Немиря Григорій Михайлович

Григорій Немиря
Григорій Немиря 2014
Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції
18 грудня 2007 — 11 березня 2010
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Юлія Тимошенко
Народився	5 квітня 1960(1960-04-05) (65 років) місто Донецьк
Відомий як	історик, політик
Місце роботи	Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	ДонНУ
Політична партія	Батьківщина
Професія	історик, соціолог, політолог
Нагороди
Григорій Немиря на сайті Верховної Ради
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (БЮТ)	25 травня 2006	—	14 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ)	23 листопада 2007	—	19 грудня 2007[1]
7-го скликання
ВО «Батьківщина»	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014
8-го скликання
ВО «Батьківщина»	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
9-го скликання
ВО «Батьківщина»	29 серпня 2019	—
Картка на сайті Верховної Ради України

Григо́рій Миха́йлович Неми́ря (нар. 5 квітня 1960, місто Донецьк) — український політик, історик, політолог. Народний депутат України, заступник голови партії ВО «Батьківщина».Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, голова підкомітету з питань глобальних ризиків та викликів

Вважається, що Немиря займається в команді Тимошенко міжнародними питаннями[2][3]. Називався «персональним міністром закордонних справ Тимошенко»[4] та «неофіційними послом Юлії Тимошенко і Батьківщини в Європейському союзі і США»[5].

Ранні роки та освіта

Народився 5 квітня 1960 року в Донецьку[6]. У 1977 році закінчив школу із золотою медаллю. У 1982 році закінчив історичний факультет Донецького державного університету[6] з відзнакою. З травня 1983 по грудень 1984 служив в армії[6].

З 1985 по 1988 рік навчався в аспірантурі Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1988 році захистив дисертацію на тему «КПРС і роззброєння: критичний аналіз совєтологічних інтерпретацій (друга половина 70-х — 80-ті роки)»[7], отримавши ступінь кандидата історичних наук[6].

Кар'єра

З 1988 по 1992 рік Немиря був доцентом кафедри української історії та етнополітики Донецького державного університету, віце-президентом регіональної асоціації молодих істориків і політологів, у 1990—1991 році — доцентом Донецької державної академії управління[6].

У 1992 році заснував і очолив Центр політологічних досліджень при Донецькому державному університеті, яким керував до 1996 року[6]. Водночас з 1993 по 1996 рік, був докторантом Інституту соціології Національної академії наук, став організатором першої польсько-української школи соціологів[8]. У 1996 році був доцентом кафедри політології Донецького державного університету[6].

З 1996 по 1998 рік працював проректором Національного університету «Києво-Могилянська академія»[6]. З 1998 по 2008 рік завідував кафедрою європейської інтеграції Національної академії держуправління при Президентові України[6][9].

З 2001 по 2005 рік обіймав посаду голови правління «Міжнародного фонду „Відродження“», що входить до мережі фондів фінансиста і філантропа Джорджа Сороса[6][9]. Був директором Центру європейських та міжнародних досліджень Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головним редактором журналу «Нова безпека»[9]. Викладав в Інституті політичних досліджень у Бордо, Коледжі НАТО в Римі[6].

Немиря — член-кореспондент «Центру стратегічних і міжнародних досліджень» (CSIS, Вашингтон), член «Міжнародного інституту стратегічних досліджень» (IISS, Лондон) і дорадчої ради по Центральній і Східній Європі Freedom House[8].

Політика

З Юлією Тимошенко на конгресі ЄНП у Бонні в 2009 році

У березні 2006 року Немиря пройшов до парламенту V скликання за списком Блоку Юлії Тимошенко[9]. Обіймав посаду голови підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва Комітету Верховної Ради України у закордонних справах[9]. Пізніше був обраний заступником голови парламентської фракції БЮТ[9]. Виконував роль радника Юлії Тимошенко з міжнародних питань, при цьому залишався безпартійним[9].

За підсумками дострокових парламентських виборів восени 2007 року став народним депутатом України VI скликання[9]. Після формування коаліції з НУНС і БЮТ отримав портфель віце-прем'єр-міністра з питань євроінтеграції[9]. Втратив посаду в 2010 році у зв'язку з відставкою уряду Тимошенко після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича[9].

З 2012 по 2014 рік Немиря в парламенті очолював Комітет з питань європейської інтеграції[10].

З грудня 2014 року по серпень 2019 року Немиря очолював Комітет ВРУ з прав людини[11]. Немиря на засіданні комітету виступив на підтримку звинуваченого у державній зраді Коцаби, сказавши, що «ситуація із Русланом Коцабою завдає суттєвої шкоди іміджу України та є абсолютно неприйнятною у правовій та демократичній державі, якою себе на конституційному рівні проголосила Україна»[12].

Кандидат у народні депутати від «Батьківщини», обраний на парламентських виборах 2019 року, № 8 у списку[13]. З вересня 2019 року Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва[14], голова підкомітету з питань глобальних ризиків та викликів.

Родина

Дружина — Людмила Іванівна Немиря — продюсер, режисер інтернет-каналу Ukrlife.TV[9]. Син Михайло (1997 р. н.)[9].

Примітки

1. Постанова Верховної Ради України від 19 грудня 2007 року № 13-VI «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Немирі Г.М.»
2. Генпрокуратура допитує людей із команди Тимошенко. Українська правда. 22 квітня 2011. Процитовано 13 липня 2012.
3. Сергей Сидоренко (13 березня 2012). По соглашению согласия нет. Коммерсантъ Украина (російською) . Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
4. Сергей Лещенко (21 грудня 2007). Орбиты правительства Юлии Тимошенко. Украинская правда (російською) . Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
5. Немыря: Процесс обсуждения санкций против Украины запущен. ЛІГА.Новости (російською) . 10 листопада 2011. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
6. Немиря Григорій Михайлович. Офіційна Україна сьогодні. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
7. КПСС и разоружение: критический анализ советологических интерпретаций (вторая половина 70-х - 80-е годы). НБ ім. М.Максимовича. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
8. Немиря Григорій Михайлович. Політика і Культура. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
9. Немыря Григорий Михайлович. ЛІГА.Досье (російською) . 11 березня 2010. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
10. РАДА ПОДІЛИЛА КОМІТЕТИ. Українська правда. 25 грудня 2012. Процитовано 30 січня 2013.
11. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_komity?pidid=2637)
12. з прав людини не побачив переконливих доводів обвинувачення у справі Коцаби^[недоступне посилання]
13. Центральна виборча комісія
14. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
• Верховна Рада України 5-го скликання
• Верховна Рада України 6-го скликання

Біографії   Україна   Політологія