uk %D0%9E%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE %D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9 %D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Народний депутат України
	5-го скликання
	6-го скликання
	7-го скликання
	8-го скликання
	Картка на сайті Верховної Ради України

Юрій Віталійович Одарченко
Юрій Віталійович Одарченко
	Юрій Віталійович Одарченко Юрій Одарченко, листопад 2012
Голова Херсонської обласної державної адміністрації
	2 березня 2014 — 26 серпня 2014
Попередник	Микола Костяк
Наступник	Андрій Путілов
Народився	5 квітня 1960 (64 роки); Херсон
Відомий як	політик, економіст
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	Херсонський державний аграрно-економічний університет
Політична партія	Батьківщина
	Юрій Віталійович Одарченко на сайті Верховної Ради
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Одарченко.

Ю́рій Віта́лійович Ода́рченко (нар. 5 квітня 1960, місто Херсон) — український політик. Народний депутат України V, VI, VII та VIII скликань. Член партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» та Голова її Херсонської обласної організації, входить до Політради партії. У 2011–2014 роках керував Київською міською партійною організацією. З 2 березня^[1] по 18 серпня 2014 року^[2] — голова Херсонської ОДА.

Освіта

У 1982 році закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут за спеціальністю інженер-будівельник.

Кандидат економічних наук (з 1997), член-кореспондент Академії будівництва України.

Кар'єра

1982 — майстер БМУ «Промбуд-2» тресту «Херсонпромбуд».
1982–1984 — служба в армії в Одеському військовому округу.
1984–1989 — майстер, виконроб БМУ «Промбуд-2».
1989–1992 — виконроб, старший виконроб, начальник виробничо-економічного відділу Управління механізації будівництва тресту «Херсонпромбуд».
1992–1993 — директор АП «Механізація будівництва» в місті Херсоні.
1993 — квітень 2002 — президент АТ «Будмеханізація».
З 2000 — доцент кафедри економіки та природокористування Херсонського державного аграрного університету.
1998–2006 — депутат Херсонської міської ради двох скликань, з 31 березня 2002 — від виборчого округу № 31. Був головою Постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, розвитку підприємництва, планування, обліку, бюджету, фінансів і цін (з квітня 2002).
Квітень — 8 серпня 2002 — перший заступник Херсонського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконкому Херсонської обласної ради.
8 серпня 2002 — квітень 2006 — голова спостережної ради ЗАТ «Будмеханізація».

Під час президентських виборів 2004 року був довіреною особою кандидата Віктора Ющенка по територіальному виборчому округу №185 (включав у себе Суворівський та Дніпровський район Херсона. У вересні 2004 року Одарченка звинуватили у нібито «підміні» виборчих документів. На його адресу лунали звинувачення у тому, що він разом зі своєю колегою по виборчому штабу Ющенка Ніною Трусовою нібито незаконно зайшли в приміщення територіальної виборчої комісії, дякуючи чому її кількість збільшилася з 98 до 188 осіб. Проте політик невдозі спростував цю інформацію, яку поширювали прямі конкуренти, продемонструвавши журналістам копію подання з печаткою і підписом заступника представника територіальної виборчої комісії Олександра Лукашева, де були присутні 188 прізвищ, серед яких варто було вибрати кандидатську «квоту» осіб, які мали підраховувати голоси на виборчих дільницях.^[3]

Довірена особа кандидата на пост Президента України Юлії Тимошенко в ТВО № 185 (2010).

На парламентських виборах 2006 і 2007 років він ставав народним депутатом від «Блоку Юлії Тимошенко», отримавши номери 128 та 31 у виборчому списку цієї політсили відповідно. У 5-му скликанні був головою підкомітету з питань будівництва і архітектури Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, а у 6-му — голова підкомітету з питань будівництва і архітектури Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. У вересні 2010 року обраний заступником голови фракції.

На парламентських виборах 2012 року став народним депутатом від ВО «Батьківщина» під № 25 у виборчому списку. Член Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

На позачергових виборах 2014 року балотувався в одномандатному виборчому окрузі № 182, де посів друге місце, через що втратив мандат народного депутата України. У 2015 році обраний депутатом Херсонської обласної ради. У 2016 році виграв проміжні вибори народного депутата по виборчому округу № 183 та 6 вересня 2016 року знову увійшов до складу Верховної Ради України. Про те у 2019 році на позачергових парламентських виборах, балатуючись на тому самому виборчому окрузі, посів лише 4 місце та втратив депутатський мандат.^[4]

Родина

Батько Віталій Анатолійович (1939) — будівельник, пенсіонер. Мати Марія Федосіївна (1939) — пенсіонерка. Одружений. Має трьох дітей. Зокрема, дочка Катерина Одарченко — політтехнолог, голова партії Національна платформа^[5].