| Вірш
|
Гебрейська мова[3]
|
Давньогрецька мова (Септуаґінта)[4]
|
Латинська мова (Вульгата)[5]
|
Українська мова (Переклад Хоменка)[6]
|
| 1
|
לַמְנַצֵּחַ, מִזְמוֹר לְדָוִד.
|
Εἰς τὸ τέλος· ψαλμὸς τῷ Δαυιδ· ἐκστάσεως.
|
In finem. Psalmus David, pro extasi.
|
Провідникові хору. Псалом. Давида.
|
| 2
|
בְּךָ-יְהוָה חָסִיתִי, אַל-אֵבוֹשָׁה לְעוֹלָם; בְּצִדְקָתְךָ פַלְּטֵנִי.
|
᾿Επὶ σοί, κύριε, ἤλπισα, μὴ καταισχυνθείην εἰς τὸν αἰῶνα· ἐν τῇ δικαιοσύνῃ σου ῥῦσαί με καὶ ἐξελοῦ με.
|
[In te, Domine, speravi; non confundar in æternum: in justitia tua libera me.
|
До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене!
|
| 3
|
הַטֵּה אֵלַי, אָזְנְךָ-- מְהֵרָה הַצִּילֵנִי:הֱיֵה לִי, לְצוּר-מָעוֹז--לְבֵית מְצוּדוֹת; לְהוֹשִׁיעֵנִי.
|
κλῖνον πρός με τὸ οὖς σου, τάχυνον τοῦ ἐξελέσθαι με· γενοῦ μοι εἰς θεὸν ὑπερασπιστὴν καὶ εἰς οἶκον καταφυγῆς τοῦ σῶσαί με.
|
Inclina ad me aurem tuam; accelera ut eruas me. Esto mihi in Deum protectorem, et in domum refugii, ut salvum me facias:
|
Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!
|
| 4
|
כִּי-סַלְעִי וּמְצוּדָתִי אָתָּה; וּלְמַעַן שִׁמְךָ, תַּנְחֵנִי וּתְנַהֲלֵנִי.
|
ὅτι κραταίωμά μου καὶ καταφυγή μου εἶ σὺ καὶ ἕνεκεν τοῦ ὀνόματός σου ὁδηγήσεις με καὶ διαθρέψεις με·
|
quoniam fortitudo mea et refugium meum es tu; et propter nomen tuum deduces me et enutries me.
|
Бо ти — скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною.
|
| 5
|
תּוֹצִיאֵנִי--מֵרֶשֶׁת זוּ, טָמְנוּ לִי: כִּי-אַתָּה, מָעוּזִּי.
|
ἐξάξεις με ἐκ παγίδος ταύτης, ἧς ἔκρυψάν μοι, ὅτι σὺ εἶ ὁ ὑπερασπιστής μου.
|
Educes me de laqueo hoc quem absconderunt mihi, quoniam tu es protector meus.
|
Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти — моє пристановище.
|
| 6
|
בְּיָדְךָ, אַפְקִיד רוּחִי: פָּדִיתָ אוֹתִי יְהוָה--אֵל אֱמֶת.
|
εἰς χεῖράς σου παραθήσομαι τὸ πνεῦμά μου· ἐλυτρώσω με, κύριε ὁ θεὸς τῆς ἀληθείας.
|
In manus tuas commendo spiritum meum; redemisti me, Domine Deus veritatis.
|
В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже.
|
| 7
|
שָׂנֵאתִי, הַשֹּׁמְרִים הַבְלֵי-שָׁוְא; וַאֲנִי, אֶל-יְהוָה בָּטָחְתִּי.
|
ἐμίσησας τοὺς διαφυλάσσοντας ματαιότητας διὰ κενῆς· ἐγὼ δὲ ἐπὶ τῷ κυρίῳ ἤλπισα.
|
Odisti observantes vanitates supervacue; ego autem in Domino speravi.
|
Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю.
|
| 8
|
אָגִילָה וְאֶשְׂמְחָה, בְּחַסְדֶּךָ:אֲשֶׁר רָאִיתָ, אֶת-עָנְיִי; יָדַעְתָּ, בְּצָרוֹת נַפְשִׁי.
|
ἀγαλλιάσομαι καὶ εὐφρανθήσομαι ἐπὶ τῷ ἐλέει σου, ὅτι ἐπεῖδες τὴν ταπείνωσίν μου, ἔσωσας ἐκ τῶν ἀναγκῶν τὴν ψυχήν μου
|
Exsultabo, et lætabor in misericordia tua, quoniam respexisti humilitatem meam; salvasti de necessitatibus animam meam.
|
Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи,
|
| 9
|
וְלֹא הִסְגַּרְתַּנִי, בְּיַד-אוֹיֵב; הֶעֱמַדְתָּ בַמֶּרְחָב רַגְלָי.
|
καὶ οὐ συνέκλεισάς με εἰς χεῖρας ἐχθροῦ, ἔστησας ἐν εὐρυχώρῳ τοὺς πόδας μου.
|
Nec conclusisti me in manibus inimici: statuisti in loco spatioso pedes meos.
|
і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги.
|
| 10
|
חָנֵּנִי יְהוָה, כִּי צַר-לִי:עָשְׁשָׁה בְכַעַס עֵינִי; נַפְשִׁי וּבִטְנִי.
|
ἐλέησόν με, κύριε, ὅτι θλίβομαι· ἐταράχθη ἐν θυμῷ ὁ ὀφθαλμός μου, ἡ ψυχή μου καὶ ἡ γαστήρ μου.
|
Miserere mei, Domine, quoniam tribulor; conturbatus est in ira oculus meus, anima mea, et venter meus.
|
Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро.
|
| 11
|
כִּי כָלוּ בְיָגוֹן, חַיַּי-- וּשְׁנוֹתַי בַּאֲנָחָה:כָּשַׁל בַּעֲוֹנִי כֹחִי; וַעֲצָמַי עָשֵׁשׁוּ.
|
ὅτι ἐξέλιπεν ἐν ὀδύνῃ ἡ ζωή μου καὶ τὰ ἔτη μου ἐν στεναγμοῖς· ἠσθένησεν ἐν πτωχείᾳ ἡ ἰσχύς μου, καὶ τὰ ὀστᾶ μου ἐταράχθησαν.
|
Quoniam defecit in dolore vita mea, et anni mei in gemitibus. Infirmata est in paupertate virtus mea, et ossa mea conturbata sunt.
|
Життя моє виснажується в горі, літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали.
|
| 12
|
מִכָּל-צֹרְרַי הָיִיתִי חֶרְפָּה, וְלִשְׁכֵנַי מְאֹד-- וּפַחַד לִמְיֻדָּעָי:רֹאַי בַּחוּץ-- נָדְדוּ מִמֶּנִּי.
|
παρὰ πάντας τοὺς ἐχθρούς μου ἐγενήθην ὄνειδος καὶ τοῖς γείτοσίν μου σφόδρα καὶ φόβος τοῖς γνωστοῖς μου, οἱ θεωροῦντές με ἔξω ἔφυγον ἀπ᾽ ἐμοῦ.
|
Super omnes inimicos meos factus sum opprobrium, et vicinis meis valde, et timor notis meis; qui videbant me foras fugerunt a me.
|
Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене.
|
| 13
|
נִשְׁכַּחְתִּי, כְּמֵת מִלֵּב; הָיִיתִי, כִּכְלִי אֹבֵד.
|
ἐπελήσθην ὡσεὶ νεκρὸς ἀπὸ καρδίας, ἐγενήθην ὡσεὶ σκεῦος ἀπολωλός.
|
Oblivioni datus sum, tamquam mortuus a corde; factus sum tamquam vas perditum:
|
Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд.
|
| 14
|
כִּי שָׁמַעְתִּי, דִּבַּת רַבִּים-- מָגוֹר מִסָּבִיב:בְּהִוָּסְדָם יַחַד עָלַי; לָקַחַת נַפְשִׁי זָמָמוּ.
|
ὅτι ἤκουσα ψόγον πολλῶν παροικούντων κυκλόθεν· ἐν τῷ ἐπισυναχθῆναι αὐτοὺς ἅμα ἐπ᾽ ἐμὲ τοῦ λαβεῖν τὴν ψυχήν μου ἐβουλεύσαντο.
|
quoniam audivi vituperationem multorum commorantium in circuitu. In eo dum convenirent simul adversum me, accipere animam meam consiliati sunt.
|
Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене і замишляли відібрати життя в мене.
|
| 15
|
וַאֲנִי, עָלֶיךָ בָטַחְתִּי יְהוָה; אָמַרְתִּי, אֱלֹהַי אָתָּה.
|
ἐγὼ δὲ ἐπὶ σὲ ἤλπισα, κύριε· εἶπα Σὺ εἶ ὁ θεός μου.
|
Ego autem in te speravi, Domine; dixi: Deus meus es tu;
|
А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: «Ти єси Бог мій!»
|
| 16
|
בְּיָדְךָ עִתֹּתָי; הַצִּילֵנִי מִיַּד-אוֹיְבַי, וּמֵרֹדְפָי.
|
ἐν ταῖς χερσίν σου οἱ καιροί μου· ῥῦσαί με ἐκ χειρὸς ἐχθρῶν μου καὶ ἐκ τῶν καταδιωκόντων με.
|
in manibus tuis sortes meæ: eripe me de manu inimicorum meorum, et a persequentibus me.
|
В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх.
|
| 17
|
הָאִירָה פָנֶיךָ, עַל-עַבְדֶּךָ; הוֹשִׁיעֵנִי בְחַסְדֶּךָ.
|
ἐπίφανον τὸ πρόσωπόν σου ἐπὶ τὸν δοῦλόν σου, σῶσόν με ἐν τῷ ἐλέει σου.
|
Illustra faciem tuam super servum tuum; salvum me fac in misericordia tua.
|
Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!
|
| 18
|
יְהוָה--אַל-אֵבוֹשָׁה, כִּי קְרָאתִיךָ; יֵבֹשׁוּ רְשָׁעִים, יִדְּמוּ לִשְׁאוֹל.
|
κύριε, μὴ καταισχυνθείην, ὅτι ἐπεκαλεσάμην σε· αἰσχυνθείησαν οἱ ἀσεβεῖς καὶ καταχθείησαν εἰς ᾅδου.
|
Domine, non confundar, quoniam invocavi te. Erubescant impii, et deducantur in infernum;
|
Господи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю; нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу.
|
| 19
|
תֵּאָלַמְנָה, שִׂפְתֵי-שָׁקֶר: הַדֹּבְרוֹת עַל-צַדִּיק עָתָק--בְּגַאֲוָה וָבוּז.
|
ἄλαλα γενηθήτω τὰ χείλη τὰ δόλια τὰ λαλοῦντα κατὰ τοῦ δικαίου ἀνομίαν ἐν ὑπερηφανίᾳ καὶ ἐξουδενώσει.
|
muta fiant labia dolosa, quæ loquuntur adversus justum iniquitatem, in superbia, et in abusione.
|
Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять.
|
| 20
|
מָה רַב-טוּבְךָ, אֲשֶׁר-צָפַנְתָּ לִּירֵאֶיךָ:פָּעַלְתָּ, לַחֹסִים בָּךְ; נֶגֶד, בְּנֵי אָדָם.
|
ὡς πολὺ τὸ πλῆθος τῆς χρηστότητός σου, κύριε, ἧς ἔκρυψας τοῖς φοβουμένοις σε, ἐξειργάσω τοῖς ἐλπίζουσιν ἐπὶ σὲ ἐναντίον τῶν υἱῶν τῶν ἀνθρώπων.
|
Quam magna multitudo dulcedinis tuæ, Domine, quam abscondisti timentibus te; perfecisti eis qui sperant in te in conspectu filiorum hominum!
|
Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами!
|
| 21
|
תַּסְתִּירֵם, בְּסֵתֶר פָּנֶיךָ-- מֵרֻכְסֵי-אִישׁ:תִּצְפְּנֵם בְּסֻכָּה; מֵרִיב לְשֹׁנוֹת.
|
κατακρύψεις αὐτοὺς ἐν ἀποκρύφῳ τοῦ προσώπου σου ἀπὸ ταραχῆς ἀνθρώπων, σκεπάσεις αὐτοὺς ἐν σκηνῇ ἀπὸ ἀντιλογίας γλωσσῶν.
|
Abscondes eos in abscondito faciei tuæ a conturbatione hominum; proteges eos in tabernaculo tuo, a contradictione linguarum.
|
Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.
|
| 22
|
בָּרוּךְ יְהוָה: כִּי הִפְלִיא חַסְדּוֹ לִי, בְּעִיר מָצוֹר.
|
εὐλογητὸς κύριος, ὅτι ἐθαυμάστωσεν τὸ ἔλεος αὐτοῦ ἐν πόλει περιοχῆς.
|
Benedictus Dominus, quoniam mirificavit misericordiam suam mihi in civitate munita.
|
Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині.
|
| 23
|
וַאֲנִי, אָמַרְתִּי בְחָפְזִי-- נִגְרַזְתִּי, מִנֶּגֶד עֵינֶיךָ:אָכֵן--שָׁמַעְתָּ, קוֹל תַּחֲנוּנַי; בְּשַׁוְּעִי אֵלֶיךָ.
|
ἐγὼ δὲ εἶπα ἐν τῇ ἐκστάσει μου ᾿Απέρριμμαι ἄρα ἀπὸ προσώπου τῶν ὀφθαλμῶν σου. διὰ τοῦτο εἰσήκουσας τῆς φωνῆς τῆς δεήσεώς μου ἐν τῷ κεκραγέναι με πρὸς σέ.
|
Ego autem dixi in excessu mentis meæ: Projectus sum a facie oculorum tuorum: ideo exaudisti vocem orationis meæ, dum clamarem ad te.
|
Я ж у збентеженні моїм промовив: «Відтятий я з-перед твоїх очей!» Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
|
| 24
|
אֶהֱבוּ אֶת-יְהוָה, כָּל-חֲסִידָיו:אֱמוּנִים, נֹצֵר יְהוָה; וּמְשַׁלֵּם עַל-יֶתֶר, עֹשֵׂה גַאֲוָה.
|
ἀγαπήσατε τὸν κύριον, πάντες οἱ ὅσιοι αὐτοῦ, ὅτι ἀληθείας ἐκζητεῖ κύριος καὶ ἀνταποδίδωσιν τοῖς περισσῶς ποιοῦσιν ὑπερηφανίαν.
|
Diligite Dominum, omnes sancti ejus, quoniam veritatem requiret Dominus, et retribuet abundanter facientibus superbiam.
|
Любіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим злишком відплатить.
|
| 25
|
חִזְקוּ, וְיַאֲמֵץ לְבַבְכֶם-- כָּל-הַמְיַחֲלִים, לַיהוָה.
|
ἀνδρίζεσθε, καὶ κραταιούσθω ἡ καρδία ὑμῶν, πάντες οἱ ἐλπίζοντες ἐπὶ κύριον.
|
Viriliter agite, et confortetur cor vestrum, omnes qui speratis in Domino.]
|
Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, — ви всі, що уповаєте на Господа.
|
.jpg)
