Соколівка (Щирецька селищна громада)
Соколі́вка — село в Україні, у Щирецькій селищній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 191 особа. Орган місцевого самоврядування — Щирецька селищна громада[4]. ІсторіяСело засноване як німецька колонія Фалькенштайн (нім. Falkenstein) у 1784 році лютеранськими, реформаторськими та менонітськими колоністами. В поселенні мешкало 176 протестантів-менонітів, була відкрита недільна школа та дім молитви, дотепер зберігся цвинтар, план поселення можна побачити у праці Генрика Лепуцького «Działalność kolonizacyjna Marii Teresy i Józefa II w Galicji 1772—1790»[5]. У 1900 році громада налічувала 59 дворів з 399 мешканцями, з яких 331 були німецькомовними, 27 польськомовними, 41 українськомовний, 23 римо-католиків, 41 греко-католиків, 7 євреїв, 328 інших віросповідань. У 1921 році уже було 88 будинків з 423 мешканцями, як вказано — усі поляки, з них: 187 римо-католики, 34 греко-католики, 179 протестанти, 15 інших християн, 8 євреїв[6]. Рішенням міністра внутрішніх справ Польщі, 4 травня 1939 року німецька назва поселення змінена на польську — Соколіца (пол. Sokolica)[7]. У 1940 році, згідно радянсько-німецького договору про кордон і дружбу, німці, які проживали у селі були переселені. Радянська влада ж, у липні 1946 року Указом Президії Верховної Ради УРСР хутір Фалькенштайн, Сороківської сільської ради, перейменувала на хутір Соколівка[8]. 2 серпня 2014 року у Соколівці освячена та відкрита новозбудована церква святих великомучеників Бориса і Гліба. Чин освячення храму провів єпископ-помічник Протосинкел Львівської архиєпархії УГКЦ Венедикт у співслужінні декана Щирецького о. Богдана Когута та настоятеля храму о. Богдана Піддубника[9]. НаселенняЗа даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкала 191 особа. Мовний склад села був таким:
ПідприємництвоУ селі працюють два сільськогосподарські підприємства — ПАФ «Україна» (Онищак Богдан Михайлович) та ТзОВ «Агро МХП» (Скабара Богдан Іванович). Обидва займаються рослинництвом. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia