Щасливе число (lucky number)Щасливе число (англ. lucky number) в теорії чисел — натуральне число з множини, що генерується «решетом», аналогічним решету Ератосфена, яке генерує прості числа. Процес «відсіювання» розпочинається з повного списку натуральних чисел: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26... Кожне друге число (тобто всі парні числа) вилучається, залишаються лише непарні числа: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25... Другий член новоутвореної послідовності — число 3. Тому кожне третє число з тих, що залишилися в списку, вилучається: 1, 3, 7, 9, 13, 15, 19, 21, 25... Далі третім числом залишається — 7, отже кожен сьомий елемент нової послідовності вилучається: 1, 3, 7, 9, 13, 15, 21, 25... Цей процес постійно повторюється; числа, що залишилися, і є щасливими числами:
ІсторіяУ 1955 році термін запропоновано в роботі Гардінера, Лазаруса, Метрополіса і Уляма. Також вони запропонували назвати це решето решетом Йосипа Флавія[1] через його схожість із задачею Йосипа Флавія. ВластивостіЩасливі числа за багатьма властивостями близькі до простих чисел[2]. Наприклад, їх асимптотична щільність дорівнює тобто збігається з асимптотичною щільністю простих чисел; щасливі числа-близнюки і прості числа-близнюки також з'являються з близькою частотою. Пари щасливих чисел, що відрізняються на 4, 6, 8 і т. д., з'являються з частотою, близькою до частоти відповідних пар простих чисел. На щасливі числа можна поширити версію проблеми Гольдбаха[2]. Існує безліч щасливих чисел. Через ці очевидні зв'язки із простими числами деякі математики припустили, що ці властивості можна знайти у ширшому класі множин цих чисел, згенерованих решетом невідомого виду, хоча теоретичні основи для цієї гіпотези надто малі. Щасливі прості числаЩасливе просте число — це щасливе число, яке є простим. Невідомо, чи є нескінченною множина щасливих простих чисел. Першими числами цієї послідовності є числа:
Примітки
Література
Посилання
|