|
Квінсленд
Кві́нсленд (англ. Queensland, скорочено — Qld) — штат в Австралії. Столиця — Брисбен. Міста — Голд-Кост, Кернс, Тувумба, Таунсвіль, Рокгемптон, Калаундра, Маккай, Гладстон. Особливості: Великий Вододільний хребет, включаючи гору Бартл Фрере 1 657 м; Великий бар'єрний риф довжиною близько 2 тис. км біля східного узбережжя; гірничодобувний район біля міста Маунт-Айза; Саншайн-Кост (узбережжя «Сонячне Сяйво») з великою кількістю курортів. Виробництво: цукор, ананаси, яловичина, бавовна, вовна, тютюн (сировина), мідь, золото, срібло, свинець, цинк, вугілля, нікель, боксити, уран, природний газ. ІсторіяЧастина Нового Південного Уельсу до 1859, коли одержала самоврядування. У 1989 Національна партія зазнала поразки після 32 років перебування при владі і їй на зміну прийшла Лейбористська партія. ГеографіяПовна площа Квінсленду близько 1853 тис. км² (друге місце серед штатів країни). На півночі штат омивається водами затоки Карпентарія і Кораловим морем Тихого океану, на сході — Тихим океаном. На півдні Квінсленд межує з Новим Південним Уельсом, на заході — з Північною Територією і Південною Австралією. У штаті лежить вулканічне озеро Ічем. НаселенняМіста Брисбен — третє за розмірами місто Австралії, столиця штату. Місто-порт розташоване на тихоокеанському узбережжі. Місто досить мальовниче, в ньому багато зелені, парків, скверів, зелених насаджень. Центр міста несе в собі риси вікторіанської епохи. Житло містяни будують на палях, це запобігає руйнуванню будинків від вологи й термітів. Вікна від тропічної спеки закривають жалюзі. Промисловість міста представлена підприємствами нафтопереробної (нафтогін з родовища Муні, портовий термінал), суднобудівної, хімічної (суперфосфатні добрива), залізничної та харчової галузей[3]. У місті працюють 2 університети (штату й Гриффіта), аграрний коледж, обсерваторія, художня галерея, театр[3]. У місті розташовані два ботанічні сади: міський і Маунт-Кут-Тха. Символи штату
Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
