мадагаскару таким же чином як Французьким Індокитаєм протягом попередніх років. Тому почалася операція по захопленню Мадагаскару. Дієго-Суарес був обраний початковою точкою для вторгнення через свою чудову гавань і розташування тут штаб-квартир багатьох важливих офіційних осіб. Він став також місцем атаки японських карликових підводних човнів на британський флот. Франція продовжила використовувати місто як військову базу після проголошення незалежності Малагасі в 1960 році до соціалістичної революції в 1973 році. ![]() ТранспортАнціранана є природною бухтою, але віддалене розташування і до останнього часу погані дороги на південь зробили його недостатньо значущим для вантажних перевезень. Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia