Момот Олександр Іванович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Момот.

Олександр Іванович Момот
Народився	12 червня 1956(1956-06-12) (69 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	Дніпровський національний університет залізничного транспорту (1978)
Посада	начальник Придніпровської залізниці
Партія	Партія регіонів
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014

Момот Олександр Іванович (нар. 12 червня 1956, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР) — український залізничник, начальник Придніпровської залізниці у 2001–2005, 2010–2012[1] роках і з 2021 року, Народний депутат України 7-го скликання.

Життєпис

1978 року закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту за спеціальністю Електрифікація залізничного транспорту.

У 1990 призначено начальником служби вагонного господарства Придніпровської залізниці.

З 1995 — начальник служби локомотивного господарства, заступник начальника Придніпровської залізниці по локомотивному і вагонному господарству.

З 1998 — перший заступник начальника Придніпровської залізниці.

2000 — призначено на посаду начальника Донецької залізниці[2][3], потім був призначений заступником міністра транспорту України[4][5].

У 2001 — 2005 — начальник Придніпровської залізниці[6][7].

2006 — призначено на посаду помічника генерального директора Укрзалізниці.

З 2007 — директором державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу „Ліски“».

З 14 квітня 2010 року до 27 листопада 2012 року — начальник Придніпровської залізниці[8].

Член Комітету Верховної Ради з питань транспорту і зв'язку.

З грудня 2021 року — начальник Придніпровської залізниці[9].

Нагороди

• подяка Міністерства транспорту України (2003),
• знак «Почесному залізничнику» (1992),
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (1999)[10],
• Почесне звання «Заслужений працівник транспорту Автономної Республіки Крим» (2000)
• Почесна грамота Верховної Ради України (2003),
• Почесне звання «Заслужений працівник транспорту України» (2003)[11],
• Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2004)[12].

Примітки

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 915-р «Про звільнення Момота О.І. з посади начальника Придніпровської залізниці».
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2000 року № 738 «Про призначення Момота О.І. начальником Донецької залізниці».
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2000 року № 1811 «Про звільнення Момота О.І. з посади начальника Донецької залізниці».
4. Указ Президента України від 12 грудня 2000 року № 1330/2000 «Про призначення О. Момота заступником Міністра транспорту України»
5. Указ Президента України від 17 травня 2001 року № 326/2001 «Про звільнення О. Момота з посади заступника Міністра транспорту України»
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2001 року № 537 «Про призначення Момота О.І. начальником Придніпровської залізниці».
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2005 року № 458 «Про звільнення Момота О.І. з посади начальника Придніпровської залізниці».
8. Особлива інформація щодо зміни складу посадових осіб емітента // Придніпровська залізниця.
9. Роман Черніцький представив колективу Придніпровської залізниці нового керівника // Придніпровська залізниця. — 2021. — 3 грудня.
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року № 1365 «Про нагородження працівників залізничного транспорту Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
11. Указ Президента України від 11 лютого 2003 року № 100/2003 «Про відзначення державними нагородами України»
12. Указ Президента України від 31 липня 2004 року № 857/2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників Придніпровської залізниці»

Джерела

• Про призначення Момота О.І.