Самойленко Олександр Степанович

Самойленко Олександр Степанович
Голова
Херсонська обласна рада
з 4 грудня 2020 рік
 
Народження: 17 жовтня 1965(1965-10-17) (59 років)
смт Антонівка Херсонської міської ради Херсонської області
Національність: українець
Країна: СРСР СРСР→Україна Україна
Освіта:
Херсонський сільськогосподарський інститут імені О. Д. Цюрупи
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Університет митної справи та фінансів
Херсонський національний технічний університет
Ступінь: кандидат юридичних наук
Партія: Слуга народу
Нагороди:
Заслужений працівник сфери послуг України
Заслужений працівник сфери послуг України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Самойленко.

Олександр Степанович Самойленко (нар. 17 жовтня 1965(19651017), смт Антонівка, Херсонської міської ради,Херсонської області) — український політичний діяч, заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації, Голова Херсонської обласної ради з 4 грудня 2020 року[1] кандидат юридичних наук, 2021 року[2].

Життєпис

Народився 17 жовтня 1965(19651017) у смт Антонівка, Херсонської міської ради, Херсонської області в українській сім'ї.[джерело?]

Батько — Степан Миколайович Самойленко (нар. 15 квітня 1923(19230415) року, м. Одеса — 7 травня 1966(19660507) м.Херсон). З 1941 по 1945 роки — військовий розвідник, в складі 295 Херсонської стрілецької дивізії[ru], тричі кавалер ордена «Червоної зірки», повний кавалер ордена « Вітчизняної війни». Отримав медалі За «відвагу» та « За бойові заслуги» і ще більше як 20 державних нагород.[джерело?]

Мати — Ганна Гаврилівна Самойленко (нар. 15 вересня 1927(19270915) року, село Іванківці Городоцького району, Хмельницької області — 11 грудня 1994(19941211) року, похована у м.Херсон).[джерело?]

Сестра — Неля Іванівна Михайленко (нар. 27 квітня 1950(19500427) року, село Турчинці Городоцького району, Хмельницької області) в даний час на пенсії, проживає в м.Херсон.[джерело?]

Сім'я

Дружина — Наталія Борисівна Шейко (нар. 15 квітня 1982(19820415) року, смт Тересва Тячівський району, Закарпатської області) — нині працює директоркою на підприємстві «Центральний ринок» Херсонської обласної спілки споживчих товариств. Олександр Самойленко має 3-ьох дітей: донька — Олександра (нар. 2003 року), сини Марк (нар. 2009 року) і Філіп (нар. 2013 року).[джерело?]

Освіта

У 1982 році вступив до Херсонського сільськогосподарського інституту імені О. Д. Цюрупи на факультет « Гідромеліорація».[джерело?]

У період з 1983 по 1985 роки проходив службу в лавах Збройних Сил СРСР.[джерело?]

У 2007 році закінчив заочно Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, «Правознавство», юрист.[джерело?]

У 2020 році в Університеті митної справи та фінансів захистив дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.[джерело?]

У 2021 році закінчив Херсонський національний технічний університет, «Публічне управління та адміністрування».

Трудова діяльність

У 1992 році розпочав службу в органах внутрішніх справ УМВС України в Херсонській області.[джерело?]

У 2009 році залишив лави органів внутрішніх справ у званні полковника ГУ УМВС України в Херсонській області, м. Херсон.[джерело?]

1 вересня 2020 — грудень 2020 року — заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації з питань соціальної та гуманітарної політики.[джерело?]

У жовтні 2020 обраний депутатом Херсонської обласної ради від партії «Слуга народу».[джерело?]

З 4 грудня 2020 року — голова Херсонської обласної ради.[джерело?]

Політична діяльність

У грудні 2020 року був обраний депутатом Херсонської обласної ради від партії «Слуга народу».[джерело?]

Нагороди та звання

Примітки

  1. ↑ Головою Херсонської обласної ради обрано Олександра Самойленка. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
  2. ↑ Олександр Степанович(кандидат наук)
  3. ↑ Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  4. ↑ Олександр Самойленко та Юрій Соболевський удостоєні відзнаками «Козацтва Нової України» [Архівовано 2021-12-08 у Wayback Machine.], відзнака «Козацтва Нової України»

Джерела