В Аргентині широко відзначаються як визнані у майже всьому світі свята, так і пов'язані зі становленням держави. Відповідно до чинного законодавства країни, 16 свят є щорічними неробочими днями на федеральному рівні. Провінції також можуть встановлювати власні святкові неробочі дні. Представники деяких релігійних та етнічних груп (перелік визначений у законі) мають право на вихідні у дні своїх свят. Виконавча влада Аргентини встановлює щороку три додаткових вихідних для сприяння туризму, а також в окремі роки додаткові вихідні для певних цілей. Існують також свята соціальних груп, професійних спільнот тощо, що не мають статусу вихідного.
Свята, що є неробочими днями
Законодавство Аргентини передбачає національні свята (ісп.feriados nacionales), кожне з яких є неробочим днем, та окремо неробочі дні (ісп.dias no laborables). Національні свята є загальнообов'язковими, а в неробочі дні роботодавець вирішує, чи надавати вихідний працівникам, однак федеральні службовці мають вихідний. Національні свята також поділяться на нерухомі (ісп.inamovibles), що відзначаються у фіксовану дату, незалежно від дня тижня, у який випадають (до цієї категорії також віднесені християнські святаВеликоднього тижня, які мають змінні дати, але завжди випадають в один день тижня), та перехідні (ісп.transladables), які переносяться на найближчий понеділок, якщо випадають на будній день. Чинний перелік державних свят регулюється президентським указом 1584/2010, що набув чинності 2 листопада 2010 року[1], з подальшими змінами
Карнавал[es] широко відзначається у католицьких країнах перед Великим постом. Дата залежить від дати Великодня. Карнавальний понеділок може мати найранішу дату 2 лютого, найпізнішу — 8 березня. Свято не переноситься.
Релігійне свято, що відзначається у п'ятницю перед Великоднем. Дата святкування не регулюється, може випадати у період між 20 березня і 23 квітня, у випадку збігу з іншим святом не компенсується.
Вшанування пам'яті учасника війни за незалежність. Перехідне. Якщо 17 червня вівторок або середа, відзначається у попередній понеділок, а якщо четвер — у наступний. Можливі дати відзначення: 15, 16, 17, 21 червня.
Вшанування пам'яті учасника війни за незалежність. Перехідне. Якщо 17 серпня вівторок або середа, відзначається у попередній понеділок, а якщо четвер або п'ятниця — у наступний. Можливі дати відзначення: 15, 16, 17, 20, 21 серпня.
Свято поширене в обох Америках з нагоди відкриття європейцями континенту. Відоме також як День Колумба. Нинішня назва встановлена на вшанування також корінного населення. Перехідне. Якщо 12 жовтня вівторок або середа, відзначається у попередній понеділок, а якщо четвер або п'ятниця — у наступний. Можливі дати відзначення: 10, 11, 12, 15, 16 жовтня.
Встановлене у річницю Битви при Вуельта-де-Облігадо. Перехідне. Якщо 20 листопада вівторок або середа, відзначається у попередній понеділок, а якщо четвер або п'ятниця — у наступний. Можливі дати відзначення: 18, 19, 20, 23, 24 листопада.
Релігійне свято, що відзначається у четвер перед Великоднем. Дата святкування не регулюється, може випадати у період між 19 березня і 22 квітня, у випадку збігу з іншим святом не компенсується.
Для релігійних груп
Дата
Оригінальна назва (іспанською)
Назва українською
Примітки
змінна: 1-й і 2-й дні місяця Тішрей єврейського календаря
Починаючи з 2010 року, в Аргентині відзначаються двохсотрічні ювілеї державотворчих подій. На спомин про них Президент і Національний Конгрес встановлювали одноразові святкові дні:
24 травня 2010, понеділок — Національне свято (ісп.Feriado Nacional) на спомин двохсотріччя Травневої революції.
27 лютого 2012, понеділок — відзначення двохсотріччя створення та публічного використання національного прапора.
24 вересня 2012, понеділок — відзначення двохсотріччя битви під Тукуманом, у якій війська Сполучених провінцій Ріо-де-ла-Плати перемогли роялістські війська.
31 січня 2013, четвер — двохсотріччя відкриття Національних установчих зборів.
20 лютого 2013, середа — двохсотріччя битви під Сальтою — другої звитяги над роялістами.
Провінційні свята
Законами аргентинських провінцій додатково встановлені святкові дні, що є вихідними у цих провінціях. Ці святкові дні можуть збігатися з національними або мати інший статус. Хоча провінційними законами іноді розрізняються свята і неробочі дні (як показано у таблиці), в обох випадках роботодавці вирішують, чи надавати вихідний. Додатково існують свята на рівні муніципалітетів.
3 лютого — Річниця битви під Касеросом[4] 27 червня — День працівника державної служби[5] 29 вересня — День архангела Михаїла, покровителя провінції[6]
20 лютого — річниця битви під Сальтою 17 червня[14] — Перехід до безсмертя генерала Мартіна Мігеля де Гуемеса[15] 15 вересня — свята Господніх і Богородичних Див
13 і 14 вересня — свята Господніх і Богородичних Див
