Коваленко Анна Миколаївна
Анна Миколаївна Ковале́нко (нар. 5 травня 1991, Буча, Київська область[1]) — українська громадська активістка, журналістка, сотниця 39-ї жіночої сотні Самооборони Майдану, колишня радниця трьох міністрів оборони України та міністра інформаційної політики України. Експертка з питань оборони та безпеки. Народний депутат України 9-го скликання від партії «Слуга народу»[2]. Заступник Керівника Офісу Президента України з 4 вересня 2019[3] по 22 квітня 2020 року[4]. Заступник Міністра розвитку громад та територій України з 24 квітня[5] по 19 жовтня[6] 2020 року. Голова Чернігівської ОДА з 13 жовтня 2020[7] по 4 серпня 2021 року[8]. ЖиттєписОсвіта2013 — ступінь магістра театрознавства у Київському університеті театру кіно і телебачення. Прослухала курс «Військове командування та гуманітарне право» Женевського центру політики безпеки[en] (GCSP) в Женеві, Швейцарія. Аспірантка Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Публічне управління». Дисертаційне дослідження «Демократичний цивільний контроль над розвідкою і контррозвідкою в Україні». Діяльність
Керувала проєктом «Стратегічне лідерство: система безпеки та оборони України» у Києво-Могилянській бізнес-школі (KMBS). Працювала експерткою Інституту Джорджа Кеннана, Wilson Center, (м. Вашингтон, округ Колумбія, США). Радниця голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Консультантка парламентського Комітету з питань оборони та безпеки України. Член клубу дипломатичного представництва офісу зв'язку НАТО в Україні «Жінки на чолі реформ». Участь у Революції гідності та реформуванні державиБрала участь в акціях протесту на Євромайдані ще до силового розгону студентів 30 листопада 2013 року. Спочатку робила щогодинні включення для «Радіо Ера», потім взяла участь у патрулюванні Майдану та прилеглих територій. Брала участь у розробленні плану оборони адміністративних будівель від штурму силовиків. Згодом стала заступником сотника 11-ї сотні Самооборони. У середині січня 2014 року зорганізувала та очолила 39-ту жіночу сотню Самооборони Майдану. На час створення сотня налічувала понад 150 учасників. На цей час 39 сотня перетворена у всеукраїнську громадську організацію «жіноча сотня», в якій близько двох тисяч членів. Як радниця міністрів оборони створювала Центр координації оперативної допомоги українській армії, а також гарячу лінію (колл-центр) для налагодження зв'язку та координації між блокпостами та волонтерами. Організовувала чисельні заходи з налагодження комунікації між апаратом МО, волонтерами, громадськістю та іншими державними органами. Брала участь у розробці програм реформування міністерства оборони та організації співпраці з НАТО, ОБСЄ, посольствами Канади та Норвегії. Як радниця міністра інформаційної політики працювала у складі комісії з відновлення телевізійного мовлення у зоні АТО. На весні 2015 року приєдналась до команди «Антикорупційного руху», створення якого ініціював Валентин Наливайченко. Є однією із чотирьох координаторів Руху (разом із В. Наливайченком, Є. Фірсовим та С. Носенком). Політична діяльність2014 року брала участь у виборах до ВРУ як кандидатка-самовисуванка по 206-му виборчому округу (Чернігів). ЦВК відмовила Коваленко в реєстрації з формального приводу[якого?] і цю відмову довелося скасовувати через суди двох інстанцій. З цієї причини в Коваленко залишилося всього два тижні для ведення передвиборної агітації. Незважаючи на це, вона набрала 9 % голосів (друге місце після місцевого олігарха Атрошенка). Кандидатка у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 35 у списку[9][10]. Безпартійна[11]. Обрана депутатом, але згодом склала повноваження, ставши натомість заступником керівника Офісу Президента[12]. Член Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів[13]. Як голова ГО «Жіноча сотня» веде громадсько-політичну діяльність у напрямках ґендерної та культурної політики, координаторка ГО «Антикорупційний рух України». НагородиНаказом Міністра внутрішніх справ нагороджена бойовою зброєю — пістолетом «Форт-17». Сім'яЧоловік — Руслан Хомчак, генерал-полковник Збройних сил України, Начальник Генерального штабу — (21 травня 2019 — 27 березня 2020 року), Головнокомандувач Збройних сил України (27 березня 2020 — 27 липня 2021 року)[14]. Станом на грудень 2020 року була вагітна, з посади йти не збиралася[15]. 11 січня 2021 року народила дівчинку. Дочку назвали Марією[16]. Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
