CD207

CD207
Наявні структури PDB Пошук ортологів: PDBe RCSB Список кодів PDB 3C22, 3KQG, 3P5D, 3P5E, 3P5F, 3P5G, 3P5H, 3P5I, 3P7F, 3P7G, 3P7H, 4AK8, 4N32, 4N33, 4N34, 4N35, 4N36, 4N37, 4N38
Ідентифікатори
Символи	CD207, CLEC4K, CD207 molecule
Зовнішні ІД	OMIM: 604862 MGI: 2180021 HomoloGene: 9252 GeneCards: CD207
Онтологія гена Молекулярна функція • mannose binding • carbohydrate binding • GO:0001948, GO:0016582 protein binding Клітинна компонента • integral component of membrane • clathrin-coated endocytic vesicle membrane • клітинна мембрана • endocytic vesicle • early endosome membrane • мембрана Біологічний процес • antigen processing and presentation of exogenous peptide antigen via MHC class I, TAP-dependent • defense response to virus • рецептор-опосередкований ендоцитоз Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	50489	246278
Ensembl	ENSG00000116031	ENSMUSG00000034783
UniProt	Q9UJ71	Q8VBX4
RefSeq (мРНК)	NM_015717	NM_144943
RefSeq (білок)	NP_056532	NP_659192
Локус (UCSC)	Хр. 2: 70.83 – 70.84 Mb	Хр. 6: 83.65 – 83.65 Mb
PubMed search	[1]	[2]
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

CD207 (англ. CD207 molecule) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 2-ї хромосоми. [3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 328 амінокислот, а молекулярна маса — 36 725[4].

Послідовність амінокислот

10		20		30		40		50
MTVEKEAPDA		HFTVDKQNIS		LWPREPPPKS		GPSLVPGKTP		TVRAALICLT
LVLVASVLLQ		AVLYPRFMGT		ISDVKTNVQL		LKGRVDNIST		LDSEIKKNSD
GMEAAGVQIQ		MVNESLGYVR		SQFLKLKTSV		EKANAQIQIL		TRSWEEVSTL
NAQIPELKSD		LEKASALNTK		IRALQGSLEN		MSKLLKRQND		ILQVVSQGWK
YFKGNFYYFS		LIPKTWYSAE		QFCVSRNSHL		TSVTSESEQE		FLYKTAGGLI
YWIGLTKAGM		EGDWSWVDDT		PFNKVQSVRF		WIPGEPNNAG		NNEHCGNIKA
PSLQAWNDAP		CDKTFLFICK		RPYVPSEP

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Задіяний у такому біологічному процесі як поліморфізм. Білок має сайт для зв'язування з лектинами. Локалізований у мембрані.

Література

• The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
• Stambach N.S., Taylor M.E. (2003). Characterization of carbohydrate recognition by langerin, a C-type lectin of Langerhans cells. Glycobiology. 13: 401—410. PMID 12626394 DOI:10.1093/glycob/cwg045
• Valladeau J., Dezutter-Dambuyant C., Saeland S. (2003). Langerin/CD207 sheds light on formation of Birbeck granules and their possible function in Langerhans cells. Immunol. Res. 28: 93—107. PMID 14610287 DOI:10.1385/IR:28:2:93
• Ward E.M., Stambach N.S., Drickamer K., Taylor M.E. (2006). Polymorphisms in human langerin affect stability and sugar binding activity. J. Biol. Chem. 281: 15450—15456. PMID 16567809 DOI:10.1074/jbc.M511502200

Примітки

1. Human PubMed Reference:.
2. Mouse PubMed Reference:.
3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:17935 (англ.) . Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 28 серпня 2017. [Архівовано 2015-04-05 у Wayback Machine.]
4. UniProt, Q9UJ71 (англ.) . Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 28 серпня 2017.

Див. також

• Хромосома 2

Портал «Біологія»   Портал «Хімія»