Мацошин

село Мацошин
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Жовківська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060130310093865
Основні дані
Засноване 1398
Населення 1001 осіб
Площа 1,45 км²
Густота населення 625,52 осіб/км²
Поштовий індекс 80357[1]
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 50°01′29″ пн. ш. 23°59′33″ сх. д. / 50.02472° пн. ш. 23.99250° сх. д. / 50.02472; 23.99250Координати: 50°01′29″ пн. ш. 23°59′33″ сх. д. / 50.02472° пн. ш. 23.99250° сх. д. / 50.02472; 23.99250
Місцева влада
Карта
Мацошин. Карта розташування: Україна
Мацошин
Мацошин
Мацошин. Карта розташування: Львівська область
Мацошин
Мацошин
Мапа
Мапа

CMNS: Мацошин у Вікісховищі

Церква Положення пояса Пресвятої Богородиці, Мацошин

Мацо́шин — село у Львівському районі Львівської області. Належить до Жовківської міської громади.

Назва

У 1990 р. назву села Моцошин було змінено на одну літеру[2].

Історія

Село, належало до Жовківського повіту. Розташоване за 4 км на пд. від Жовкви. На пн. лежить Сопошин, на сх. Смереків, на пд.-сх. Візенберг (нім. Wiesenberg), на пд.-зах. Мокротин, на зах. Стара Скварява. Через село пливе річка Свиня з зах. на сх., а потім на пн.-сх. і пн. до Сопошина. Сільська забудова лежить посередині території. На пн.-зах кордоні села підноситься узгір'я «На камінь» заввишки до 360 м. В 1880 році було 976 жителів у гміні (всі греко-католицького обряду, за винятком кількох римо-католиків). Парафія римо-католицька була в Жовкві. Парафія греко-католицька була в селі (Жовківський деканат, Перемиська дієцезія). До парафії належав Сопошин. В селі була церква і школа етатова однокласна.

За переказами старожителів первинна українська назва села звучала: Мачишин або Мачошин від слова «мачуха». За цим переказом колись після навали монголо-татар, які спалили древнє село поблизу теперішнього с. Мервичі (на височині), одна жінка, позбиравши на згарищі села дітей, що залишились живими, втекла вниз на територію теперішнього села Мацошин, де й оселилася. Надалі діти, яких вона забрала з собою, і для яких вона була по суті мачухою виросли, а серед людей на питання: «Чий ти?», відповідали — мачишин, от і назва. Надалі ця назва, у зв'язку з приходом поляків, трансформована на польський кшталт.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 906 99.89%
російська 1 0.11%
Усього 907 100%

Церква

В Мацошині є церква Положення Пояса Пресвятої Богородиці. Побудована в 1886 році за проєктом львівського архітектора Сильвестра Гавришкевича. Розпис храму виконав Корнило Устиянович. Мацошинська церква є пам'яткою монументального мистецтва.[4]

Використовується громадами УГКЦ і ПЦУ по черзі.

Транспорт

Через село проходить залізниця, станція Мацошин.

Відомі люди

Народились

  • Теодор Пелех — («Рубан», «Чорнота», 14.03.1921 — 14.06.1988) сотник УПА.[5]
  • Сірак Іван Іванович  — перший декан філологічного факультету Луцького педагогічного інституту.[6]
  • Гущак Іван Васильович — поет.
  • Вовкун Василь Володимирович — режисер і сценарист. Міністр культури і туризму України (2007—2010 рр.)
  • Пелех Роман Іванович (* 1933) — український краєзнавець, педагог.
  • Рибчинський Олег Валерійович (нар. 1970) — український науковець, педагог[7].
  • Кочут Володимир Юрійович (21.05.1986 — 04.03.2023) — солдат ЗСУ, загинув поблизу с. Кузьмине, Сєвєродонецького району, Луганської області. Поховали захисника 10.03.2023 в с. Мацошин.
  • Клепач Павло Богданович (02.07.1995 — 02.07.2024) — солдат ЗСУ, командир одгого із піхотних підрозділів 116-ої ОМБр. Загинув у Куп'янському районі, Харківської області. Поховали захисника 09.07.2024 в с. Мацошин.

Пов'язані з селом

  • отець Пелех Іван — парох (УГКЦ) села, посол Галицького сейму 3-го скликання (1870—1876 роки)[8]
  • Доктор Лагодинський Микола Гнатович — посол Галицького крайового сейму, лідер радикальної фракції Українського парламентського клубу Райхсрату Австро-Угорщини, працював у Мацошині.
  • Дмитро Маївський —член бюро Проводу ОУН, головний редактор органу ОУН «Ідея і чин», генерал-політвиховник УПА. Переховувся від польської влади в 30-х роках в Мацошині.[5]
  • Мирослава Керик – громадська діячка в Польщі, співзасновниця Українського дому у Варшаві, член Ради у справах мігрантів при польському омбудсмені. голова правління фонду «Наш вибір», має відзнаки «Золоте віяло» та «Пам’ять справедливих»[9][10][11].

Примітки

  1. ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  2. ↑ https://www.pslava.info/LvivRn_MacoshynS,205004.html
  3. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України Постанова від 3 вересня 2009 р. № 928 Київ, Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
  5. ↑ а б Мої молоді літа у вирі боротьби: Спогади члена ОУН-УНС-УПА / Теодор Пелех . — Мюнхен;Торонто: Українське видавництво, 1988 . — 282 с.
  6. ↑ Дослідження Івана Сірака: енциклопедичність та об'єктивність науковця/http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/3417/1/sirak.doc.pdf [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 169.
  9. ↑ Українку номінували на звання варшав'янки року. Укрінформ. 22 жовтня 2022. Архів оригіналу за 9 листопада 2022. Процитовано 15 грудня 2023.
  10. ↑ Kuzmenko, Oksana (21 вересня 2022). Українка Мирослава Керик – кандидатка на титул "Варшав’янка року". Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023.
  11. ↑ Мирослава Керик w PolskieRadio.pl. polskieradio.pl (pl-PL) . Процитовано 23 жовтня 2023.

Джерела