Лейцин
|
|
Інші назви
|
C6H13NO2
|
Ідентифікатори
|
Номер CAS |
61-90-5 |
---|
PubChem |
6106 |
---|
Номер EINECS |
200-522-0 |
---|
DrugBank |
DB00149 |
---|
KEGG |
D00030 і C00123 |
---|
Назва MeSH |
D12.125.070.637 і D12.125.142.441 |
---|
ChEBI |
15603 і 57427 |
---|
SMILES |
CC(C)C[C@@H](C(=O)O)N |
---|
InChI |
InChI=1S/C6H13NO2/c1-4(2)3-5(7)6(8)9/h4-5H,3,7H2,1-2H3,(H,8,9)/t5-/m0/s1 |
---|
Номер Бельштейна |
1721722 |
---|
Номер Гмеліна |
50204 |
Властивості
|
Молярна маса
|
131,18
|
Кислотність (pKa)
|
2,36 (карбоксил); 9,60 (аміно)
|
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
|
Інструкція з використання шаблону
|
Примітки картки
|
Лейци́н (L, Leu) — одна з двадцяти канонічних протеїногенних α-амінокислот, що входять до складу білків в живих організмах. Під час трансляції матричної РНК, лейцин кодується триплетними кодонами UUA, UUG, CUU, CUC, CUA, а також CUG. Як і інші α-амінокислоти за фізіологічних умов, лейцин існує у вигляді цвіттер-іону. Лейцин є незамінною амінокислотою. Відносно великий вміст лейцину є характерним для гідрофобних мембранних білків.
Див. також
Посилання