Кокосові острови

Кокосові острови англ. Territory of the Cocos (Keeling) Islands малай. кок. остр. Pulu Kokos (Keeling) малай. Wilayah Kepulauan Cocos (Keeling)
Прапор Герб
Розташування Кокосових островів Розташування островів
Столиця	Західний острів
Офіційні мови	англійська (de facto)
Форма правління	Конституційна монархія
- Король	Карл III
- Адміністратор	Нейл Лукас
- Президент округа	Мухаммед Саїд Чонгкін
Територія Австралійського союзу
- Анексований Британською імперією	1857
- Переданий під австралійський контроль	1955
Площа
- Загалом	14 км²
- Внутр. води	0 %
Населення
- оцінка 2009	596[1] (n/a)
- Густота	n/a/км² (n/a)
Валюта	Австралійський долар (AUD)
Часовий пояс	(UTC+6½)
Коди ISO 3166	CC  / CCK  / 166
Домен	.cc
Телефонний код	+61 891
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кокосові острови

Кокосові острови (англ. Territory of Cocos (Keeling) Islands; Cocos Islands — заморська територія Австралії, що займає однойменний архіпелаг в Індійському океані, на півшляху між Австралією і Шрі-Ланкою, що адміністративно є територією Австралійського союзу. Архіпелаг складається з двох атолів і 27 коралових островів. Населення переважно малайського походження (кокосові малайці). Найбільше селище — Бантам (о. Хоум) — близько 500 осіб.

Географія

Архіпелаг коралового походження. Складається з південної частини і окремо розташованого за 25 км на північ єдиного безлюдного острова Північний Кілінг. Найбільша висота над рівнем моря — 5 м. Загальна площа — 14 км².

Клімат вологий тропічний, сезон циклонів з жовтня по квітень.

Ресурси прісної води малі, дощова вода збирається в природних підземних резервуарах.

Площа Північного Кілінга — близько 1,1 км², лагуни — близько 0,5 км². Атол практично повністю закриває лагуну від океану.

Острови Південного Кілінга складають з 24 крихітних острівців, з яких постійно населені лише два острови — Вест та Хоум. Загальна площа — 13,1 км².

№	Назва українською	Назва малайською	Назва англійською	Площа (км²)
1	Горсбург	Pulau Luar	Horsburgh Island	1.04
2	Дірекшн	Pulau Tikus	Direction Island	0.34
3	Воркгауз	Pulau Pasir	Workhouse Island	<0.01
4	Призон	Pulau Beras	Prison Island	0.02
5	Вуплас	Pulau Gangsa	Woeplace Islets	<0.01
6	Хоум	Pulau Selma	Home Island	0.95
7	Скаєвола	Pulau Ampang Kechil	Scaevola Islet	<0.01
8	Кануй	Pulau Ampang	Canui Island	0.06
9	Ампанг-Мінор	Pulau Wa-idas	Ampang Minor	0.02
10	Голдвотер	Pulau Blekok	Goldwater Island	0.03
11	Торн	Pulau Kembang	Thorn Island	0.04
12	Гузбері	Pulau Cheplok	Gooseberry Island	<0.01
13	Мізері	Pulau Pandan	Misery Island	0.24
14	Гоут	Pulau Siput	Goat Island	0.10
15	Мідл-Мішн	Pulau Jambatan	Middle Mission Isle	<0.01
16	Південний Гоут	Pulau Labu	South Goat Island	0.04
17	Південний	Pulau Atas	South Island	3.63
18	Північний Гоут	Pulau Kelapa Satu	North Goat Island	0.02
19	Східний Кей	Pulau Blan	East Cay	0.03
20	Буріал	Pulau Blan Madar	Burial Island	0.03
21	Західний Кей	Pulau Maria	West Cay	0.01
22	Кілінгем-Горн	Pulau Kambling	Keelingham Horn Island	<0.01
23	Західний	Pulau Panjang	West Island	6.23
24	Тертл	Pulau Wak Bangka	Turtle Island	0.22
	Всього			13,1

Історія

Населення

У 2010 році на островах проживало всього понад 600 жителів.[1] На двох найбільших островах етнічний склад нерівномірний. Європейці та австралійці європейського походження мешкають головно на Західному острові (близько 100 осіб), на острові Гоум переважає етнічне малайське (кокосові малайці) населення (близько 500 осіб). Двома поширеними мовами на островах є кокоський діалект малайської та англійська мови. 80 % мешканців острова визнають себе мусульманами-сунітами.Останнім часом розвивається туризм. Для туристів випускаються сувенірні монети.

Фауна

Див. також

• Бій біля Кокосових островів
• Кокосові острови (М'янма)

Примітки

1. Cocos (Keeling) Islands. The World Factbook. CIA. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 27 January 2012.

Посилання

• Кокосові (Кілінг) острови [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.