|
Козицький Максим Зіновійович
Максим Зіновійович Козицький (нар. 19 лютого 1981, Миколаїв, Львівська область, УРСР) — український підприємець і політик, голова Львівської обладміністрації з 5 лютого 2020 року[1]. Голова Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад при президентові України[2]. Депутат Львівської обласної ради 8 скликання від партії «Слуга народу»[3]. БіографіяНародився 19 лютого 1981 у Миколаєві на Львівщині[4]. Закінчив Миколаївську середню школу № 1 Львівської області. У 1998—2004 роках навчався у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького на хірурга[5]. З серпня 2004 по лютий 2006 року — лікар-інтерн з хірургії Інтернатури ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У 2006 році здобув ступінь магістра медицини з лікувальної справи у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. З лютого по грудень 2006 року тимчасово не працював. З січня по вересень 2007 року — заступник директора ТОВ «Укрмедресурс». Другу освіту отримав у Києво-Могилянській академії (менеджмент організацій, магістр, 2007) та у Львівському національному університеті імені Івана Франка (облік і аудит, спеціаліст з обліку і аудиту, 2007). У вересні 2007 — травні 2009 року — лікар-методист Львівського обласного центру здоров'я. У вересні 2007 — листопаді 2010 року — член спостережної ради ТОВ «Укрнафтогазінвест». У листопаді 2010 — червні 2014 року — заступник генерального директора із загальних питань ТОВ «Укрнафтогазінвест». У грудні 2009 — червні 2014 року — генеральний директор, заступник генерального директора ТОВ «Прикарпатська енергетична компанія» за сумісництвом. У червні 2014 — жовтні 2016 року — заступник генерального директора ТОВ «Прикарпатська енергетична компанія». У жовтні 2016 — січні 2020 року — директор ТОВ «Еко-Оптіма»[5]. 2012 року компанія отримала кредит від банку ЄБРР на 13,3 млн євро для розвитку енергетичного бізнесу[4]. 2013 року компанія отримала інший кредит від Європейського банку реконструкцій та розвитку для придбання двох турбін Vestas. Політика2015 — балотувався до Львівської облради від партії «Самопоміч», до ради не пройшов[6]. 2019 року був кандидатом на посаду голови ЛОДА. 27 грудня 2019 Козицького було узгоджено Урядом України на посаду голови ЛОДА, де він замінив Маркіяна Мальського[7]. З 5 лютого 2020 року — голова Львівської обласної адміністрації. Голова Львівської обласної організації партії «Слуга народу»[8]. Очолив список партії «Слуга народу» на виборах до Львівської обласної ради[9]. Голова Львівської ОДА2020 рікМайже відразу після призначення на посаду голови Львівської обласної адміністрації Максим Козицький координував роботу з протидії пандемії COVID-19 у регіоні. У березні 2020 року з ініціативи ЛОДА лікарям, які були задіяні в наданні допомоги пацієнтам з підозрою на коронавірус, виплатили додаткові кошти[10]. Того ж місяця Максим Козицький закликав підприємців, депутатів та меценатів долучитися до збору коштів для закупівлі засобів обладнання для медичних установ для протидії епідемії коронавірусу[11]. Наступного місяця Максим Козицький віддав свою зарплату на благодійність: за зібрані в ЛОДА кошти закупили захисні костюми для медиків[12]. Незважаючи на поширення COVID-19 та карантинні обмеження у 2020 році на Львівщині тривали масштабні ремонти доріг. З усіх джерел фінансування вдалось залучити рекордні 4,5 млрд грн, за які було відновлено 528 км автодоріг[13]. У рамках програми «Велике будівництво» збудували або реконструювали 13 соціальних об’єктів, зокрема 5 дитячих садків, 5 шкіл та 3 спортивних об’єкти. На реалізацію завершених об’єктів витратили 197,1 млн грн. З них 151,2 млн грн — фінансування з Державного фонду регіонального розвитку. Решта — 45,9 млн грн — кошти з бюджетів органів місцевого самоврядування[14][15]. Зокрема, була завершена тривала реконструкція стадіону СКІФ Львівського державного університету фізичної культури, який був недобудований в рамках державної програми Євро-2012[16]. У грудні після реконструкції відбулося відкриття корпусів поліклінічного та радіологічного відділень Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру[17]. 2021 рікУпродовж 2021 року Львівська обласна державна адміністрація завершила низку проєктів з реконструкції медичних закладів. Зокрема, у квітні у львівському Охматдит відкрили палати підвищеного комфорту із затишним ремонтом, кухонними куточками із санвузлом та всіма умовами для спільного перебування дитини з батьками[18]. У травні почало працювати нове приймальне відділення Червоноградської лікарні. Тут збудували новий адміністративний корпус, естакади для автомобілів, замінили покрівлю та закупили медичне обладнання в межах програми «Велике будівництво»[19]. У липні у Великому Любіні запрацювала нова філія Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина». Комплекс будували 12 років, залучивши 95 млн грн з державного бюджету. Одночасно тут можуть перебувати 150 пацієнтів. Центр на практиці впроваджує досвід австрійських реабілітаційних установ[20]. Із 1 жовтня 2021 року на Львівщині відновили аеромедичну евакуацію. На аеродром «Черляни» прилетів гвинтокрил Національної поліції, яким транспортують хворих у лікарні. На цей проєкт із державного бюджщету виділили близько 15 мільйонів гривень[21]. Завершили реконструкцію Львівського обласного клінічного перинатального центру, яка тривала з 2013 року. У липні почало працювати гінекологічне відділення центру[22][23], а в листопаді — відділення постінтенсивного догляду новонароджених та виходжування недоношених дітей. Реконструкція відбувалась коштом державного та обласного бюджетів[24]. У квітні 2024 року в укритті Львівського обласного перинатального центру відкрили пологовий зал, операційну, палати інтенсивної терапії: все необхідне для того, аби жінки могли спокійно народити дитину. Площа підземного пологового відділення становить 700 м2. На його облаштування витратили понад 16,4 млн грн. Львівський обласний клінічний перинатальний центр на даний час перший в Україні за кількістю наданої медичної допомоги при пологах[25][26]. Окрім того, у Львівській області з квітня 2020 року по листопад 2021 року завершено 34 амбулаторії — 32 з яких новозбудовані, ще одна реконструйована та одна відремонтована[27]. Крім інвестицій у медичні заклади, у 2021 році обласна влада продовжувала розвиток безпекової та транспортної інфраструктури. В березні з ініціативи ЛОДА в області запрацювала програма «Безпечна Львівщина» — інструмент, завдяки якому після повномасштабного вторгнення сотні мільйонів гривень було швидко перераховано за запитами військових частин на потреби захисників[28]. У 2021 році завершилась модернізація Львівського військового ліцею імені Героїв Крут закладі відремонтували спортивні зали, смугу перешкод і створили унікальне поле для командно-тактичних ігор. Оновлено територію: замість зарослих руїн з’явилися сучасні спортивні майданчики, новий асфальт і ландшафтний дизайн. У навчальному корпусі обладнали понад десять сучасних аудиторій із мультимедійними комплектами та новими меблями відповідно до стандартів «Нової української школи»[29]. У вересні того ж року після ремонту відкрили для проїзду один із найдовших мостів у Західній Україні, який перебував в аварійному стані з 2008 року. Міст у Стрийському районі, який з’єднував трасу Київ —Чоп із селищем Східниця, зруйнувала повінь. Відтоді він перебував в аварійному стані, а люди пересувались по тимчасовому. Місцеві мешканці на його відновлення чекали 14 років[30]. 2022 рікЗ початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Львівщина стала місцем, де знайшли притулок сотні тисяч українців, яким довелось залишити свої домівки. Створена на базі ЛОДА Львівська обласна військова адміністрація у співпраці з волонтерами та місцевими громадами координувала поселення та розподіл гуманітарної допомоги для внутрішньо переміщених осіб. Вже через день після початку вторгнення у Львові на «Арені Львів» розгорнули центр для тимчасово переміщених осіб. Також почали працювали сім центрів розподілу гуманітарної допомоги у Львові[31]. Внутрішньо переміщених осіб забезпечували місцями для проживання у гуртожитках, школах, медичних та адміністративних закладах, у релігійних громадах. Згодом центри допомоги переселенцям створили у кожному районі області[32]. У лютому для швидшої евакуації біженців та іноземців на Львівщині відкрили додаткові піші переходи на україно-польському кордоні — у пунктах пропуску «Краківець», «Смільниця», «Грушів», «Нижанковичі − Мальховіце» та «Варяж − Усьмеж»[33]. Львівщина з перших днів вторгнення стала лідером в релокації бізнесу — станом на 31 травня 2022 року у Львівську область переїхали 147 підприємств з інших регіонів, 90 з них уже запрацювали й створили понад 4 тисячі робочих місць[34]. Сформована з ініціативи Максима Козицького робоча група з пошуку об'єктів, право власності на які належить Російській Федерації та її резидентам, виявила на Львівщині понад 200 таких підприємств. Опрацьований список підприємств надіслали в РНБО для реагування[35]. У Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі відкрили клініку дитячої онкології та трансплантації кісткового мозку. Клініка з трансплантації кісткового мозку входить в державний пілотний проєкт, що забезпечує безкоштовне хірургічне втручання та лікування для пацієнтів. Такі операції коштують від 2 до 2,5 млн грн. Як зазначив на відкритті голова Львівської ОДА Максим Козицький, бюджет, наданий спонсорами, становить 450 тисяч євро. 8 млн грн виділили з обласного бюджету та 14,6 млн грн – з державного бюджету[36]. 2023 рік10 березня 2023 року відбулася передача десяти авто, які завершили ініціативу Максима Козицького «1000 автомобілів свободи». За 10 місяців спільними силами, волонтерів, організацій та бізнесів зі всього світу вдалось передати 1000 машин на передову для військовослужбовців, рятувальників та медиків[37]. У квітні 2023 року у місті Винники біля Львова відкрили першу чергу Національного центру протезування та реабілітації Superhumans Center[38]. Superhumans Center був заснований за ініціативи українського підприємця Андрія Ставніцера, за сприяння ЛОВА та за сприяння МОЗ України. У наглядову раду Superhumans входить Перша леді України Олена Зеленська. Це комплексний медзаклад, де протезують та реабілітують пацієнтів. У першу чергу тих, хто отримав травми внаслідок російської агресії[39]. У червні 2024 року почав працювати повний комплекс Superhumans. Тут працює понад 60 медичних спеціалістів. Щороку центр може приймати близько 3 тисяч пацієнтів На будівництво та роботу Superhumans було залучено понад 50 мільйонів доларів переважно іноземних інвестицій[40]. До 2023 року на Львівщині у рамках програми «Доступна медицина» відкрили 43 новозбудовані амбулаторії сімейнної медицини. Сорок третім медичним закладом стала амбулаторія у селі Біличі Старосамбірської громади. Вона забезпечує обслуговування жителів трьох сіл загальною кількістю – понад 2000 мешканців. У 2023 році Львівщина доєдналась до програми «Пліч-о-пліч» з відбудови знищених помешкань у Херсонській області. Будівельні бригади із Львівщини працювати у трьох громадах Херсонщини. На відновлення 300 об'єктів виділили 10 млн грн[41]. У липні завершилась реконструкція Військового ліцею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Червонограді. Тут замінили покрівлю, вікна, інженерні мережі, провели внутрішні оздоблювальні роботи, утеплили фасад, встановили системи оповіщення, пожежогасіння, провели інтернет[42]. Ліцей отримав ліцензію на навчання 400 осіб. Він надає повну загальну середню освіту та забезпечує поглиблену допрофесійну підготовку для подальшого навчання у вищих військових навчальних закладах України[43]. У липні 2023 року Максим Козицький своїм наказом створив спроможну медичну мережу госпітального округу Львівської області. До Львівського госпітального округу включили 37 лікарень, з них 9 медичних закладів – надкластерні, 7 – кластерні і 21 – загальні[44]. У 2024 році на базі кластерних лікарень у кожному районі Львівщини відкрили реабілітаційні відділення з центрами психологічного здоров’я[45]. У жовтні 2023 року Львівщина отримала вогневі групи для збиття російських дронів-камікадзе. За координації Максима Козицького Повітряному командуванню «Захід» Повітряних сил ЗСУ передали обладнання для перших 30 мобільних вогневих груп. У кожну групу входить машина, оснащена тепловізорами, приладами нічного бачення, лазерними вказівниками, ліхтарями, прицілами, планшетами та зброєю для збиття ударних безпілотників[46]. Того ж місяця Максим Козицький своїм розпорядженням обмежив здійснення непершочергових видатків з місцевих бюджетів Львівщини та скасував 22 закупівлі. Згідно з розпорядженням, на час дії воєнного стану в області з місцевих бюджетів фінансуватимуть лише пріоритетні напрямки[47]. 15 жовтня вперше за 18 років було відновлено залізничне сполучення між Львовом і Варшавою у форматі пересадки на станції Рава-Руська. Потяг зупиняється в Любліні, а дістатися до Варшави тепер можна також із Івано-Франківська, Стрия, Коломиї, Калуша, Моршина, Брюховичів та Жовкви[48]. У листопаді 2024 року «Укрзалізниця» запустила на цьому маршруті другу пару поїздів, додавши можливість подорожі до Чернівців через Тернопіль, Чортків і Заліщики. На відрізку Варшава – Рава-Руська курсує польський PKP Intercity, а на маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці — сучасний дизель-поїзд ДПКр-3 українського виробництва[49]. Наприкінці року Львівщина стала першою областю в Україні, де у приміських та міжміських автобусах на всіх напрямках запрацювала безготівкова оплата за проїзд. На впровадження е-квитка у Львівській області не витратили жодної копійки — ні з державного, ні з обласного, ні з місцевих бюджетів. Близько 40 млн гривень на втілення проєкту скерував інвестор — «Смарт-ТикетТехнолоджи»[50]. 2024 рікНа початку 2024 року Львівщина першою в Україні завершила процес декомунізації громадського простору. У громадах Львівської області демонтували 312 радянських пам’яток, зокрема монументи радянським воїнам, обеліски, фігури колгоспниць і «скорботних матерів». Найбільше таких пам’яток було виявлено у Львівському (78), Червоноградському (62) і Золочівському (51) районах. Останнім демонтованим об’єктом став монумент у селі Кустин, що зображував жінку з мечем і був присвячений загиблим під час «великої вітчизняної війни»[51]. У 2024 році обласна військова адміністрація під керівництвом Максима Козицького продовжувала спрямовувати основні зусилля на підтримку Сил оборони України. Разом з тим упродовж року на Львівщині вдалось реалізувати низку проєктів в сферах освіти медицини, культури та енергетики. Зокрема, Львівщина стала першою в Україні за розвитком мережі навчально-практичних центрів з підготовки фахівці робітничих професій. Станом на лютий 2024 року на Львівщині працювали 45 сучасних НПЦ[52]. У червні на Львівщині запустили серійне виробництво вагонів-бункерів для транспортування зерна та інших сипких харчових вантажів залізницею. Кожен елемент цих вагонів виготовлений в Україні[53]. Із липня 2024 року у Львові почала повноцінно працювати Університетська лікарня (філія Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького), створена на базі залізничної лікарні. Лікарня надає амбулаторні, діагностичні та стаціонарні послуги. За перший місяць роботи лікарня уклала 3500 декларацій із пацієнтами, амбулаторно обслужила 6500 осіб і прооперувала понад 100 хворих. З 280 ліжок стаціонарних відділень заповнені 215, а загалом працюють 10 стаціонарних відділень і 22 структурних підрозділи[54]. У серпні 2024 року у Львові відкрили музей українського художника Володимира Патика. У музеї зберігатиметься понад 100 графічних творів, ескізів, архівів та особистих речей Володимира Патика, які передала дружина митця Романна Патик. Влада Львівщини надала музеєві приміщення[55]. Також у серпні 2024 року Львівщина передала військовим 10-тисячний дрон у межах проєкту «Пташки Перемоги». Подія зафіксована як рекорд України — найбільша передача дронів нашим оборонцям у межах одного проєкту і з однієї області. Благодійний проєкт «Пташки Перемоги» втілюють під патронатом начальника Львівської ОВА Максима Козицького. Засновники — голова ГО «Добро.Дій» Ігор Дулин та Олександр Тіщенко[56]. У вересні 2024 в селі Орів Дрогобицького району почала роботу вітрова електростанція, здатна покрити близько 5% споживання електроенергії всієї області. Загальна вартість проєкту 75 млн євро. Це спільний проєкт української компанії «Еко-Оптіма» та чеської MND. Будівництво вітрової електростанції розпочалося у вересні 2021 року і мало завершитися у серпні наступного року, проте затрималось через російську агресію. Діяльність Орівської ВЕС забезпечує електроенергією понад 45 000 домогосподарств[57][58]. Того ж місяці, під час чергового засідання Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України Максима Козицького обрали новим головою Палати[59]. Окрім того, Максим Козицький під час робочого візиту до Італії отримав міжнародну премію «Кассіно– місто за мир» від громади італійської комуни Кассіно. Начальник Львівської ОВА взяв участь у Міжнародній конференції омбудсменів, під час якої значну увагу приділили питанню російсько-української війни[60]. 21 грудня 2024 року на Львівщині почав працювати автомобільний пункт пропуску «Нижанковичі — Мальховичі», який обслуговує легкові автомобілі, автобуси та вантажівки до 3,5 тонн. Він має пропускну спроможність до 4 тисяч автівок і 100 автобусів на добу в обох напрямках. Пункт забезпечений шістьма смугами для в’їзду в Україну та чотирма для виїзду[61] У 2024 році за кошти обласного бюджету тривали ремонтні роботи у Львівській обласній психіатричній лікарні. Відновили приймальне, лікувально-діагностичне, реанімаційне відділення та клініко-діагностичну лабораторію. У 2025 році з ініціативи Максима Козицького лікарня отримає з державного бюджету 200 млн грн на ремонт палатного фонду[62]. У грудні 2024 року Львівщина завершила впровадження системи електронного документообігу в комунальних закладах обласного підпорядкування. Впровадження системи електронного документообігу «Megapolis.DocNet», охопило 59 комунальних підприємств, установ та закладів Львівщини. Ця система забезпечує значне прискорення документообігу. Крім того, усі документи зберігаються в надійному цифровому середовищі, що мінімізує ризики втрати або пошкодження інформації[63]. У 2024 році Львівщина повністю завершила формування мережі Дія.Центрів та Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). В області працює 60 ЦНАПів та 13 Дія.Центрів (ЦНАПи з розширеною лінійкою послуг). Тепер у кожній з 73 громад області мешканці можуть отримати необхідні адміністративні послуги. Останній, 13-й Дія.Центр, у листопаді 2024 р. відкрився у селищі Івано-Франкове на Яворівщині[64]. Сім'яБатько Зіновій Козицький — відомий бізнесмен, власник львівського муніципального велопрокату NextBike та групи газовидобувних компаній. Мати — Таміла. Брат — Степан Козицький. Дружина — Оксана Іванівна Козицька, подружжя виховує двох дітей: сина Зіновія (пом. 2024)[65][66] й дочку Софію[67]. Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
