Гладкий Дмитро Спиридонович
Дмитро́ Спиридо́нович Гладки́й (19 жовтня 1911, село Мартоноша, Херсонська губернія, Російська імперія (нині Кіровоградська область, Україна) — 27 жовтня 1959, Кишинів, Молдавська РСР, СРСР) — український, молдавський радянський партійний і державний діяч. ЖиттєписНародився 19 жовтня 1911 в центральноукраїнському селі Мартоноша, Херсонська губернія, Російська імперія у селянській родині. Закінчив сільську школу, працював у господарстві батька. У 1933—1935 роках — рядовий Червоної армії. Потім закінчив сільськогосподарський робітничий факультет у Харкові. Навчався у Молдавському обласному куомуністичному університеті у місті Тирасполі. До 1938 року — завідувач відділу Молдавського обласного комітету ЛКСМ України. У 1938—1946 роках — на командних постах в Червоній армії. У 1938—1939 роках — курсант військової школи РСЧА. Учасник німецько-радянської війни, керував контррозвідкою дивізії на Далекосхідному фронті. У 1946—1947 роках — інструктор Кишинівського міського комітету КП(б)М, 2-й секретар Лапушнянського (Карпіненського) районного комітету КП(б)М, 1-й секретар Страшенського районного комітету КП(б)М. З 1947 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б). Закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б) у 1950 році. У 1950—1951 роках — 1-й секретар Каларашського районного комітету КП(б)М. У лютому — вересні 1951 року — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КП(б) Молдавії. 19 вересня 1951 — 21 вересня 1952 року — секретар ЦК КП(б) Молдавії. 21 вересня — 25 жовтня 1952 року — 2-й секретар ЦК КП(б) Молдавії. 25 жовтня 1952 року змінив Леоніда Брежнєва на посту першого секретаря ЦК Комуністичної партії Молдови. 6 лютого 1954 року переведений на посаду другого секретаря ЦК КП Молдавії, яку займав до 15 квітня 1959 року. 16 березня — 27 жовтня 1959 року — голова Молдавської республіканської ради професійних спілок. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 4-5-го скликань. За деякими даними[джерело?] — нащадок козацьких отаманів Йосипа Гладкого і Матвія Гладкого. НагородиКавалер орденів Леніна, Червоної зірки, Вітчизняної війни 2-го ступеню і інших нагород. ДжерелаЦК ВКП (б) і регіональні партійні комітети, Москва, РОССПЕН, 2004 |