|
Басутоленд
Басутоле́нд (Basutoland — країна басуто) — колишній протекторат Великої Британії в Південній Африці, з усіх боків оточений територією Південно-Африканського Союзу. 1966 року Басутоленд здобув незалежність і був перейменований у Лесото. Площа 30,3 тис. км². Населення станом на 1958 рік становило 658 тисяч і складалося з народів басуто та зулу. Європейців було близько 0,3 % загальної кількості населення. Адміністративний центр — Масеру (бл. 3 тис. мешканців). Вища влада була зосереджена в руках британського резидента. Дорадчий орган — Рада Басутоленду, яка складалася з резидента, верховного вождя і призначених резидентом членів з тубільців, була жалюгідною пародією на самоврядування. Природа. Майже вся територія Басутоленду зайнята нагір'ям Басуто (до 3300 м), що на півдні і сході переходить у Драконові гори. Клімат субтропічний. Пересічні температури січня (літо) від +25 до +27°, липня від +13 до +15°, опадів 750—1000 мм. Найбільші річки — Оранжева та її права притока Каледон. Переважає суха степова рослинність, в горах — ксерофітні чагарники. ІсторіяУ першій половині 19-го століття на території Басутоленду існувала негритянська держава, створена об'єднанням племен басуто під керівництвом вождя Мошеша. З кінця 1830-х років ця держава зазнавала нападів англійців та бурів. Скориставшись ослабленням Басутоленду в боротьбі з бурами, Англія 1868 року встановила протекторат над більшою частиною Басутоленду. Однак у 1871 р. без згоди місцевого населення британці скасували окремий статус території і включили її до складу Капської колонії. Повстання басуто проти колонізаторів 1878—81 років було жорстоко придушене. Але 1884 р. Англія відновила окремий статус протекторату Басутоленд. ГосподарствоУ 1950-х Басутоленд був відсталою аграрною країною. Промисловість нерозвинута. Значна частина населення (бл. 80 % чоловіків) завербована підприємцями і фермерами Південно-Африканського Союзу для роботи на рудниках та плантаціях поза Басутолендом. Головні галузі господарства — примітивне землеробство і тваринництво. Обробляється близько 12 % площі. Вирощуються: пшениця (східні райони), кукурудза (західні райони), сорго, боби. Поголів'я (в тисячах голів, 1957) овець — 1221, кіз — 535, великої рогатої худоби — 382. Єдина залізниця сполучає Масеру з золотопромисловим районом Південно-Африканського Союзу — Вітватерсрандом. З автошляхи сполучають країну з різними пунктами Південно-Африканського Союзу. Всередині країни міжрайонні зв'язки підтримуються в'ючним транспортом. Основні статті експорту: вовна та козячий пух; імпорту: тканини, найпростіший сільськогосподарський інвентар.
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg)
.svg){kind=small}
