Населення Брунею
Населення Брунею. Чисельність населення країни 2015 року становила 429,6 тис. осіб (175-те місце у світі)[1]. Чисельність брунейців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 17,32 ‰ (107-ме місце у світі), смертність — 3,52 ‰ (215-те місце у світі), природний приріст — 1,62 % (72-ге місце у світі) . Природний рухВідтворенняНароджуваність у Брунеї, станом на 2015 рік, дорівнює 17,32 ‰ (107-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,8 дитини на одну жінку (152-ге місце у світі)[1]. Смертність у Брунеї 2015 року становила 3,52 ‰ (215-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,62 % (72-ге місце у світі)[1]. Вікова структураСередній вік населення Брунею становить 29,9 року (114-те місце у світі): для чоловіків — 29,5, для жінок — 30,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,97 року (76-те місце у світі), для чоловіків — 74,64 року, для жінок — 79,41 року[1]. Вікова структура населення Брунею, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:
Шлюбність — розлучуваністьРозселенняГустота населення країни 2015 року становила 80,3 особи/км² (141-ше місце у світі)[1]. УрбанізаціяБруней високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 77,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 1,79 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Бандар-Сері-Бегаван (столиця) — 241,0 тис. осіб (дані за 2012 рік)[1]. Межі столиці були значно розширені 2007 року, населення міста зросло в десять разів.
МіграціїРічний рівень імміграції 2015 року становив 2,43 ‰ (41-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенціУ країні перебуває 20,5 тис. осіб без громадянства, переважно етнічні китайці, що впродовж багатьох поколінь мешкають у країні, але не можуть скласти іспитів на знання малайської культури, вони мають міжнародний сертифікат ідентичності, що дозволяє їм здійснювати поїздки за кордон[1]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: малайці — 65,7 %, китайці — 10,3 %, інші місцеві — 3,4 %, інші мігранти — 20,6 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1]. Українська діаспораМовиОфіційна мова[2]: малайська. У побуті використовується також англійська і китайська. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (державна релігія) — 78,8 %, християнство — 8,7 %, буддизм — 7,8 %, інші місцеві вірування — 4,7 % (станом на 2011 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 96 % дорослого населення (віком від 15 років): 97,5 % — серед чоловіків, 94,5 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,8 % ВВП країни, станом на 2014 рік (126-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2014 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями у країні на рівні 1,44 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 2,6 % ВВП країни (188-ме місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 10,16 ‰ (137-ме місце у світі); хлопчиків — 12,09 ‰, дівчаток — 8,14 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 23 випадків на 100 тис. народжень (132-ге місце у світі)[1]. Бруней входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняКількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 18,6 % (141-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 9,6 % (оцінка на 2009 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяСпоживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 0,09 км³ на рік, або 301,6 тонни на одного мешканця на рік: з яких 97 % припадає на побутові, 0 % — на промислові, 3 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 38 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 31,9 %; частка осіб похилого віку — 6,1 %, або 16,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1]. Станом на 2013 рік, у країні 104,88 тис. осіб не має доступу до електромереж; 76 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 79 %, у сільській місцевості — 67 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 306 тис. унікальних інтернет-користувачів (146-те місце у світі), що становило 71,2 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2014 року становили 203,6 тис. осіб (169-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 4,2 %; промисловість і будівництво — 62,8 %; сфера послуг — 33 % (станом на 2008 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 6,9 % працездатного населення, 2011 року — 9,3 % (81-ше місце у світі)[1]. КриміналНаркотикиНезаконний обіг наркотиків, контрабанда наркотичних речовин у Брунеї караються смертною карою[1]. Торгівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Брунею докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[3][4].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у країні ведуться низкою державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia