Сердюк Зиновій Тимофійович

Сердюк Зиновій Тимофійович
Народився	2 (15) листопада 1903[1]  Арбузинка, Костянтинівська волость^[d], Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	8 серпня 1982(1982-08-08)[1] (78 років)  Москва, СРСР
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	Російська імперія  Російська республіка  УНР  Українська Держава  Українська РСР  СРСР
Діяльність	політик
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС^[d] і Академія праці і соціальних відносин^[d]
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Військове звання	Генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Зино́вій Тимофі́йович Сердю́к (2 (15) листопада 1903 , Арбузинка, Костянтинівська волость^[d], Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія  — 8 серпня 1982(1982-08-08) , Москва ) — український радянський партійний і державний діяч. Герой Соціалістичної Праці (1963). Член ЦК КП(б)У (1938—1954). Кандидат у члени Оргбюро ЦК КП(б)У (травень 1940 — січень 1949). Член Оргбюро ЦК КП(б)У (січень 1949 — вересень 1952). Кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У (січень 1949 — березень 1954). Перший секретар ЦК КП Молдавії (лютий 1954 — травень 1961). Член Бюро ЦК КП Молдавії (лютий 1954 — травень 1961). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) (1939—1956). Член ЦК КПРС (1956—1966). Депутат Верховної Ради СРСР 1–6-го скликань (1941—1966). Депутат Верховної Ради УРСР 1, 2 та 3-го скликань.

Біографія

Народився 15 листопада 1903(19031115) року в родині українського селянина-бідняка, чорнороба на залізниці в селі Арбузинка, тепер Миколаївська область, Україна.

Трудову діяльність розпочав у квітні — листопаді 1917 року робітником-ремонтником дільниці Південно-Західній залізниці на станції Сортувальна в місті Одесі. У листопаді 1917 — травні 1918 року — проживав у рідному селі Арбузинці. У травні 1918 — жовтні 1920 року — чорнороб контори залізничної дільниці на станції Кавуни Південно-Західній залізниці.

У листопаді 1920 — лютому 1922 року — сільськогосподарський робітник господарства «Акмечетка» в селі Ак-Мечеть Одеської губернії. У лютому 1922 — жовтні 1923 року — сільськогосподарський робітник радгоспу «Ульяновка» Одеської губернії. У 1923 році вступив до комсомолу.

У листопаді 1923 — серпні 1926 року — робітник, голова робітничого комітету Одеської Спілки комунальників, секретар комсомольської організації водопідйомного заводу Одеського комунального відділу.

Член РКП(б) з липня 1925 року.

У вересні 1926 — жовтні 1927 року — голова Янівського районного комітету професійної Спілки сільськогосподарських робітників Одеського округу. У жовтні 1927 — серпні 1929 року — інспектор Одеського окружного відділу праці.

У вересні 1929 — лютому 1931 року — слухач Вищої школи профспілкового руху при ВЦРПС у Москві.

У лютому 1931 — травні 1932 року — відповідальний інструктор, завідувач сектору ЦК Спілки робітників тваринницьких радгоспів. У травні 1932 — жовтні 1933 року — заступник голови, у жовтні 1933 — жовтні 1934 року — голова Октябрської районної ради професійних спілок міста Москви.

У листопаді 1934 — жовтні 1935 року — помічник з політичної частини капітана криголаму «Русанов» Головного управління Північного морського шляху. У жовтні 1935 — вересні 1936 року — заступник начальника політичного відділу Архангельського управління Головного управління Північного морського шляху при РНК СРСР.

У вересні 1936 — вересні 1937 року — секретар партійного комітету ВКП(б) Державного ордена Леніна Великого академічного театру у Москві. У жовтні 1937 — січні 1938 року — 3-й секретар Свердловського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У січні 1938 переведений в Україну: у січні — квітні 1938 року — інструктор, заступник завідувача відділу керівних партійних органів ЦК КП(б)У.

27 квітня 1938 — 29 травня 1938 року — виконувач обов'язків 3-го секретаря Київського обласного комітету КП(б)У.

27 травня 1938 — 19 травня 1939 року — 2-й секретар Київського міського комітету КП(б)У.

3 лютого 1939 — вересень 1941 року — 2-й секретар Київського обласного комітету КП(б)У.

З початком Німецько-радянської війни — на партійній роботі у РСЧА: член Військових рад 5-ї (1941), 21-ї (1941—1942) і 64-ї (7-ї гвардійської) (1942—1943) армій.

У жовтні 1943 — березні 1947 року — 2-й секретар Київського обласного комітету КП(б)У.

22 березня 1947 — 5 лютого 1949 року — 1-й секретар Київського обласного комітету КП(б)У.

28 січня 1949 — травень 1952 року — секретар ЦК КП(б)У. У вересні 1951 — березні 1952 року — слухач Курсів керівних працівників при ЦК ВКП(б) у Москві.

4 квітня 1952 — 9 лютого 1954 року — 1-й секретар Львівського обласного комітету КПУ.

6 лютого 1954 року призначений 1-м секретарем ЦК КП Молдавії, пробув на цій посаді до 29 травня 1961 року.

У червні 1961 — листопаді 1962 року — 1-й заступник голови Комітету партійного контролю (КПК) при ЦК КПРС. 23 листопада 1962 — 6 грудня 1965 року (березень 1966) — 1-й заступник голови Партійної комісії при ЦК КПРС.

У березні 1966 року вийшов на пенсію. Мешкав у Москві. Помер 18 серпня 1982 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Звання

• бригадний комісар
• полковник
• генерал-майор (31.03.1943)

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 листопада 1963 року за значні заслуги перед Комуністичною партією і Радянською державою та в зв'язку з 60-річчям з дня народження, Сердюку Зиновію Тимофійовичу присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Нагороджений чотирма орденами Леніна (23.01.1948; 06.11.1953; 15.02.1957; 04.11.1963), двома орденами Червоного Прапора (06.11.1941; 04.02.1943), двома орденами Вітчизняної війни I ступеня (27.08.1943, 01.02.1945), медалями.

Примітки

1. https://web.archive.org/web/20190418151531/http://www.knowbysight.info/SSS/05325.asp

Джерела

• Сердюк Зиновій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Сердюк Зиновий Тимофеевич [Архівовано 18 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898­–1991). (рос.)
• Сердюк Зиновій Тимофійович (рос.). // Сайт «Герои страны».
• Сердюк Митрофан Панасович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 114—115.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 68.
• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті ЦВК УРСР: газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.