2002 — Академія державного управління при президентові України, магістр державного управління.
Кар'єра
1980—1982 — санітар станції швидкої допомоги Львівської міської клінічної лікарні.
1982—1983 — лікар з гігієни харчування районної СЕС.
1983—1986 — старший лаборант кафедри фармхімії Львівського медінституту.
1986—1995 — уповноважений лікар Львівського обласного комітету профспілки працівників охорони здоров'я.
1995—1996 — завідувач відділу обласного підприємства «Медтехніка».
1996—1998 — директор ТОВ «Декада-Львів».
1998—2001 — начальник відділу планування, обліку і підготовки кадрів Львівського обласного управління охорони здоров'я[5].
Політична діяльність
В політиці з 1999 року, у 1999—2008 — член СДПУ(О)[6]. З 2000 року — член ради партії, з 2001 р. — секретар Львівського обкому. З березня 2003 року — заступник, у серпні 2007 — травні 2008 — перший заступник голови партії. Делегат XV—XXI з'їздів СДПУ(О)[7].
У 2003—2006 р. — народний депутат України. Обраний за партійним списком. Член комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.
Був тісно повʼязаний із Сергієм Медведчуком, які протистояли у Львові команді Віктора Ющенка протягом 2001-2003 років[15].
Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[16].
Ставлення до ДНР та ЛНР та Росії
Шурма відмовляється визнавати ДНР та ЛНР терористичними організаціями, пояснюючи це тим, що «у кожному середовищі є погані люди». Окрім того, у Верховній раді не голосував за визнання Росії країною-агресором, пояснивши це тим, що «країни Європи цього поки не визнали»[17].
Відмова вшанування жертв Голодомору
27 листопада 2015 року показово відмовився встати у Верховній раді, щоб вшанувати хвилиною мовчання жертв Голодоморів[18]. 10 липня Ігоря у Львові активісти Правого сектора облили Шурму свинячою кров'ю[17].
Організація «СВІМ»
«СВІМ» («Система воєнізованих ігор молоді») — організація, що декларує військово-патріотичне виховання молоді, створена 2003 року. З 2004 по 2007 підтримувалась грошима партії СДПУ(О), Міністерством молоді та спорту України, місцевими бюджетами та безпосередньо Ігорем Шурмою та проросійським олігархом Віктором Медведчуком. Харківське відділення організації очолював до 2012 року член Українського вибору Медведчука Віталій Завгородній[19], близький колега Ігоря Шурми під час роботи в Харківській міськраді. Віталій — учасник харківського антимайдану, член проросійської організації Оплот[20]. В 2012 році, В. Завгороднього позбавлено посади голови Харківського осередку СВІМ, за одноголосним рішенням загальних зборів ВМО СВІМ.
Власність
Задекларував у власності 5 квартир: у Львові, Ужгороді та Харкові[21].
Сім'я
син Шурма Ростислав — директор заводу «Запоріжсталь», депутат Донецької обласної ради 6-го скликання, заступник Керівника Офісу Президента України з 23 листопада 2021 року[22]
син Олег Ігорович Шурма — керівник приватної компанії «Вельтум-Запоріжжя», виведеної з комунальної власності компанії з вивозу сміття
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
