Населення Чаду
Населення Чаду. Чисельність населення країни 2015 року становила 11,631 млн осіб (77-ме місце у світі)[1]. Чисельність чадців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 36,6 ‰ (16-те місце у світі), смертність — 14,28 ‰ (6-те місце у світі), природний приріст — 1,89 % (58-ме місце у світі) . Природний рухВідтворенняНароджуваність у Чаді, станом на 2015 рік, дорівнює 36,6 ‰ (16-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,55 дитини на одну жінку (25-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 4,8 % (станом на 2010 рік)[1]. Смертність у Чаді 2015 року становила 14,28 ‰ (6-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення у країні 2015 року становив 1,89 % (58-ме місце у світі)[1]. Вікова структураСередній вік населення Чаду становить 17,6 року (220-те місце у світі): для чоловіків — 16,6, для жінок — 18,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 49,81 року (224-те місце у світі), для чоловіків — 48,64 року, для жінок — 51,03 року[1]. Вікова структура населення Чаду, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьСередній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 22,4 року, жінки — 16,0 року, загалом — 19,2 року (дані за 2005 рік)[2]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 11,1 особи/км² (221-ше місце у світі)[1]. УрбанізаціяЧад середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 22,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,42 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Нджамена (столиця) — 1,26 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 3,45 ‰ (186-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенціСтаном на 2016 рік, у країні постійно перебуває 306,7 тис. біженців з Судану, 72,87 тис. Центральноафриканської Республіки, 7,33 тис. з Нігерії[1]. У той самий час у країні, станом на 2016 рік, налічується 58,7 тис. внутрішньо переміщених осіб на сході[1]. Чад є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: сара (нгамбає, маджингає, мбає) — 25,9 %, араби — 12,6 %, канембу (борну, будума) — 8,3 %, вадаї (маба, масаліт, мімі) — 7 %, тубу — 6,8 %, маса (мусей, мусгум) — 4,7 %, булала (медого, кука) — 3,6 %, бідійо (мігама, кенга, дангліт) — 3,6 %, марба (леле, месме) — 2,9 %, даджо (кібет, муро) — 2,5 %, мунданг — 2,5 %, габрі (кабалає, нанчере, сомарай) — 2,4 %, загава (бідеят, кобі) — 2,3 %, фульбе — 2 %, тупурі (кера) — 2 %, тама (ассонгорі, мараріт) — 1,6 %, багірмі (барма) — 1,3 %, каро (зіме, певе) — 1,3 %, месмеджі (масаліт, каджксе) — 1 %, інші — 2,5 %, іноземці (здебільшого суданці) — 2,5 % населення (оціночні дані за 2009 рік)[1]. Українська діаспораМовиОфіційні мови[4]: французька, арабська. Інші поширені мови: нгамбай, сар (переважно на півдні) та ще 120 інших мов і діалектів. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 58,4 %, католицтво — 18,5 %, протестантизм — 16,1 %, анімізм — 4 %, інші — 0,5 %, не сповідують жодної — 2,4 % (станом на 2009 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 40,2 % дорослого населення (віком від 15 років, що могли писати французькою або арабською): 48,5 % — серед чоловіків, 31,9 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,9 % ВВП країни, станом на 2013 рік (160-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 7 років, для хлопців — до 9 років, для дівчат — до 6 років (станом на 2011 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 0,04 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,6 % ВВП країни (174-те місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 88,69 ‰ (6-те місце у світі); хлопчиків — 94,23 ‰, дівчаток — 82,93 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 856 випадків на 100 тис. народжень (2-ге місце у світі)[1]. Чад входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). ЗахворюванняПотенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1]. 2014 року зареєстровано 215,0 тис. хворих на СНІД (25-те місце у світі), це 2,53 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (24-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 11,7 тис. осіб (21-ше місце у світі)[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 6,6 % (177-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 28,8 % (оцінка на 2015 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 71,8 % населення в містах і 44,8 % в сільській місцевості; загалом 50,8 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 31,4 %, в сільській місцевості — 6,5 %, загалом по країні — 12,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,88 км³ на рік, або 84,81 тонни на одного мешканця на рік: з яких 12 % припадає на побутові, 12 % — на промислові, 76 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 100,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 95,8 %; частка осіб похилого віку — 4,9 %, або 20,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 46,7 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,6 %, верхній дециль — 30,8 % (станом на 2003 рік)[1]. Станом на 2013 рік, у країні 10,477 млн осіб не має доступу до електромереж; 4 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 14 %, у сільській місцевості — 1 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 314 тис. унікальних інтернет-користувачів (148-ме місце у світі), що становило 2,7 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 5,268 млн осіб (76-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 80 %; промисловість, будівництво і сфера послуг — 20 % (станом на 2006 рік)[1]. 1,475 млн дітей у віці від 5 до 14 років (48 % загальної кількості) 2010 року були залучені до дитячої праці[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні. КриміналТоргівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Чаду докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[5][6].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання
|