Святкові та пам'ятні дати Латвії встановлені Верховною Радою Латвійської Республіки в законі від 1990 року «Про свята та пам'ятні дати» (латис.Par svētku, atceres un atzīmējamām dienām), в тому числі з поправками до закону у 1995, 1996, 1997, 2000, 2002, 2007, 2009, 2011, 2014 та 2015 роках[1].
День літнього сонцестояння Широке святкування Ліго не припинялось і за часів СРСР[3]. Відновлене як державне свято у 1989 році (з 1990).
дата змінна (початок липня)
Закриття Фестивалю пісні і танцю
Vispārējo latviešu Dziesmu un deju svētku noslēguma dienu
Фестиваль проводиться кожні п'ять років. Як святковий день додано у 2014, вперше відзначено у 2018, наступного разу у 2023. Зазвичай припадає на суботу або неділю, тож наступний понеділок є вихідним.
Встановлений на честь громадян, застрелених Ризьким ОМОНом під час подій 1991 року, коли в Ризі були зведені барикади в знак протесту проти зіткнень влади з прихильниками незалежності від СРСР у Вільнюсі.
Відзначається на честь Декларації Шумана про об'єднання важкої промисловості Франції та Західної Німеччини, що стала передвісником створення Європейського союзу.
День пам'яті полеглих за визволення Латвії; названий на честь національного героя Лачплесиса і відзначається в день перемоги над Західною добровольчої армією.
У першій редакції (латис.Par svētku un atceres dienām), що скасовує дію закону № 47 1989 року Верховної Ради Латвійської РСР, був встановлений інший список свят та пам'ятних дат[5].
1 січня — Новий рік.
Велика (Страсна) п'ятниця і перший день Великодня.
1 травня — Свято праці, День скликання Конституційних зборів Латвії.
25 березня — День пам'яті жертв комуністичного терору (латис.Komunistiskā terora upuru piemiņas diena).
4 травня — День підписання декларації «Про відновлення незалежності Латвійської Республіки у 1990 році» (латис.Latvijas Republikas Neatkarības deklarācijas pasludināšanas diena).
9 травня — День пам'яті жертв Другої світової війни (латис.Otrā pasaules kara upuru piemiņas diena).
14 червня — День пам'яті жертв комуністичного терору (латис.Komunistiskā terora upuru piemiņas diena).
4 липня — День пам'яті геноциду єврейського народу (латис.Ebreju tautas genocīda piemiņas diena).
11 листопада — День Лачплесиса (латис.Lāčplēša diena).
Неробочими днями оголошувались 1 січня, Велика п'ятниця, 1 травня, 23-24 червня, 18 листопада, 25-26 грудня і 31 грудня[5].
У 1995 році святкування 9 травня «День пам'яті жертв Другої світової війни» (латис.Otrā pasaules kara upuru piemiņas diena) було перенесене на 8 травня з формулюванням «День перемоги над нацизмом і пам'яті жертв Другої світової війни» (латис.Nacisma sagrāves diena un Otrā pasaules kara upuru piemiņas diena)[6].
У 1997 році до свята Великодня додався другий день, а замість 8 травня введено свято 9 травня — «День Європи» (латис.Eiropas diena). У тому ж році почала діяти поправка, що поповнила список пам'ятних дат — 20 січня «День пам'яті захисників барикад 1991 року»[7].
Поправками 1998 року запроваджена пам'ятна дата 16 березня «День пам'яті про латвійських військових», першу неділю грудня — «День пам'яті жертв комуністичного геноциду». У назві пам'ятної дати 14 червня слова «… комуністичного терору» замінені на «… комуністичного геноциду», а 4 липня «День пам'яті геноциду єврейського народу» перейменовано в «День пам'яті жертв геноциду єврейського народу»[8].
У 2000 році пам'ятна дата 16 березня була вилучена із закону про свята[9]. Пізніше в тому ж році з'явилися пам'ятні дати: 17 червня «День окупації Латвійської Республіки» та 22 вересня «День балтійського єдності»[10].
У 2002 році з'явилось свято 4 травня «День проголошення Декларації незалежності Латвійської Республіки», пам'ятні дати 21 серпня «День фактичного відновлення незалежності» і 1 вересня «День знань». У назві закону до «свят» та «днях пам'яті» додано словосполучення «дні що відзначаються» (латис.Atzīmējama diena).
У 2007 році Святвечір — 24 грудня — увійшов до списку свят разом з 8 березня «Міжнародний жіночий день», 15 травня «Міжнародний день сім'ї», 1 червня «Міжнародний день захисту дітей», друга неділя липня «Свято моря» і перша неділя жовтня «День вчителя». Також додано уточнення про перенесення вихідного дня на понеділок, якщо 4 травня або 18 листопада припадають на суботу або неділю[11].
Прийнята в липні 2009 року поправка додала до списку днів пам'яті 23 серпня «День пам'яті жертв сталінізму і нацизму»[12]. У вересні того ж року були додані: друга неділя вересня «День батька» та 1 жовтня «Міжнародний день людей похилого віку»[13].
У 2011 році 4 травня було перейменовано з «Дня підписання декларації незалежності Латвійської Республіки» на «День відновлення незалежності Латвійської Республіки», з'явилися дні що відзначаються: 17 травня «День пожежника та рятувальника», третя неділя червня «День медичного працівника». 4 травня було перейменовано в «День відновлення незалежності Латвійської Республіки»[14].
Поправками 2014 року після опису свята 24 червня було додано слова «закриття Свята пісні і танцю» без визначеної дати, і це свято стало третім днем, коли вихідний день переноситься на понеділок, якщо це свято припадає на суботу або неділю[15]. Вперше відзначено у 2018 році 8 липня (неділя).
В 2015 році до списку днів що відзначаються додано 7 листопада «День прикордонника» та 5 грудня «День поліції»[16].