Коцаба Руслан Петрович
Руслан Петрович Коцаба (нар. 18 серпня 1966, Івано-Франківськ, УРСР) — проросійський пропагандист із України, журналіст[1], блогер та громадський активіст, фігурант бази «Миротворець»[2]. Учасник українофобського проросійського прапагандистського проєкту «Другая Украина», створеного колаборантом Медведчуком[3][4][5]. Після заклику до бойкоту нової хвилі мобілізації в Україні під час війни на Донбасі та інтерв'ю з цього приводу російським ЗМІ, був звинувачений у державній зраді і ув'язнений через перешкоджання діяльності ЗСУ[1][6][7]. Обвинувачений Коцаба не з'явиляється до суду, оскільки перебуває у США[8], куди він виїхав зі статусом політичного біженця за програмою «Єднання заради України». Коцаба зміг виїхати з України на підставі того, що супроводжував свою мати, яка має інвалідність[9][10][11]. Також відомий своїми антисемітськими висловлюваннями[12][13]. ЖиттєписЗа освітою еколог (Український державний лісотехнічний університет (УкрДЛТУ), нині Національний лісотехнічний університет України), магістр державного управління.[14] На межі 1980-1990-х рр. член Студентського Братства. У жовтні 1990 — учасник Революції на граніті. Очолював Івано-Франківську обласну рибінспекцію й міграційну службу[15]. Під час Помаранчевої революції був керівником наметового містечка. Згодом — головою Івано-Франківської обласної організації партії «Пора»[15]. До кінця 2014 року був позаштатним кореспондентом (стрингером) телеканалу «112 Україна»[16][17], до укладення річного контракту з яким понад три роки пропрацював власним кореспондентом «телеканалу ZIK» в Івано-Франківській області[1]. Революцію гідності називає «змовою олігархів»[18]. Заперечує російську агресію щодо України, каже, що на сході України відбувається «збройний громадянський конфлікт», російських терористів називає «повсталий Донбас», який «спробували упокорити з допомогою танків та авіаційних бомб», також називав Антитерористичну операцію незаконною[19][20]. Коцаба кілька разів побував у зоні проведення АТО, після чого закликав на російському ТБ припинити «братовбивчу війну» в Україні[21]. Він провів «антивоєнний» телеміст із так званою «громадськістю» окупованої частини Луганщини[22]. У 2015 році Коцаба виступав за «федералізацію» України[23]. Коцаба поширює фейки, що начебто в Україні процвітає неонацизм, ксенофобія[24]. У риториці Коцаби присутні такі вислови як: «укрсучвлада», «диктатура „української гниди“»[25]. У 2019 році Коцаба створив ГО «Український рух пацифістів», однак у 2023 був виключений з цієї організації за відмову брати участь у ненасильницькому спротиві російській агресії[26]. У лютому 2021 року Коцаба став одним із «співзасновників» медведчуківського проросійського пропагандистського телеканалу «Перший незалежний»[27]. Після призначення міністра освіти та науки Оксена Лісового заявив, що добровольцям російсько-української війни не місце серед науковців[28]. Коцаба назвав повернення Києво-Печерської лаври у власність держави «захопленням», зробленим, щоби «відволікти увагу українців від розпаду держави»[29]. Переховуючись у США, Коцаба стверджує, що саме США розв'язали війну в Україні, і що пересічні американці не підтримують Україну[30]. У січні 2023 року Коцаба став учасником медведчуківського проросійського пропагадистського проєкту «Другая Украина», який веде свою діяльність передусім у російських соцмережах. Коцабу на ресурсах «Другая Украина» патосно називають «український Ассанж»[31]. Справа про державну зрадуПісля того, як у середині січня 2015 року поширив звернення про відмову від мобілізації (коцаба зробив звернення під час боїв за Дебальцеве)[32], громадський активіст Тарас Дем'янів звернувся до СБУ з заявою про скоєння кримінального злочину за статтями 111 та 336 КК України, звинувативши журналіста в державній зраді й ухиленні від мобілізації[1]. Наприкінці січня управління СБУ в Івано-Франківській області розпочало кримінальне провадження[7][33]. Процесуальне керівництво у провадженні здійснює прокуратура Івано-Франківської області[7]. Ув'язненняРуслана Коцабу затримали 7 лютого 2015 в Івано-Франківську. 8 лютого 2015 Івано-Франківський міський суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів[6][34]. В ухвалі суду зазначено, що Руслан Коцаба за винагороду працював на замовлення телеканалу «НТВ» і організовував збір провокативних матеріалів про мобілізацію в Україні у присутності представника російського телеканалу[35] Коцабі інкримінують порушення за ч. 1 ст. 111 (Державна зрада) та ч. 1 ст. 114-1 (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань) КК України.[7] Відповідно до санкцій статей Коцабі загрожує від 5 до 15 років ув'язнення.[36] Радник голови СБУ Маркіян Лубківський заявив, що під час затримання в Руслана Коцаби вилучено матеріали, які можуть вказувати на вчинення злочинів за інкримінованими йому статтями Кримінального кодексу.[37] 14 лютого 2015 року Апеляційний суд Івано-Франківської області залишив у силі ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду про обрання запобіжного заходу[38]. Оцінки ув'язнення9 лютого 2015 року міжнародна організація Amnesty International закликала владу негайно звільнити Руслана Коцабу, якого вважає в'язнем сумління.[6] Того ж дня Незалежна медіа-профспілка України (НМПУ), висловила свою стурбованість рішенням суду про утримання під вартою Коцаби. НМПУ вважає, що заклики блогера бойкотувати мобілізацію в умовах війни вписується в антиукраїнську інформаційну кампанію, і взяття під варту журналіста було правомірним за українським законодавством. Однак, це створює прецедент, коли кожного журналіста або громадського діяча за висловлювання, які суперечать офіційній позиції влади, може бути звинувачено у державній зраді.[39] Голова правління Українська Гельсінська спілка з прав людини Євген Захаров заявив, що дії Коцаби заслуговують на моральний осуд, він — не журналіст, а пропагандист, який відверто брехав про події в Україні, фактично займаючись дезінформацією[40]:
Водночас, Коцабу можна вважати «політичним в'язнем», а арешт на 60 діб порушує право на свободу (стаття 5 Європейської Конвенції з прав людини) і є непропорційною реакцією держави. Член правління Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський вважає, що виступи проти мобілізації не є правопорушенням в Україні — це лише висловлення власної думки.[37] Того ж дня уповноважена з прав людини Валерія Лутковська заявила, що вважає недопустимим у демократичному суспільстві таке обмеження свободи, як у справі Коцаби та вбачає в його арешті ознаки порушення статті 10 Європейської Конвенції з прав людини.[41] Водночас юрист Інституту масової інформації Роман Головенко вбачає у відеозверненні Руслана Коцаби порушення статті 114-1 Кримінального кодексу України.[42] Вирок та апеляція12 травня 2016 року рішенням Івано-Франківського міського суду був засуджений до 3,5 років позбавлення волі[43]. Суд не побачив у діях підсудного державної зради, але кваліфікував їх за ст. 114-1 КК України (перешкоджання законним діям Збройних сил України в особливий період)[44]. Його адвокат Тетяна Монтян висловила намір оскаржити вирок[45]. 14 липня 2016 року апеляційний суд Івано-Франківської області, розглядаючи підготовлену колаборанткою Тетяною Монтян апеляційну скаргу Руслана Коцаби[46], визнав його невинним за всіма пунктами звинувачення, повністю виправдав[47], та звільнив Коцабу з-під варти в залі суду[48], що було частиною суспільства оцінено негативно[49], прокуратура готує касаційну скаргу у справі.[50] 1 червня 2017 року Вищий спеціалізований суд задовольнив скаргу прокуратури та скасував виправдувальне рішення стосовно журналіста Руслана Коцаби[51][52]. З квітня 2019 року справа перебуває на розгляді у Коломийському суді[53]. Коцабу захищає адвокатка Світлана Новицька, яка є підозрюваною у держзраді, та перебуває під вартою.[54] Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
