Стодвадцятикомірник
![]() Пра́вильний стодвадцятикомі́рник, або просто стодвадцятикомі́рник[1] — один із шести правильних багатокомірників у чотиривимірному просторі. Відомий також під іншими назвами: гекатонікосахор (від дав.-гр. ἑκατόν — «сто», εἴκοσι — «двадцять» і χώρος — «місце, простір»), гіпердодекае́др (оскільки є чотиривимірним аналогом додекаедра), додекаплекс (тобто «комплекс додекаедрів»), полідодека́едр. Двоїстий шестисоткомірнику. Відкрив Людвіг Шлефлі в середині 1850-х років[2]. Символ Шлефлі стодвадцятикомірника — {5,3,3}. Усі 9 його зірчастих форм — правильні зірчасті багатокомірники. З 10 правильних зірчастих багатокомірників лише один не є зірчастою формою стодвадцятикомірника. ОписОбмежений 120 тривимірними комірками — однаковими додекаедрами. Кут між двома суміжними комірками дорівнює рівно . Його 720 двовимірних граней — однакові правильні п'ятикутники. Кожна грань відокремлює 2 комірки, що прилягають до неї. Має 1200 ребер однакової довжини. На кожному ребрі сходяться по 3 грані та по 3 комірки. Має 600 вершин. У кожній вершині сходяться по 4 ребра, по 6 граней та по 4 комірки. В координатахСтодвадцятикомірник можна розмістити в декартовій системі координат так, щоб:
Початок координат буде при цьому центром симетрії багатокомірника, а також центром його вписаної, описаної та напівуписаних тривимірних гіперсфер. Проєкція обертового стодвадцятикомірника в тривимірний простірОртогональні проєкції на площинуМетричні характеристикиЯкщо стодвадцятикомірник має ребро довжини то його чотиривимірний гіпероб'єм і тривимірна гіперплоща поверхні виражаються відповідно як Радіус описаної тривимірної гіперсфери (що проходить через усі вершини багатокомірника) при цьому дорівнюватиме. радіус зовнішньої напівуписаної гіперсфери (що дотикається до всіх ребер у їхніх серединах) радіус внутрішньої напівуписаної гіперсфери (що дотикається до всіх граней у їхніх центрах) радіус уписаної гіперсфери (що дотикається до всіх комірок у їхніх центрах) Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia