|
Східниця
Схі́дниця — селище у Львівській області України. Адміністративний центр Східницької селищної громади, Дрогобицького району. Бальнеологічний курорт національного значення імені Омеляна Стоцького. Розташоване у Дрогобицькій агломерації, за 10 км на південний захід від міста Борислав. Славиться своїми мінеральними водами. ІсторіяНа місці сучасної Східниці у часи Київської Русі існувало поселення «Золота Баня». Недалеко від нього стояла фортеця Тустань.  Під час нападу орд хана Батия Золота Баня була зруйнована (як і фортеця Тустань з навколишніми селами). Люди, які після цього залишилися живими, з часом почали сходитися у долину річки Стрий, заснувавши тут поселення — Східницю, яка від цього «сходження» отримала свою назву. Однак краєзнавець Ярослав Ольховий повідомив про існування версії про те, що топонім Східниця походить від гідроніма Східничанка — тобто, місцевого «бурхливого потоку». Від так назва річки витлумачується досить просто: кам'янисті уступи уздовж течії нагадують «східці», що зумовлено геологічною будовою дна річки. Вперше Східниця згадується у документах XIV століття. Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місцеві селяни під проводом селянина Габруха спалили обійстя місцевого поміщика, почистивши попередньо комори. Повідомляють, що ватажок селян загинув 1648 року, а непокірних селян карав шляхтич Самуель Цебровський, який на той час володів Східницею. Східницький замок аж до XVIII століття служив фортецею. Один із таких підгірських замків описав Іван Франко в оповіданні «Татарські напади на Підгір'я». Після Першого поділу Речі Посполитої Східниця відійшла до імперії Габсбургів (з 1804 року Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини). У ті часи вона належала до Дрогобицького дистриктуСамбірського округу (циркула). У період ЗУНР поселення входило у склад Дрогобицького повіту Самбірської військової округи Львівської військової області. У 1920 р, з приходом Польщі, село увійшло до Дрогобицького повіту Львівського воєводства. 1 серпня 1934 р. в Дрогобицькому повіті було створено ґміну Східниця з центром у с. Східниця. У склад ґміни входила лише сільська громада Східниця[2]. За часів УРСР, станом на 01 вересня 1940 р. село Східниця належало до Бориславської міської ради Дрогобицького району Дрогобицької області. У період нацистської окупації під час Другої світової війни, зі серпня 1941 р. по серпень 1944 р. селище утворювало волость (нім. Landgemeinde) Східниця окружного староства Дрогобич (нім. Kreishauptmannschaft Drohobycz)[3] дистрикту Галичина Генерал-губернаторства для окупованих польських земель. У 1946 р. - селище Східниця Бориславської міської ради Дрогобицького району Дрогобицької області[4]. Вже тоді Борислав був містом обласного підпорядкування. Пізніше Бориславську міську раду, разом з іншими містами обласного підпорядкування виключили зі складу району. Східницю з ним. Після чергової адміністративно-територіальної реформи, що відбулась у 2020 р., селище міського типу Східниця стало центром громади Дрогобицького району Львівської області. У 2024 р. статус селище міського типу було змінено на селище. Відкриття нафтиУ 1858 році у Східниці було відкрито нафту тож почалася промислова розробка родовища. Наприкінці XIX ст. тут діяло близько 400 свердловин, і Східниця посіла перше місце за обсягами видобутку нафти в Галичині (лише в першій чверті ХХ ст. вона поступилася Бориславу й Биткову). Тут працювали підприємці з Німеччини, Великої Британії, Бельгії, Франції та США. У 1898 році з 373-х свердловин добуто понад 168 тис. тонн нафти. У 1890-х роках Східниця займала перше місце з видобутку нафти в Галичині, в 1930-х роках — третє (після Борислава і Биткова); за 1886—1935 рр. у Східниці видобуто 2,15 млн тонн нафти. У 1872 р. у Східниці було пробурено механічним способом першу свердловину для видобутку нафти. Із 1896 р. відбувається промисловий видобуток природного супутнього нафтового газу.  Відкриття мінеральної води У 1956–1973 рр. місцевий пенсіонер Омелян Стоцький відкрив у Східниці великі поклади мінеральної води «Нафтуся». 9 січня 1976 р. селище Східницю було визнано Всесоюзним курортом. У 2005 році цей титул було замінено на «Всеукраїнський курорт імені Омеляна Стоцького». 15 серпня 2014 р. у смт. Східниці на фасаді будинку де проживав Омелян Стоцький відбулося урочисте відкриття та освячення пам'ятної гранітної таблиці. Де вказано: «В цьому будинку з 1945 по 1979 рр. проживав з родиною першовідкривач Східницького родовища мінеральних вод Омелян Стоцький». В селищі працює музей Омельяна Стоцького (лектор Мазур Микола Іванович)  Поблизу Східниці, в урочищі Бухів, на висоті 668,9 м розташована Східницька вітрова електростанція, яка була зведена в 1997 році. Дуже цікавою є кримінальна історія Східниці. Будучи одним із найвіддаленіших центрів добування ропи, Східниця привертала увагу сотні відомих фінансових аферистів імперії Габсбургів, організованих злочинних груп та стала колискою для формування власного кримінального світу зосередженого довкола «чорного золота».[5] ГеографіяСхідниця розташована у розлогій долині на березі невеликої гірської річки Східничанка, на висоті 520—650 м над рівнем моря, за 21 км від районного центру міста Дрогобич. Гори навколо селища сягають висоти 828 м (г. Масловець). Площа селища становить 6,96 км². КліматПротягом століть у Східниці сформувався свій мікроклімат: так, зима тут м'яка, з частими відлигами; літо тепле з чергуванням сонячної та хмарної погоди. Середня температура січня −3,4 °C, липня +19 °C. Середньорічна кількість опадів — 774 мм на рік. Найбільша кількість опадів випадає в червні, у середньому 106 мм.
УрбанонімиСтаном на січень 2024 року у Східниці є 33 урбаноніми У списку вулиці подані за алфавітом. Назви вулиць на честь людей відсортовані за прізвищем і подаються у форматі Прізвище Ім'я і/або Посада. Якщо вулиця названа за цілісним псевдонімом або прізвиськом, то сортування відбувається за першою літерою псевдоніма або прізвиська (бо псевдоніми не можна скорочувати), тобто Данила Галицького — на літеру Д, Лесі Українки — на літеру Л.
НаселенняУ 1787 році у Східниці було 65 дворів, 2 корчми, млин і кузня, у 1820 році — 71 двір, 3 корчми, 2 млини і лісництво. У 1868 р. — 77, а у 1880—125 дворів, де проживало 867 людей. У селі діяв тартак на 8 кінських сил, де щорічно переробляли 1540 м3 деревини. Чисельність постійного населення, станом на 2022 року — 2 250 особи. Динаміка населення Східниці[10][11]  МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:
У селищі поширені такі прізвища: Журавчак Східницьке родовище мінеральних вод У Східницькому родовищі мінеральних вод сьогодні налічується 38 джерел і 17 свердловин з різним хімічним складом мінеральної води. Для відвідувачів сьогодні доступні води з 10 джерел і трьох свердловин. У родовищі, зосередженому здебільшого у селищі та на схилах прилеглих гір, що входять до складу Національного природного парку «Сколівські Бескиди», є мінеральні води «Нафтуся» чотирьох типів:
Також є джерело з мінеральною водою типу «Боржомі». Бальнеологічний курортСхідниця — це бальнеологічний курорт, місце для безпечного відпочинку, відновлення здоров'я, лікування природними мінеральними водами. Послуги тимчасового проживання надають готелі різного класу, зокрема чотиризірковий СПА готель «Респект», а також приватні садиби.[13] Східницьке нафтове родовище На території Східниці розташована Східницька ділянка Східницького нафтового родовища. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один з них також літологічно обмежений. Режим Покладів пружний, розчиненого газу та гравітаційний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1: нафти — 3812 тис. т; розчиненого газу — 407 млн м³. Густина дегазованої нафти — 826—874 кг/м³. Вміст сірки у нафті — до 0,26 мас.%. СпортУ чемпіонаті Львівської області з футболу виступає команда СК «Східниця». Вона проводить домашні ігри на стадіоні «Нафтовик». Видатні людиУродженці:
Пов'язані зі Східницею:
Галерея
Примітки
Література
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png)
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
