1997—2004 — працював на посадах менеджера відділу, начальника відділу маркетингу та реклами у ТОВ «ІТА».
З 2001 — в. о. голови правління ЗАТ «Театральне», 2005—2012 роки — член наглядової Ради компанії «Ukr.net».
З 2004 — доцент кафедри спортивних дисциплін, ігор та туризму Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Сковороди. За час педагогічної та наукової діяльності підготував 22 наукові та навчально-методичні праці.
З 2012 — народний депутат України VII скликання, голова Комітету Верховної Ради з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
З 2014 — народний депутат України VIII скликання, член фракції БПП, голова Комітету Верховної Ради з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[3].
26 березня 2021 Палатний став керівником виконкому партії УДАР[4].
Скандали
Зв'язки з кримінальним бізнесом: Палатного пов'язують із діяльністю нічного клубу "Ріо" в Києві, який фігурував у розслідуваннях щодо торгівлі людьми та примусу до проституції. Його бізнес-партнером був Веніамін Гонікман[5], який у США був засуджений за організацію мережі нічних клубів, де експлуатували жінок зі Східної Європи.[6]
Корупційні схеми в Києві: Палатного звинувачують у причетності до розкрадання бюджетних коштів Києва через контроль над різними нелегальними бізнесами та схемами, зокрема у будівництві Подільського мосту та діяльності комунальних підприємств.[7]
Близькі стосунки з Віталієм Кличком: Палатний є кумом та близьким соратником мера Києва Віталія Кличка, що, за деякими джерелами, сприяло його впливу та уникненню відповідальності за можливі правопорушення.[8][9]
Несплата податків: Стрип-клуб "Ріо", пов'язаний із Палатним, був об'єктом розслідувань щодо несплати податків на суму майже два мільйони гривень. Однак після Революції Гідності справу було закрито, що викликало підозри у корупційних домовленостях.[6][9]
