|
Патик Володимир Йосипович
Володимир Йосипович Патик (9 жовтня 1926, Чорний Острів, Бібрський повіт, Львівське воєводство, Польща — 28 серпня 2016, Львів, Україна) — український живописець, пейзажист, майстер натюрморту. Член Спілки художників України з 1958 року, Заслужений художник України (1996), лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1999), Народний художник України (2006). Почесний громадянин Львова[3]. ЖиттєписНародився в селі Чорний Острів Бібрського повіту, Львівського воєводства, тоді Польська Республіка. Навчався в художньо-промисловій школі. В 1953 році закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі — Роман Сельський, Микола Федюк і Йосип Бокшай). Володимир Патик об'їздив майже всю Україну, бував у Карпатах, далеко на Півночі Росії, в Мурманську, малював на Сибіру, в Балтійських країнах, Середній Азії — і всюди митця захоплювала краса природи, люди та їхні заняття. Таким чином вироблялася власна живописна манера Патика, його особливий, темпераментний почерк. Митець вдавався до контрастів червоного й зеленого, оранжево-жовтого й синьо-фіолетового, червоного й білого, до різноманітних технічних засобів — мозаїки, фрески, найбільше — до олійного живопису, пастелі, різних графічних засобів. Від 1990-х років головну формотворчу роль у мистецькій манері майстра відігравав чистий колір, що підвищує емоційну активність картини та підкреслює декоративне вирішення композиції. Володимирові Патику близькі українська ікона і тосканські примітиви, равенські мозаїки і живописці італійського проторенесансу. У 1996 році Володимиру Йосиповичу було присвоєно почесне звання Заслуженого художника України, а в 1999 році Шевченківську премію за серію робіт «Земля Шевченка» й твори останніх років. У 2006 році, своє 80-тиліття, художник відзначив у Національному музеї під час експонування власної виставки. Живопис написаний у 2008 році був для митця головнішим. Адже за словами автора: «За моє творче життя вимальовано 500—600 кг фарби, замальовано 1875 м полотна й зрисовано 1,5 тонни паперу…І зараз я живу з повним відчуттям смаку до праці, до життя, до кохання, з незаземленими мріями… і не визнаю паспортного віку»[4]. 2 листопада 2009 року Президент України Віктор Ющенко, за визначний особистий внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність та високий професіоналізм, нагородив народного художника України Володимира Патика орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня[5]. У 2009 році у львівській галереї «Зелена канапа» відбулася персональна виставка Володимира Патика — «Роботи, яких Ви раніше не бачили».[4] У 2010 році відбулася ще одна виставка творів митця під назвою: «Було колись — на Україні…». На виставці були представлені малюнки та пастелі з натури Володимира Патика, створені протягом 1970—1980 років, самовіддано фіксуючи образ зникаючої мальовничої України від Криму до Карпат[6]. 28 серпня 2016 року, один з найвидатніших митців в українському малярстві другої половини XX століття, яскравий представник галицької школи живопису, Народний художник України Володимир Йосипович Патик відійшов у вічність[7]. Поховали митця 30 серпня 2016 року в родинному гробівці на Личаківському цвинтарі (поле № 69) у Львові[8].  На 9 вересня 2016 року було заплановано відкриття його персональної виставки з нагоди 90-ліття митця[9]. 23 серпня, у Львові, на вулиці Матейка, 4 відкрили музей українського художника, дослідника української історії та етнографії Володимира Патика.[10][11] Твори
Примітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
