|
Тарасівка (Львівський район)
Тарасівка (до 1946 року - Германівка)[2] — село в Україні, у Підберізцівській сільській громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 380 осіб. Орган місцевого самоврядування — Підберізцівська сільська рада. НаселенняЗа даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 455 осіб. Мовний склад села був таким:
Історія29 квітня 1385 року руський староста Емерик Вебек у Львові засвідчив зізнання Михайла Пая з Тізміха на користь шляхтича Міцька щодо маєтностей Ірманів і Похонів[3] В урочищі Підліс біля села відбувалися розкопки. Було знайдено поселення черняхівської культури[4]. Адміністративно село входило до складу Львівського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина. Олексів Яків, що народився у 1897 році в Тарасівці був стрільцем в Українській галицькій армії. Після окупації Галичини у 1919 році польський уряд заселяв українську землю польськими колоністами. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1350 осіб, з них 980 українців-греко-католиків, 220 українців-римокатоликів, 20 поляків, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду, 30 євреїв[5]. У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці. СьогоденняСьогодні у селі є два фермерські господарства «Бачинська» і «Ясниське», а також приватна агроторгова фірма «Тарасівка»[6]. Мікротопоніми1. Трясовина — Р.в. Трясовини; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива із семантикою “дуже грузьке болото, поросле яскраво-зеленою травою і мохом, що утворилося на місці колишньої водойми” [СУМ, т.10, с.305]. Позначає ділянку болотистої землі, яка знаходиться на околицях села. 2. Бачинське — Р.в. Бачинського; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від прізвища Бачинський. Назва походить від прізвища місцевих жителів. Позначає фермерське господарство в селі, що належало представникам цього роду. 3. Білківський шлях — Р.в. Білківського шляху; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива, що означає “дорога” [СУМ, т.11, с.493] та антропоніма, що походить від назви сусіднього населеного пункту. Розташований у напрямку до села Нижня Білка. 4. Біля хреста — Р.в. Біля хреста; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива, що означає “предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині” [СУМ, т.11, с.139]. Роздоріжжя у центральній частині села, що знаходиться поблизу встановленого хреста. 5. Бірок — Р.в. Бірка; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом, зменшувальна форма від апелятива бір із семантикою “мішаний ліс з переважанням сосни” [СУМ, т.1, с.188]. Невелика лісова ділянка, що розташована на околиці села. 6. Долина — Р.в. Долини; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива долина із семантикою “рівна плоска місцевість, розташована між горбами чи горами” [СУМ, т.2, с.358]. Частина села, розташована у східній половині території. 7. Долинки — Р.в. Долинків; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом, зменшувальна форма від апелятива долина із семантикою “рівна плоска місцевість, розташована між горбами чи горами” [СУМ, т.2, с.358]. Пасовисько, що знаходиться у південній частині села. 8. До Мартиняка — Р.в. До Мартиняка; мікротопонім утворено синтаксичним способом від прізвища Мартиняк. Дорога біля господарства родини Мартиняка. 9. До Сікорових — Р.в. До Сікорових; мікротопонім утворено синтаксичним способом від прізвища Сікоровий. Дорога біля господарства родини Сікорових. 10. Загреблі — Р.в. Загреблів; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива гребля із семантикою “гідротехнічна споруда, що перегороджує водотік для створення водосховищ” [СУМ, т.2, с.163]. Центральна частина села, розташована поруч із греблею та водоймою. 11. За Ільковими — Р.в. За Ількових; мікротопонім утворено синтаксичним способом від прізвища Ільковий. Поворот за будинком цієї родини. 12. Зарови — Р.в. Заровів; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива рів із семантикою “довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі” [СУМ, т.8, с.547]. Північна частина села, розташована поруч із ділянкою, оточеною ровами. 13. Кадлуб — Р.в. Кадлуба; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом, що означає резервуар для води. Назва пов’язана з місцем для поїння худоби, криничка. Розташовується у східній частині села. 14. Капличка Матері Божої — Р.в. Каплички Матері Божої; мікротопонім утворено семантичним способом, зменшувальна форма до апелятива каплиця із семантикою “невеличка споруда без вівтаря для відправ і молитов” [СУМ, т.4, с. 95] та антропоніма. 15. Кар’єр глиняний — Р.в. Кар’єра глиняного; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива кар’єр із семантикою “місце відкритого добування копалин, які залягають неглибоко” [СУМ, т.4, с.105] та атрибутива, що утворився від апелятива глина — “багатомінеральна гірська порода” [СУМ, т.2, с.84]. Розташований у північній частині села. 16. Кар’єр піщаний — Р.в. Кар’єра піщаного; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива кар’єр із семантикою “місце відкритого добування копалин, які залягають неглибоко” [СУМ, т.4, с.105] та атрибутива, що утворився від апелятива пісок — “сипуча гірська порода, що складається з крупинок твердих мінералів” [СУМ, т.6, с.544]. Розташований у північній частині села. 17. Кладка біля Гарди — Р.в. Кладки біля Гарди; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива кладка із семантикою “дошка або колода, покладена через річку, струмок, болото для переходу” [СУМ, т.4, с.172] та антропоніма від прізвища Гарда. 18. Лісок — Р.в. Ліска; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом, зменшувальна форма від апелятива ліс із семантикою “площа землі, заросла деревами і кущами” [СУМ, т.4, с.522]. Невелика лісова ділянка, що розташована поблизу села. 19. Мацьків ставок — Р.в. Мацькового ставка; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива, що означає “водоймище з непроточною водою” [СУМ, т.9, с.624] та антропоніма, що походить від прізвища Мацько. Розташований у південній частині села. 20. Могила Січових Стрільців — Р.в. Могили Січових Стрільців; утворено семантичним способом від апелятива із семантикою “яма для поховання померлого” [СУМ, т.4, с.772] та антропоніма. Назва має історичний та меморіальний характер, вказує на місце поховання Січових Стрільців. Розташована у центральній частині села. 21. Могили Другої світової війни — Р.в. Могил Другої світової війни; утворено семантичним способом від апелятива із семантикою “яма для поховання померлого” [СУМ, т.4, с.772] та антропоніма. Позначає місце поховання жертв Другої світової війни. Розташована на околиці села біля Старого цвинтаря. 22. На Горбі — Р.в. незм.; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива горб із семантикою “невелике округле підвищення на площині” [СУМ, т.2, с.125]. Назва описує географічну характеристику, розташоване в центрі села. 23. На Іподром — Р.в. незм.; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива іподром із семантикою “спеціально підготовлений та обладнаний майдан для випробування коней і для кінноспортивних змагань” [СУМ, т.4, с.45]. Позначає центральну дорогу, що веде на іподром. 24. На Парники — Р.в. незм.; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива парник із семантикою “засклене приміщення для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів” [СУМ, т.6, с.72]. Вказує на місце, де знаходяться теплиці та парники. 25. На Фосі — Р.в. незм.; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива фоса із семантикою “канава, рів, рівчак” [СУМ, т.10, с.629]. Місцевість на околиці села, що оточене ровами. 26. На Язвинах — Р.в. незм.; мікротопонім утворено синтаксичним способом; вказує на територію з рельєфом, схожим на язи (яруги чи глибокі западини). Територія на околиці села. 27. Новий Цвинтар — Р.в. Нового Цвинтаря; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива цвинтар із семантикою “місце, відведене для поховання померлих” [СУМ, т.11, с.185]. Назва вказує на час створення місця, що знаходиться у північній частині села. 28. Пайдівка — Р.в. Пайдівки; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива пай із семантикою “частка, яку вносить у що-небудь спільне окремий учасник або яка припадає на кого-небудь” [СУМ, т.6, с.16]. Земля сільськогосподарського призначення. 29. Сікорина — Р.в. Сікорина; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від прізвища Сікора. Назва позначає територію (рівнину), що належала цій родині. 30. Старий Цвинтар — Р.в. Старого Цвинтаря; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива цвинтар із семантикою “місце, відведене для поховання померлих” [СУМ, т.11, с.185]. Назва вказує на давність місця, що знаходиться у північній частині села. 31. Стрілецький Хрест — Р.в. Стрілецького Хреста; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива хрест із семантикою “предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині” [СУМ, т.11, с.139] та атрибутивом, що утворено від апелятива стрілець — “той, хто стріляє, хто вміє стріляти” [СУМ, т.9, с.774]. Розташований у центральній частині села. 32. Торфиско — Р.в. Торфиска; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива торф із семантикою “суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо)” [СУМ, т.10, с.210]. Болотиста місцевість, що знаходиться на півдні від околиці села. 33. Урочище Підліс — Р.в. Урочища Підліс; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива ліс із семантикою “велика площа землі, заросла деревами і кущами” [СУМ, т.4, с.522] за допомогою префіксу під-, що вказує на розташування поблизу лісу. 34. Хрест Розп’яття — Р.в. Хреста Розп’яття; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива розп’яття із семантикою “хрест із зображенням розп'ятого на ньому Ісуса Христа і саме зображення розп'ятого” [СУМ, т.8, с.787]. Розташований у центральній частині села. 35. Цегольня за селом — Р.в. Цегольні за селом; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива цегельня із семантикою “завод, який виробляє цеглу” [СУМ, т.11, с.191]. Розташована за межами села, на околиці у північній частині. 36. Чорнушовицький шлях — Р.в. Чорнушовицького шляху; мікротопонім утворено семантичним способом від сполучення апелятива шлях із семантикою “дорога” [СУМ, т.11, с.493] та атрибутива, що утворився від назви сусіднього села — Чорнушовичі. Дорога на півночі села, що веде до Чорнушовичів. 37. Язвина яма — Р.в. Язвиної ями; мікротопонім утворено семантичним способом від сполучення апелятива яма із семантикою “заглиблення в землі” [СУМ, т.11, с.644] та атрибутива, що утворився від апелятива яз із семантикою “пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми” [СУМ, т.11, с.627]. Територія із ярами, що знаходиться на околиці села в південній частині. 38. Ясниське — Р.в. Ясниського; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від прізвища Ясниський. Назва походить від прізвища місцевих жителів. Позначає фермерське господарство в селі, що належало представникам цього роду. Відомі особиНародилися
Пов'язані з селом
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
