В математиці степінь простого числа — це просте число, піднесене до цілого додатного степеня.
Приклади
Числа , і є степенями простих чисел, тоді як , і ні.
Двадцять найменших степенів простих чисел[1]:
- 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11, 13, 16, 17, 19, 23, 25, 27, 29, 31, 32, 37, 41, …
Властивості
Алгебраїчні властивості
Комбінаторні властивості
Властивість степеня простого числа, що часто використовується в аналітичній теорії чисел, — множина степенів простих чисел, що не є простими, є малою в тому сенсі, що нескінченна сума обернених до них величин збіжна, хоча множина простих чисел є великою множиною.
Властивості подільності
Функція Ейлера () і сигма-функції () і () від степеня простого числа можна обчислити за формулами:
Всі степені простих чисел є недостатніми числами. Степінь простого є n-майже простим. Невідомо, чи можуть степені простих чисел бути дружніми числами. Якщо такі числа існують, то повинно бути понад і n повинен бути понад 1400.
Див. також
Примітки
Література
- Jones, Gareth A. and Jones, J. Mary. Springer-Verlag. Elementary Number Theory. — London : Limited, 1998.