Білий Олексій Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Білий.
Олексій Петрович Білий
Народився1 травня 1961(1961-05-01) (63 роки)
с. Кам'янка
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Діяльністьполітик
Галузьполітик, керівник і бізнесмен
Alma materДніпропетровський металургійний інститут (1988)
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України
ПартіяПартія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник промисловості України
Заслужений працівник промисловості України
Ювілейна медаль «10 років незалежності України»
Ювілейна медаль «10 років незалежності України»
Знак «Шахтарська слава» III ступеня (Україна)
Знак «Шахтарська слава» III ступеня (Україна)
Званнякандидат економічних наук
Україна Народний депутат України
5-го скликання
Партія регіонів, № 31 у списку[4]
фракція ПР[4] 25.05.2006 — 23.11.2007
6-го скликання
Партія регіонів, № 33 у списку[5]
фракція ПР[5] 23.11.2007 — 12.12.2012
7-го скликання
Партія регіонів, виборчий округ № 58[6]
фракція ПР[6] 12.12.2012 — 27.11.2014
8-го скликання
Політична партія «Опозиційний блок», № 5 у списку[7]
фракція Опозиційний блок[7] 27.11.2014 — 29.08.2019

Білий Олексій Петрович (нар. 1 травня 1961(19610501)) — кандидат економічних наук, член Партії регіонів; народний депутат ВР України, член фракції Партії регіонів (з 05.2007), член Комітету з питань економічної політики (з 12.2007). Народний депутат 8 скликання. Обраний у 2014 році від партії «Опозиційний блок» (№ 5 у списку). Голова підкомітету з питань автомобільного транспорту Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

Життєпис

Народився у с. Кам'янка, Апостолівський район, Дніпропетровська область; дружина Ірина Павлівна (1971) — викладач Донецького національного університету; сини Олександр (1998) і Арсеній (2003).

Освіта і ранні роки

Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1988) за спеціальністю «Хімічна технологія твердого палива» та Донецький національний університет (2001) за спеціальністю «Економіка підприємства».

  • 1979-81 — служба в армії.
  • 1981-88 — слюсар-монтажник, вогнетривник, начальник виробничої дільниці, старший майстер, заступник начальника коксового цеху, Криворізький коксохімічний завод.
  • 1988-90 — начальник коксового цеху, головний інженер, 1990—96 — директор, Єнакіївський коксохімічний завод.
  • 1996-98 — голова правління ВАТ «Єнакіївський коксохімічний завод» — директор заводу.
  • 1998—2000 — голова правління, ВАТ «Єнакіївський металургійний завод».
  • 2000—2002 — заступник голови з питань базових галузей промисловості та енергетики, Донецької облдержадміністрації.
  • З 04.2002—05.06 — генеральний директор, ВАТ "Металургійний комбінат «Азовсталь».

Політика

Свою політичну діяльність почав у 2000 році, коли став заступником Віктора Януковича, який тоді очолював Донецьку ОДА[8].

  • Народний депутат України 5-го скликання 04.2006—11.07 від Партії регіонів, № 31 в списку. На час виборів: генеральний директор ВАТ "Металургійний комбінат «Азовсталь», член ПР. Голова підкомітету з питань промислової політики Комітету з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).

З 2006 по 2014 — народний депутат 5, 6 та 7 скликань від «Партії регіонів», останній раз — за округом № 58 (м. Маріуполь Донецької області). З 2002 по 2006 був директором ПрАТ «Азовсталь».

Критика

Фігурант антикорупційного розслідування за фактом податкових зловживань: у 2014 році видання «Тиждень» з'ясувало, що Білий витрачає на освіту сина у Великій Британії більше, ніж офіційно заробляє за рік уся його сім'я[9].

18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського сувернітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.[10]

Нагороди

Примітки

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. ↑ а б Народний депутат України V скликання Білий Олексій Петрович. ВРУ. Процитовано 18.10.2014.[недоступне посилання]
  5. ↑ а б Народний депутат України VI скликання Білий Олексій Петрович. ВРУ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18.10.2014. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б Народний депутат України VII скликання Білий Олексій Петрович. ВРУ. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 18.10.2014.
  7. ↑ а б Народний депутат України VIII скликання Білий Олексій Петрович. ВРУ. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 05.01.2016.
  8. ↑ Білий Олексій Петрович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  9. ↑ Син Олексія Білого навчається у Британії на кошти, не зазначені у декларації | Каталог ФАР | ЧЕСНО. www.chesno.org. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  10. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  11. ↑ Указ Президента України № 543/2011 від 1 травня 2011 року «Про нагородження О.Білого орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 1 травня 2011.
  12. ↑ Указ Президента України № 657/2003 від 15 липня 2003 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня металурга»

Посилання