GYPB

GYPB
Ідентифікатори
Символи GYPB, CD235b, GPB, GPB.NY, GYPHe.NY, GpMiIII, HGpMiIII, HGpMiVI, HGpMiX, MNS, PAS-3, SS, GYP, glycophorin B (MNS blood group), GYPA
Зовнішні ІД OMIM: 617923 GeneCards: GYPB
Шаблон експресії




Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
2994
н/д
Ensembl
ENSG00000250361
н/д
UniProt
P06028
н/д
RefSeq (мРНК)
NM_001304382
NM_002100
н/д
RefSeq (білок)
NP_001291311
NP_002091
н/д
Локус (UCSC) Хр. 4: 144 – 144.02 Mb н/д
PubMed search [1] н/д
Вікідані
Див./Ред. для людей

GYPB (англ. Glycophorin B (MNS blood group)) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 4-ї хромосоми.[2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 91 амінокислот, а молекулярна маса — 9 782[3].

Послідовність амінокислот
1020304050
MYGKIIFVLLLSEIVSISALSTTEVAMHTSTSSSVTKSYISSQTNGETGQ
LVHRFTVPAPVVIILIILCVMAGIIGTILLISYSIRRLIKA

Задіяний у таких біологічних процесах як поліморфізм, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з сіаловими кислотами. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані.

Література

  • Siebert P.D., Fukuda M. (1987). Molecular cloning of a human glycophorin B cDNA: nucleotide sequence and genomic relationship to glycophorin A. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 84: 6735—6739. PMID 3477806 DOI:10.1073/pnas.84.19.6735
  • Tate C.G., Tanner M.J.A. (1988). Isolation of cDNA clones for human erythrocyte membrane sialoglycoproteins alpha and delta. Biochem. J. 254: 743—750. PMID 3196288 DOI:10.1042/bj2540743
  • Kudo S., Fukuda M. (1989). Structural organization of glycophorin A and B genes: glycophorin B gene evolved by homologous recombination at Alu repeat sequences. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 86: 4619—4623. PMID 2734312 DOI:10.1073/pnas.86.12.4619
  • Storry J.R., Reid M.E., MacLennan S., Lubenko A., Nortman P. (2001). The low-incidence MNS antigens M(v), s(D), and Mit arise from single amino acid substitutions on GPB. Transfusion. 41: 269—275. PMID 11239234 DOI:10.1046/j.1537-2995.2001.41020269.x
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Dahr W., Beyreuther K., Moulds J., Unger P. (1987). Hybrid glycophorins from human erythrocyte membranes. I. Isolation and complete structural analysis of the hybrid sialoglycoprotein from Dantu-positive red cells of the N.E. variety. Eur. J. Biochem. 166: 31—36. PMID 3595615 DOI:10.1111/j.1432-1033.1987.tb13479.x

Примітки

  1. ↑ Human PubMed Reference:.
  2. ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4703 (англ.) . Процитовано 30 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ UniProt, P06028 (англ.) . Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 30 серпня 2017.

Див. також


Молекула міоглобіну Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.